Королівське товариство Канади

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Королівське товариство Канади
англ. Royal Society of Canada
АбревіатураSRC(фр.), RSC(англ.)
Типакадемія наук
академія
scientific publisherd
Засновано1882
Країна Канада
Штаб-квартираОттава
45°25′00″ пн. ш. 75°41′35″ зх. д. / 45.41667000002777854206° пн. ш. 75.69333000002778533° зх. д. / 45.41667000002777854206; -75.69333000002778533
ЧленствоInterAmerican Network of Academies of Sciencesd[1]
Міжакадемічне партнерствоd[2]
Офіційні мовианглійська
Вебсайт: rsc-src.ca
Присуджує вчені ступені: Bancroft Awardd, Pierre Chauveau Medald, Sir John William Dawson Medald, Thomas W. Eadie Medald, Flavelle Medald, Willet G. Miller Medald, Lorne Pierce Medald, Henry Marshall Tory Medald, J. B. Tyrrell Historical Medald, John L. Synge Awardd, Miroslaw Romanowski Medald і Rutherford Memorial Medald

Мапа

CMNS: Королівське товариство Канади у Вікісховищі

Королівське товариство Канади (англ. Royal Society of Canada) — провідна національна організація Канади з підтримки та популяризації освіти і наукових досліджень. Заснована в 1882 році і спочатку включала 80 членів. Королівське товариство Канади в даний час складається з трьох академій:

  • Академія мистецтв і гуманітарних наук (англ. Academy of the Arts and Humanities),
  • Академія суспільних наук (англ. Academy of Social Sciences),
  • Академія наук (англ. Academy of Science),

а під егідою останньої знаходяться точні, природничі та прикладні науки і технології). До кінця XX століття в Королівському товаристві Канади було близько 1600 членів[3], а в другому десятилітті XXI століття їх кількість перевищує 2000 (включаючи іноземних членів і почесних академіків)[4].

Історія

[ред. | ред. код]

Королівське товариство Канади було засновано в 1882 році тодішнім генерал-губернатором — Джоном Кемпбеллом[3]. Перших членів Королівського товариства відбирали дві людини, що згодом стали його першими президентами — ректор Університету Макгілла Джон Вільям Доусон і колишній прем'єр Квебеку П'єр-Жозеф-Олів'є Шово[4]. Перші 80 членів Королівського товариства були об'єднані в чотири секції — французької та англійської літератури і супутніх дисциплін, математики та фізики та геології та біології[3]. Серед академіків першого набору були винахідник системи часових поясів Сендфорд Флемінг і один з провідних лікарів свого часу Вільям Ослер. Надалі нових членів Королівського товариства обирали вже діючі[4].

До 1938 року в рядах Королівського товариства були виключно чоловіки. Першою жінкою-академіком стала геолог і палеонтолог Еліс Вілсон. У 2005 році жінка (літературознавець Патрісія Демерс) вперше стала президентом Королівського товариства[4].

У перші 129 років свого існування Королівське товариство не мало постійної штаб-квартири. Ситуація змінилась, коли в 2011 році на 500 тисяч доларів, заповіданих колишнім президентом Королівського товариства Вільямом Ліссом, був придбаний старовинний будинок у центрі Оттави, що служив до цього готелем. Відремонтований і перебудований особняк був названий Волтер-хаузом, на честь матері Лісса Етель Берти Волтер[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://ianas.org/members/
  2. https://web.archive.org/web/20221208195542/https://www.interacademies.org/network/member-academies
  3. а б в Royal Society of Canada. The Canadian Encyclopedia. Архів оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 31 жовтня 2014.
  4. а б в г Fellows. The Royal Society of Canada. Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 31 жовтня 2014.
  5. Our Home. The Royal Society of Canada. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 31 жовтня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]