Київ-Пасажирський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Київ-Пасажирський
залізничний вокзал, залізнична станція, надземна станція
Станция Киев-Пассажирский.jpg
Панорама станції із заходу
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса Герб Києва Київ,
Вокзальна площа, 1
Координати 50°26′26″ пн. ш. 30°29′22″ сх. д. / 50.44056° пн. ш. 30.48944° сх. д. / 50.44056; 30.48944
Структура
Лінія(ї) Київ-Волинський — Дарниця
Тип платформ берегові, острівні
Колій 14 + 10 + 4
Клас позакласна
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Камера схову Оформлення багажу Ескалатор Ліфт Доступ для осіб з інвалідністю
Супутні Kiev Metro First Line logo.svg  «Вокзальна», Київська міська електричка, Київський швидкісний трамвай
Автобус Таксі Автостоянка Аптека Кафе Таксофон
Історія
Відкрито 1870 (149 років)
Перебудовано 19071913, 19271932,
19441947, 19541957,
19671969, 19781980,
2001
Електрифіковано 1950
Колишні назви Київ І
Будівля
Архітектор Іван Вишневський (перша будівля вокзалу),
Олександр Вербицький
Стиль англійська неоготика (перша будівля),
конструктивізм і українське необароко (існуюча будівля)
Інша інформація
Власник Укрзалізниця
Оператор Укрзалізниця
Веб-сайт www.swrailway.gov.ua/passtraffic/vokzal/Kiev
Код ЄМР (АСУЗТ) 320308
Код Експрес-3 2200001
Пасажиропотік 23,4 млн осіб/рік (2018)
Мапа
Київ-Пасажирський на Вікісховищі

Ки́їв-Пасажи́рський — позакласна пасажирська залізнична станція Південно-Західної залізниці, головна залізнична станція Києва. Три залізничних вокзали станції Центральний, Південний та Приміський обслуговують усі поїтяги далекого сполучення, що зупиняються у Києві, а також приміські потяги в напрямку Фастова, Коростеня, Ніжина та Яготина. За характером роботи — єдина пасажирська залізнична станція Південно-Західної залізниці.

Під'їзд пасажирів до станції забезпечується в основному через станцію метро Kiev Metro First Line logo.svg  «Вокзальна», а також міською електричкою (КМЕ), швидкісним трамваєм, тролейбусними, трамвайними та автобусними маршрутами.

У 2014 році пасажиропотік вокзалу складав 6,3 млн осіб/рік[1]. У 2018 році Центральний залізничний вокзал став найбільш завантаженим вокзалом України, який обслужив 23,4 млн пасажирів у дальньому сполученні (з них посадка — 11,6 млн пас./висадка — 11,7 млн пас.)[2].

На початку 2019 року Міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що залізничний вокзал планується передати в концесію. Пілотним проектом має стати Центральний залізничний вокзал у Києві не раніше 2020 року[3].

Історія і архітектура[ред. | ред. код]

Київська залізнична станція була побудована впродовж 18681870 років для обслуговування залізниць Київ — Балта і Київ — Курськ, будівництво яких було завершене 1870 року. До 1868 року було доведено до лівого берега Дніпра, але ще два роки під керівництвом інженера Аманда Струве тривало будівництво моста через річку Дніпро. Станція була розташована в долині річки Либідь, на місці солдатських осель.

Перший потяг з Курська на станцію прибув 18 лютого (2 березня) 1870 року. Креслення вокзалу Вишневського Перший залізничний вокзал у Києві був споруджений за проектом архітектора Н. Вишневського в 1868-1870 роках і представляв собою двоповерхову будівлю з жовтої цегли в стилі староанглійської готики. Його довжина - 133 метра - була трохи менше розмірів пасажирської платформи, яка тягнулася на 144 метра.

Центральний вокзал[ред. | ред. код]

Первісна будівля станції була цегляною, двоповерховою, споруджена в давньоанглійському готичному стилі архітектором Іваном Вишневським. Довжина вокзалу становила 133 метра — була трохи менше розмірів пасажирської платформи, яка простягаася на 144 метра. Для «найвищих осіб» призначалися спеціальні, розкішно облаштовані приміщення, а брудні і тісні зали очікувань обслуговували пасажирів третього, нижчого класу[4].

