Костенко Анатоль Ілліч
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Костенко Анатоль Ілліч | |
|---|---|
 | |
| Народився | 4 серпня 1908 Балаклія, Миргородський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 28 лютого 1997 (88 років) Київ, Україна |
| Діяльність | письменник, літературознавець |
| Галузь | література[1] |
| Alma mater | Полтавський інститут народної освіти |
| Знання мов | українська[1] |
Костенко Анатоль Ілліч (нар. 17 (4) серпня 1908, Балаклія — пом. 28 лютого 1997, Київ) — український письменник і літературознавець. Досліджував головним чином творчість Т. Шевченка і Лесі Українки. Член «Плугу» і Спілки письменників України (1935).
1931 року закінчив Полтавський інститут народної освіти. З 1932 року виступав з літературно-критичними статтями. Працював з 1936 у київській філії Інституту літератури АН УРСР (Харків).
1937 був заарештований групою НКВД СССР, неправно засуджений до 10 років концтаборів, утримували на Колимі, реабілітований 1955 року.
Після реабілітації оселився в Києві та повернувся до активної творчої праці. У тих часах опубліковано його книги:
- «Мемуарні матеріали як джерело вивчення біографії Шевченка» (1958),
- «Співачка досвітніх вогнів» (1963),
- «Шевченко в мемуарах» (1965),
- «Леся Українка» (художня біографія, 1971,1985), «Леся Українка» (серія «ЖЗЛ», 1971),
- «Оживуть степи. Тарас Шевченко за Каспієм» (у співавторстві з Є. Умірбаєвим, 1977, 1984),
- «Андрій Малишко» (біографічна повість, 1981, 1988),
- «За морями, за горами» (1984),
- «Лічу в неволі дні і ночі» (1987)
- Костенко Анатоль Ілліч. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 5. — 1980.
- Костенко Анатоль Ілліч [Архівовано 30 січня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Енциклопедія сучасної України [Архівовано 9 серпня 2018 у Wayback Machine.].
- Костенко Анатолій Ілліч [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]