Коростенський залізничний вузол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Коростенський залізничний вузол — залізничний вузол в місті Коростень Житомирської області.

Станція Коростень[ред. | ред. код]

Коростенський залізничний вузол
 Сарни 
 Новоград-Волинський I 
251,8 Пост-Південний  Овруч 
249,9
4,8
Коростень-Подільський
3,8 Коростень-Житомирський
 Житомир 
0
155,8
Коростень
 Київ-Волинський 

Є однією з найважливіших вузлових станцій Південно-Західної залізниці. Звідси поїзди курсують у п'ятьох напрямках:

  • Київ-Пасажирський — 155 км, електрифікована (впродовж 1959-83 років) двоколійна ділянка.
  • Житомир — 82 км, неелектрифікована одноколійна ділянка.
  • Новоград-Волинський I — 88 км, електрифікована (2005 року) одноколійна (за винятком перегону Майдан-Вила — Пост Жлобинський) ділянка.
  • Овруч — 45 км, неелектрифікована одноколійна ділянка (за винятком 4,8-кілометрового відрізку Коростень — Коростень-Подільський, яка є електрифікованою).
  • Сарни — 155 км, неелектрифікована одноколійна ділянка.

Електрифіковані ділянки обслуговуються електропоїздами моторвагонного депо Фастів, неелектрифіковані — дизель-поїздами локомотивного депо Коростень.

На станції розташований пасажирський вокзал.

Між станціями Коростень та Київ-Пасажирський існує регулярне приміське сполучення. Час у дорозі становить в середньому 3 год. На станції зупиняються також усі поїзди далекого сполучення.

Станція Коростень-Подільський[ред. | ред. код]

Вантажна станція, знаходиться за 4,8 км від ст. Коростень в напрямку Овруча. Виникла 1916 року.

Станція Коростень-Житомирський[ред. | ред. код]

Вантажна станція, знаходиться за 4 км від ст. Коростень в напрямку Житомира.

Локомотивне депо Коростень[ред. | ред. код]

Локомотивне депо Коростень (ТЧ-7). Основний тип рухомого складу — дизель-поїзди типу ДР1А. Обслуговує більшість приміських маршрутів Коростенської та частково Козятинської дирекцій залізничних перевезень. Знаходиться на станції Коростень-Подільський.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Атлас залізниць СРСР. — М.: Головне управління геодезії і картографії при Раді Міністрів СРСР, 1987. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]