11 (23) серпня 1877 року у будівлі залізничного вокзалу сталася сильна пожежа. Спорудження відновили, але з огляду на розширення залізничного сполучення було вирішено провести реконструкцію і вокзалу, і всієї станції, яка повинна була поліпшити якість обслуговування пасажирів та розширити можливості всього залізничного вузла.

1894 року до вокзалу прокладено трамвайну лінію.

До 1899 року управління Південно-Західної залізниці розробило проект комплексної перебудови Київського вузла. Так, станцію Київ-Товарний перенесли на значне для того часу відстань від станції Київ-Пасажирський, збудувавши там нову будівлю в стилі технічного модерну, а на території станції Київ-Пасажирський залишили головні залізничні майстерні, паровозне депо і поворотний круг. Тут же передбачалося звести грандіозну споруду нового вокзального комплексу.

На початку XX століття розроблено проект будівництва нового вокзалу, оскільки первісна будівля вже не відповідала пасажиропотоку, що зріс. Стару будівлю 1913 року було розібрано, натомість неподалік, в районі нинішньої кінцевої зупинки швидкісного трамваю «Старовокзальна» було зведено тимчасовий, як тоді вважалося, дерев'яний барак[5]. Проект Управління Південно-Західної залізниці (автор — петербурзький архітектор В. А. Щуко) передбачав будівництво двох вокзалів, з'єднаних разом у вигляді літери «Н» (ідея втілилася в життя тільки у 2001 році з будівництвом Південного вокзалу).

Головна будівля комплексу повинно була бути вирішена в романських формах. Планувалося, що потяги далекого сполучення всіх чотирьох напрямків і приміського східного напрямку приймаються і відправляються з колій, що розташовані паралельно довгою осі будівлі вокзалу. Приміські ж потяги західного напрямку — з тупикових колій, що розташованіна захід від вокзалу. У районі нинішньої кінцевої станції швидкісного трамвая на Старовокзальній вулиці, у 1908 році був побудований тимчасовий одноповерховий дерев'яний пасажирський павільйон (який в результаті прослужив майже чверть століття).

До 1913 року стара вокзальна будівля була знесена, а 1914 року був закладений фундамент нової будівлі вокзалу.

Напередодні початку Першої світової війни було проведено конкурс на найкращий проект вокзалу, внаслідок чого переміг проект архітектора Володимира Щуко. Однак встигли лише закласти фундамент, оскільки вже йшла Перша світова війна. Врешті-решт до ідеї спорудження капітальної будівлі вокзалу повернулися в середині 1920-х років.

Центральний вокзал — головна станційна споруда, проектувалася Олександром Вербицьким і архитектором Павлом Альошиним. Старшим техніком на будівництві працював і навчався на той час і став знаменитим згодом український радянський архітектор, містобудівник, художник і педагог, один з найплідніших київських зодчих Йосип Каракіс. Вокзал будувався впродовж 19271932 років у стилі Українське бароко з деякими рисами конструктивізму[6].

1936 року до Центрального залізничного вокзалу прокладена тролейбусна лінія.

Під час Другої світової війни будівлю київського вокзалу було частково зруйновано[7].

У 19451949 роках за проектом, розробленим під керівництвом архітектора Георгія Домашенка, вокзал був відновлений[8].

Впродовж 19541955 років побудовано споруду Приміського вокзалу[9], прокладені підземні тунелі, які з'єднали Вокзальну площу з вокзалом і платформами[10].

У 19671969 роках споруджений навіс над першою платформою, а також пішохідна галерея до 10-ої платформи шириною 24 метри (замість двох галерей, які перед тим доходили лише до 4-ої платформи)[11].

Впродовж 19781980 років, напередодні Літніх Олімпійських ігор—1980, був реконструйований головний вестибюль Центрального вокзалу.

З 15 грудня 2016 року на головному залізничному вокзалі столиці Київ-Пасажирський змінена система оголошень інформації про нумерацію вагонів — з неї зникли слова «голова поїзда» або «хвіст поїзда». Замість слів «голова поїзда» або «хвіст поїзда» інформація про нумерацію вагонів подається «зі сходу» або «із заходу». При виході на платформи зроблені відповідні покажчики «Схід» та «Захід». Це нововведення стало першим кроком в системі заходів щодо вдосконалення орієнтування пасажирів на вокзалі[12].

