Краснянська волость (Новохоперський повіт)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Краснянська волость | ||||
Центр | Красна | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 66 918 (1880) | |||
Населення | 12 453 осіб (1880) | |||
Густота | 17 осіб / км² | |||
Краснянська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новохоперського повіту Воронізької губернії з центром у слободі Красна.
Станом на 1880 рік складалася 8 поселень, 6 сільських громад. Населення — 12 453 особи (6003 чоловічої статі та 6450 — жіночої), 1926 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 18956 | 14400 |
Приватної власності | 47638 | 9707 |
Іншої власності | 161 | 156 |
Загалом | 66918 | 24263 |
Поселення волості на 1880 рік[2]:
- Красна — колишня власницька слобода при річці Савала за 14 верст від повітового міста, 6362 особи, 1060 дворів, православна церква, 5 лавок, постоялий двір, винокурний завод і паровий млин, базари, 3 ярмарки на рік.
- Кочерга (Складна, Самодурівка) — колишня державна слобода при річці Савала, 1131 особа, 167 дворів, православна церква.
- Некриловський — колишнє державне селище при річці Савала, 907 осіб, 167 дворів, православна церква.
- Підосинівка — колишня власницька слобода при річці Єлань, 1946 осіб, 296 дворів, православна церква, молитовний будинок, школа, лавка.
- Русанове — колишня державна слобода при річці Савала, 1331 особа, 242 двори, православна церква, школа.
За даними 1900 року у волості налічувалось 73 поселення із переважно російським населенням[3].
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 4485-4557)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |