Кравченко Анатолій Іванович (поет)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Кравченко
Кравченко Анатолій Іванович 1937 р.н. поет. Автор більш ніж 20 збірок поезії
Ім'я при народженні Кравченко Анатолій Іванович
Народився 19 квітня 1937(1937-04-19)
Орджонікідзе (нині Єнакієве)
Помер 11 жовтня 2020(2020-10-11) (83 роки)
Донецьк
Поховання Єнакієве
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність письменник
Alma mater Московський Літературний інститут ім. М.Горького
Мова творів російська, українська.
Роки активності 1957-2007
Напрямок поет, прозаїк, перекладач, публіцист.
Жанр поезії, повісті, оповідання, переклади, публіцистика.
Членство Національна спілка письменників України
Нагороди
Орден «Знак Пошани»
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Верховної Ради України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Премії лауреат премій ім. М. Ушакова, ім. Б. Горбатого, ім. Г.Сковороди
Міжнародна премія імені Володимира Винниченка (2004)

Кравченко Анатолій Іванович (нар. 1937, м. Єнакієве, Донецька область) — український поет письменник, публіцист, перекладач, лауреат п'яти літературних премій, в тому числі престижної премії імені Миколи Ушакова та Міжнародної премії імені Володимира Винниченка, а також премії ім. Г.Сковороди (у 2013р.). Член Національної спілки письменників України з 1967 р.

Життєпис[ред. | ред. код]

1968р. Закінчив Літературний інститут ім. О. М. Горького (Москва).

Працював в пресі, видавництві “Донбас”. Перші твори (вірші) опублікував у 1957 році.

1974-1984 рр. - головній редактор журналу “Донбас” .

З 1984 р. - голова правління Донецької організації СПУ.

З 1991 р. - секретар Ради Національної Спілки письменників України.[ред. | ред. код]

Збірники його поезії переведені багатьма іноземними мовами, зокрема болгарською, польською, грецькою, німецькою, монгольською, хорватською, практично усіма мовами країн СНД.

Головна тема в творчості Анатолія Кравченко - філософські роздуми про життя і історії, болю і муки його сучасників.

На вірші поета написані популярні пісні такими відомими композиторами, як Едуард Колмановський, Степан Сабадаш, Євген Зубцов, Іван Карабиць та ін., А першими їх виконавцями були не менш відомі Марк Бернес, Лев Лещенко, Юрій Богатиков та багато інших майстрів естради.

Діти:

Кравченко Андрій

[1],[2]

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Автор поетичних збірок:

  • «Перед восхождением» (1962),
  • «Сто шагов к солнцу» (1966),
  • «Дни» (1972),
  • «Близость» (Київ, 1974),
  • «Шестой океан» (1977),
  • «Заветные холсты»(1980),
  • «Донецкая рябина» (1982),
  • «Камень-эхо» (Москва, 1984),
  • «Високосный день» (1985),
  • «Наедине с судьбой», «Третья смена», «Горячий берег», «Зарницы», «Любить и верить» (1988),
  • «Неоконченное свидание» (1989),  
  • «Наедине с судьбой» (Д., 1991),
  • «Скифское небо» (Москва, 1997),
  • «День, отмеченный камешком белым» (2003),
  • «Уривок з вічності» (2007, Донецьк), та ін.

Книгу перекладів з зарубіжної поезії «Молнии и гвоздики» було видано у 1983 році. «Доброта» - збірка обраних поезій (1986р.).

Збірка художньо-документальних нарисів «Чувство времени» виїшла в світ у 1986 році.

«Юноша в красном» збірка повістей та оповідань (Київ, 1991).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Андрей Кравченко (Андрей Кравченко). КиноПоиск. Процитовано 21 жовтня 2020.
  2. Архівована копія. www.musicxray.com. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]