Крамар Степан Трохимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Степан Трохимович Крамар
Крамар Степан Трохимович.jpg
Народження 7 січня 1920(1920-01-07)
с. Різуненкове (нині Валківський район Харківської області)
Смерть 9 січня 1945(1945-01-09) (25 років)
Угорщина
Громадянство СРСР СРСР
Рід військ артилерія
Роки служби 19391945
Звання старший сержант
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу № 1426
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»

Степан Трохимович Крамар (19201945) — старший сержант Робітничо-селянської Червоної армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1943).

Біографія[ред. | ред. код]

Степан Крамар народився 7 січня 1920 року в селі Різуненкове (нині — Валківський район Харківської області України), українець. Навчався в Харківському зоотехнічному інституті. У 1939 році Крамар призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію. З червня 1943 року — на фронтах Другої світової війни, командував знаряддям 115-го гвардійського винищувально-протитанкового артилерійського полку 7-ї гвардійської армії Степового фронту. Відзначився під час битви за Дніпро[1].

В ніч з 25 на 26 вересня 1943 року Крамар одним з перших переправився через Дніпро в районі села Домоткань Верхньодніпровського району Дніпропетровської області Української РСР, після чого дві доби брав участь у відбитті німецьких контратак, відбивши ряд контратак ворожої піхоти і танків[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1943 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії старший сержант Степан Крамар удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 1426[1].

9 січня 1945 року Крамар загинув у бою на території Угорщини. Похований на Пагорбі Слави у Львові[1].

Також нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня і Червоної Зірки, медаллю[1] «За бойові заслуги»[2].

На честь Крамаря названі вулиця і школа в його рідному селі[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Подвиги во имя Отчизны. — 2-е изд.,- Харьков: «Прапор», 1985.