З 30 грудня 2016 року до залізничного вокзалу столиці вночі є можливість дістатися громадським транспортом — трьома тролейбусними й одним автобусним маршрутом з інтервалом руху один раз на годину. Вартість проїзду — 8 гривень, пільги не діють[13].

У 2001 році проведена реконструкція Центрального вокзалу, в рекордні терміни (6 місяців) був збудований Південний вокзал, який з'єднаний з Центральним вокзалом пішохідним переходом (конкорсом), що проходить над коліями. Особлива роль у цьому будівництві належала тодішньому Генеральному директору «Укрзалізниці» Георгію Кірпі. Тоді ж на площі напроти Південного вокзалу за проектом Романа Сивенького було споруджено церкву в трансформованих по-сучасному давньоруських формах. Храм освячено на честь святого Георгія[14].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

На станції існує три вокзали: Центральний, Приміський і Південний. Вокзали станції Київ-Пасажирський обслуговують усі потяги внутрішнього й міжнародного сполучення, маршрути яких проходять через Київ.

Центральний і Приміський вокзали розташовані біля Вокзальної площі, на протилежному боці якої знаходяться Північні платформи. Північні платформи розташовані на перегоні Київ-Пасажирський — Київ-Товарний. Згідно пасажирського руху платформи належать пасажирській службі, згідно вантажного — парна колія до кінця платформ у напрямку станції Київ-Деміївський — це перегін Київ-Пасажирський — Київ-Товарний (вхідний світлофор Київ-Товарного розташований відразу за низькою платфомою), непарна колія — це станція Київ-Товарний (вихідний світлофор станції знаходиться відразу за високою платформою у напрямку станції Київ-Волинський).

Від Приміського вокзалу вирушають приміські й регіональні потяги у напрямку Жмеринки, Козятина, Коростеня, Рівного, Шепетівки, Фастова тощо. Приміські потяги Ніжинського, Гребінківського і Миронівського напрямків найчастіше вирушають від Північних платформ.

Південний вокзал має вихід на вулицю Івана Огієнка.

Станції належать також локомотивне і вагонне депо.

Із півдня до станції примикає Київський електровагоноремонтний завод (КЕВРЗ).

Із західного боку розташована технічна частина станції, що складається із Нового, Старого, Південного та Оборотного парків. Також там розташовані вагонне депо і вагонна дільниця. Станція Борщагівка-Технічна використовуєтсья для відстою приміських електропотягів та обслуговування пасажирських вагонів потягів далекого сполучення.

У 2011 році на станції, біля 14-ої колії, був відкритий музей залізничної техніки просто неба на станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці. В експозиції музею паровози, тепловози, електровози, залізничні вагони, інші види рухомого складу і колійного обладнання.

Південний вокзал[ред. | ред. код]

Перший проект будівництва Південного вокзалу відноситься ще до 1903 року, але за радянських часів це будівництво так і не було здійснене, хоча неодноразово планувалося. У 2001 році, після проведеної реконструкції Центрального вокзалу, був збудований Південний вокзал. Були перебудовані платформи, реконструйовано будівлю Центрального вокзалу і Вокзальну площу, підземні пішохідні тунелі, розширена пішохідна галерея (конкорс) над коліями поєднала будівлі Центрального і Південного вокзалів. З початку проектування до здачі в експлуатацію пройшло 175 днів.

Kyiv Boryspil Express[ред. | ред. код]

Докладніше: Kyiv Boryspil Express
Зона посадки/висадки на «Kyiv Boryspil Express»

16 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив проект залізничного сполучення між Київським вокзалом і міжнародном аеропортом «Бориспіль»[15]. 28 березня 2018 року на засіданні Кабінету Міністрів України було затверджено реалізацію проекту будівництва залізничного сполучення між Києвом і столичним аеропортом «Бориспіль»[16]. На маршруті руху курсують рейкові автобуси виробництва польської компанії «Pesa Bydgoszcz»[17].

Kyiv Boryspil Express курсує цілодобово і зупиняється на визначених станції Дарниця[18]. 30 листопада 2018 року відбулося офіційне відкриття руху експресу. Тривалість поїздки від станції Київ-Пасажирський до міжнародного аеропорта «Бориспіль» становить близько 35 хвилин[19].

