Корсуни
Ко́рсуни — кілька козацько-старшинських, згодом — дворянських родів, імовірно, різного походження.
Одна гілка роду[ред. | ред. код]
Найбільш потужний і відомий з них бере початок від Григорія Яковича Корсуна (р. н. невід. — п. до 1713) — миргородського полкового сотника (1672—83). Його син — Степан Григорович (р. н. невід. — п. 1738) — лубенський полковий хорунжий (1716—32) та осавул (1732—38). Син Степана — Ярема Степанович (р. н. невід. — п. до 1756) — бунчуковий товариш (1736—56), перекладач у Колегії закордонних справ (1735—38).
Інші представники роду обіймали посади військових товаришів і бунчукових товаришів. До цього роду належали брати-благодійники: Микола Михайлович (1802 — бл. 1868), магістр істор. наук (1823), камергер, дійсний статський радник, почесний попечитель Воронезької гімназії, на утримання якої жертвував гроші, та Олександр Михайлович (1803–1855), магістр законознавства (1823), статський радник, на кошти якого побудовано церкву св. Іоанна Богослова у с. Велика Круча (нині село Пирятинського р-ну Полтавської обл.).
Інша гілка роду[ред. | ред. код]
Інший рід походить від Івана Миколайовича Корсуна (н. наприкінці 17 — п. на поч. 18 ст.), поручика. Його нащадок Антип Іванович (р. н. невід. — п. 1829) був сотенним писарем у Прилуцькому полку. До цього роду належав відомий письменник і перекладач Олександр Олексійович (1818—91; див. О.Корсун).
Факти[ред. | ред. код]
Роди внесено до 2-ї та 3-ї частин Родовідних книг Полтавської, Чернігівської та Харківської губерній. [1]
Прикрасою села є ставки. Панський, який названо ще за панів Домонтовичів. Якийсь поселенець Корсун викопав ставок, побудував водяний млин. І понині існує в Л. Сорочинцях Корсунівський ставок. [2]
Ганна Адамівна Корсун (1780) - донька бунчукового товариша. [3]. Дружина Івана Васильовича Лукашевича.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В.В. Томазов КОРСУНИ // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2008. - 568 с.: іл. — Перевірено 08.10.2013. Архів оригіналу за 3 квітня 2013. Процитовано 8 жовтня 2013.
- ↑ Галина Горіла (м. Прилуки), Галина Плошко (с. Л.Сорочинці) Лісові Сорочинці// електронний ресурс: Журнал Прилуки фортеця,(14.04.2013) — Перевірено 08.10.2013. Архів оригіналу за 8 жовтня 2013. Процитовано 8 жовтня 2013.
- ↑ Кривошия В.В. Українська козацька старшина: Лохвицька сотня - УДК 94(477) 929 // Гілея:науковий вісник. Наукове видання. Збірник наукових праць. Випуск 37 (2010) — Перевірено 08.10.2013 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2012. Процитовано 24 червня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- Проект Родовід.org — Перевірено 08.10.2013 [Архівовано 31 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- В.В. Томазов КОРСУНИ // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2008. - 568 с.: іл. — Перевірено 08.10.2013 [Архівовано 3 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Кривошия В.В. Українська козацька старшина: Лохвицька сотня - УДК 94(477) 929 // Гілея:науковий вісник. Наукове видання. Збірник наукових праць. Випуск 37 (2010) — Перевірено 08.10.2013 [Архівовано 17 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Рід:Корсуни на Родоводі