Костел святого Станіслава і монастир бернардинців (Самбір)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел святого Станіслава монастиря Бернардинців
Костел св. Станіслава, Самбір (01).jpg
Колишній єзуїтський костел, фасад
49°31′20″ пн. ш. 23°11′49″ сх. д. / 49.52222° пн. ш. 23.19694° сх. д. / 49.52222; 23.19694Координати: 49°31′20″ пн. ш. 23°11′49″ сх. д. / 49.52222° пн. ш. 23.19694° сх. д. / 49.52222; 23.19694
Тип споруди церква
Розташування УкраїнаЛьвів
Архітектор Ян Шоце з Дрогобича
Поч. будівництва 1698
Кін. будівництва 1751
Адреса м. Самбір
вул. А.Міцкевича, 5-а
Костел святого Станіслава і монастир бернардинців (Самбір). Карта розташування: Україна
Костел святого Станіслава і монастир бернардинців (Самбір)
Костел святого Станіслава і монастир бернардинців (Самбір) (Україна)
CMNS: Костел святого Станіслава і монастир бернардинців на Вікісховищі

Костел святого Станіслава і монастир бернардинців — культова споруда і монастир в Україні, розташовані в м. Самбір Львівської області. Основа комплексу відноситься до 1698 року. До складу монастиря входить костел святого Станіслава, дзвіниця і монастирські келії.

Бернардинський монастир був збудований у 1471—1476 роках. До сьогодні ці будівлі не збереглися. Спорудження кам'яного монастиря розпочато в 1698 році.

Історія[ред. | ред. код]

Спочатку був закладений цвинтар (на місці, де зараз знаходиться виправно-трудова колонія для неповнолітніх). Було збудовано капличку в центрі цвинтаря. У ній відправляли Службу Божу до 1474 року, коли було збудовано костел Внебовзяття[1] Пресвятої Богородиці.

У 1498 році монастир був спалений татарами.[джерело?] Бернардини у 1514 році приступили до будівництва мурованої оборонної святині. Монастир оточили міцними та високими мурами, з цегли та каменю. Із західного боку монастиря знаходилась брама, а з півднного — чотирикутна в плані вежа з хвірткою[2].

Цісар Йосиф ІІ 5 лютого 1786 року скасував орден бернардинців, все майно перейшло у власність держави. У спорудах розмістили окружний уряд, потім повітову поліція, гімназія. Проте у 1905 році було знесено усі монастирські будівлі, на їх місці почали будівництво приміщень повітового суду та в'язниці.

В нових приміщеннях монастир проіснував до 1939 року. 1987 року костел відреставровано і пристосовано під концертний зал органної музики. Будівля унікальна своїми акустичними якостями. Відлуння триває 6,5 секунд.

Архітектура[ред. | ред. код]

Після скасування ордену єзуїтів влада передала у 1847 році колегіум і колишній єзуїтський костел бернардинцям.

Костел — бароковий, прямокутний у плані, тринавний, базилікального типу. Головний фасад з низькими двоярусними вежами, завершеними трикутними фронтонами. Костел мурований, складається з прямокутної нави з 4-ма арками і вужчого від неї пресбітерія з трьома арками.

До південного фасаду костелу примикає двоповерховий корпус келій. Будівля кам'яна, коридорної системи з хрестовими склепіннями на першому поверсі. Південно-західний кут монастирської будівлі включає триярусну, квадратну в плані під шатровим дахом дзвіницю.

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sambor // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1889. — T. X : Rukszenice — Sochaczew. (пол.) — S. 230. (пол.)
  2. Монастирі м. Самбора

Література[ред. | ред. код]

  • Губик І. Самбір. Погляд у давнину / І. Губик, С. Кравцов, Р. Могитич. — Львів, 2002 — 84 с.
  • Оприск В. До історії Самбора княжої доби // Матеріали історико-народознавчої конференції «Минуле і сучасне Бойківщини». — Самбір, 6 березня 1996 року. — Львів : ФІРА-люкс.
  • Górska A. Kresy. Przewodnik. Skarby kultury. Zabytki. Tradycja. Informacja turyczna. — Kraków.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К., 1985. — Т. 3.

Посилання[ред. | ред. код]