Довідкова інформація[ред. | ред. код]

Телефон довідкової служби залізничного вокзалу м. Київ (Довідкова служба залізниць України): (044) 503-70-05

Довідкова служба Центрального вокзалу Києва:
(044) 465-20-80 та 465-20-83,
гаряча лінія Південного вокзалу Києва: (044) 481-13-70

Черговий залізничного вокзалу в Києві:
(044) 465-20-34

Довідкова служба вокзалу працює цілодобово та надає інформацію про розклад руху поїздів по Києву та всій Україні.

Платна довідкова служба Укрзалізниці щодо розкладу поїздів по Україні: 0900903005

Багажне відділення вокзалу станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці пропонує послуги про відправлення багажу та вантажобагажу, вартість за їх перевезення, періодичність курсування багажних вагонів та вартість інших додаткових послуг, що надаються багажним відділенням можна отримати звернувшись по телефону (044) 481-12-84, 465-20-53 чи особисто в багажне вокзалу за адресою: 03038, м. Київ, вул. Федорова, 32 (на території станції Київ-Товарний).

Експрес-каса[ред. | ред. код]

З 1 вересня 2016 року на Центральному вокзалі Києва функціонує експрес-каса, де пасажири можуть придбати квитки на поїзди, які відправляються менш ніж через дві години. Продаж квитків здійснюється навіть на поїзди, які відправляються через 15 хвилин. Єдиною умовою є наявність вільних місць.

Експрес-каса працює у вікні № 37, на першому поверсі вокзалу. Час роботи — цілодобово, з невеликими технічними перервами. На вокзалі періодично лунають оголошення про роботу «експрес-каси»[20]. Також експрес-каса є на Південному вокзалі.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Десять найбільших залізничних вокзалів України 2014 року
  2. Топ-10 найбільш завантажених вокзалів України у 2018 році // Економічна правда, 2019-03-01
  3. Передача в концесію Центрального залізничного вокзалу в Києві можлива не раніше 2020 року // УНІАН. 2019-02-01
  4. Будівля київського залізничного вокзалу, споруджена впродовж 1868—1870 років // Веб-сайт «Киев. Фотолетопись» (рос.)
  5. Будівля тимчасового вокзалу станції Київ-Пасажирський, 1920-ті роки // Веб-сайт «Київ. Фотолетопись» (рос.)
  6. Історія Центрального залізничного вокзалу (рос.)
  7. Напівзруйнована будівля київського вокзалу, 1943 рік // Веб-сайт «Киев. Фотолетопись» (рос.)
  8. Центральний вокзал, 1948 рік // Фотогалерея «Паровоза ИС». Архів оригіналу за 2013-01-31.  (рос.)
  9. Приміський вокзал, 1955 рік // Фотогалерея «Паровоза ИС». Архів оригіналу за 2012-07-14. (рос.)
  10. Київ-Пасажирський, 1961 рік // Фотогалерея «Паровоза ИС». Архів оригіналу за 2012-07-13. (рос.)
  11. Київ-Пасажирський, 1950-ті роки // Колекция Арутюняна А. М. (рос.)
  12. Без голови і хвоста: «Укрзалізниця» змінила оголошення про подачу поїзда, — РБК-Україна, 2016-12-17
  13. До залізничного вокзалу столиці вночі можливо дістатися громадським транспортом& // Перший національний, 2016-12-30
  14. Лінда С., Іваночко У. Стильові пошуки в сакральній архітектурі сучасної України // Вісник Львівського національного аграрного університету. — 2009
  15. Уряд схвалив проект будівництва швидкісної залізничної лінії між Києвом та аеропортом «Бориспіль» // 112.ua, 2018-02-16
  16. Кабінет Міністрів України затвердив реалізацію проекту будівництва залізничного сполучення між Києвом і столичним аеропортом «Бориспіль»
  17. Євген Кравцов. www.facebook.com (uk). Процитовано 2018-10-23. 
  18. Офіційний розклад руху залізничного експресу на Київ
  19. Kyiv Boryspil Express відправився у перший рейс // УНН, 2018-11-30
  20. На Центральному вокзалі Києва відкрилася каса для виїжджаючих через 15 хвилин // ЦТС, 2016-09-01