Корсунський Вольф Борухович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вольф Борухович Корсунський
Народження 16 листопада 1923(1923-11-16)
Бахмут
Смерть 17 березня 1950(1950-03-17) (26 років)
Німеччина
Поховання Бахмут
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Штурмова авіація
Роки служби 19401950
Партія КПРС
Звання  Капітан авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди

Герой Радянського Союзу

Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»

Вольф Борухович Корсунський (нар. 16 листопада 1923(19231116) — 17 березня 1950) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 16 листопада 1923 в місті Бахмут. Єврей. Після закінчення 8 класів працював штампувальником на взуттєвій фабриці, а вечорами відвідував аероклуб.

По комсомольській путівці був направлений у Ворошиловградську військову школу пілотів, яку закінчив влітку 1942 року.

На фронтах німецько-радянської війни з червня 1942 року. Заступник командира ескадрильї 103-го полку штурмової авіації. Літав на бомбардувальнику, потім пересів на штурмовик. Брав участь в оборонних, а потім наступальних боях на Кавказі, у звільненні Кубані, Таманського півострова.

На початку листопада 1943 старший лейтенант Вольф Корсунський штурмовими ударами підтримував десант, який висадився в районі Керчі. Брав участь у штурмі Севастополя, у вигнанні нацистів з Білорусі, Польщі, у знищенні противника в Східній Пруссії, на балтійському узбережжі Німеччини та північніше Берліна.

До травня 1945 року здійснив 152 успішних бойових вильоти на штурмовку живої сили та бойової техніки противника, з них 72 — як ведучий.

18 серпня 1945 за героїзм і мужність, проявлені в ході бойових вильотів, заступнику командира ескадрильї старшому лейтенанту В. Б. Корсунському було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У вересні 1945 року брав участь у війні з Японією. Після закінчення війни продовжував служити у Військово-повітряних силах.

17 березня 1950 трагічно загинув в авіаційній катастрофі. Похований у м. Артемівську (нині знову м. Бахмут), біля школи, яка носить ім'я Героя.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Деглин М. В. и др. (сост.) Они сражались за Родину! Донецкие евреи-участники Великой Отечественной войны. — Донецк: Цифровая типография, 2009.
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том I: — Москва: Воениздат, 1987. — стор.739