Крекінг-установка Мап-Та-Пхут (IRPC)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крекінг-установка Мап-Та-Пхут (IRPC). Карта розташування: Таїланд
Мап-Та-Пхут
Мап-Та-Пхут
Район розташування виробничого майданчику Integrated Refinery &Petrochemical Complex

Крекінг-установка Мап-Та-Пхут (IRPC) — складова частина тайського нафтопереробного та нафтохімічного майданчика, що належить компанії Integrated Refinery &Petrochemical Complex.

З 1982 року компанія Thai Petrochemical Industry (TPI) продукувала поліетилен із імпортованого етилену на майданчику в Мап-Та-Пхут (узбережжя провінції Районг). В 1989-му вона стала отримувати 125 тисяч тонн етилену з першого в країні піролізного виробництва, створеного державною нафтогазовою компанією PTT за участі ряду міноритаріїв (і в тому числі TPI з часткою 14,4 %, котра у подальшому скоротилась до 11,15 %).[1][2] А наступного десятиліття власники TPI вирішили спорудити власну установку парового крекінгу, котра була б частиною потужного нафтопереробного та нафтохімічного комплексу (що і пояснювало перейменування на Integrated Refinery&Petrochemical Complex). В 1998-му у Мап-Та-Пхут ввели в експлуатацію розраховане на споживання газового бензину (90 %) та газів нафтопереробки (10 %) піролізне виробництво з річною потужністю 360 тисяч тонн етилену[3] та 170 тисяч тонн пропілену.

Втім, паровий крекінг не став єдиним джерелом олефінів на майданчику IRPC. В тому ж 1998-му запустили установку глибокого каталітичного крекінгу (DCC), котра є модифікацією поширеної у нафтопереробній промисловості технології каталітичного крекінгу у псевдозрідженому шарі (FCC). Метою модифікації було збільшення виходу ненасичених вуглеводнів — понад 33 % у результуючій продукції, в тому числі 17 % пропілену, 11 % бутенів (з них трохи менше за половину ізобутилену) та 5 % етилену. Цей об'єкт дав змогу продукувати 130 тисяч тонн пропілену на рік.

Зацікавлена у розвитку поліпропіленового напрямку, IRPC в 2012-му почала виробництво 100 тисяч тонн пропілену за допомогою вже третьої технології — конверсії олефінів, котра передбачає реакцію етилену та бутену.  

Нарешті, у середині 2010-х спорудили другу націлену на випуск олефінів установку каталітичного крекінгу, вихід пропілену на якій досяг 24 % (при цьому частка етилену залишилась на рівні 5 %, тоді як бутени не значаться у списку продукції). Ця установка стала найбільшим виробником пропілену у складі комплексу — 320 тисяч тонн на рік, загальний же його випуск досяг 720 тисяч тонн.[4][5][6][7][8]

Піроліз важкої (як для нафтохімії) сировини також дає змогу вилучати 50 тисяч тонн бутадієну на рік.

Станом на другу половину 2010-х отримані описаними вище шляхами олефіни використовують на майданчику IRPC для виробництва:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Spitz, Peter H. (2003). The Chemical Industry at the Millenium: Maturity, Restructuring, and Globalization (англ.). Chemical Heritage Foundation. ISBN 9780941901345. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
  2. Historical backgtound and structure petrochemical industry (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2019.
  3. INTERNATIONAL SURVEY OF ETHYLENE FROM STEAM CRACKERS—2015 Leena Koottungal (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2017.
  4. DEEP CATALYTIC CRACKING PLANT PRODUCES PROPYLENE IN THAILAND. Архів оригіналу за 23 лютого 2019.
  5. 2011 PETROCHEMICALS DEVELOPMENT OUTLOOK IN SOUTH EAST ASIA TEE HUI YUE (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2019.
  6. SUMMARY R8PORT OP 8NVIRONM8NTAL IMPACT ASS8SSM8NT R8PORT ••••••••••• UPSTR8AM PROJ8CT POR HYGI8N8 AND VALU8 ADD80 PRODUCTS (UHV PROJ8CD (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2019.
  7. (PDF) Corporate Debt Restructuring and Agency Problems: The Case of Thai Petrochemical Industry (TPI). ResearchGate (англ.). Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
  8. PROPYLENE MARKET Presented by Mr. Pongsak Wattanakarunwong Vice President Business Development Department 15 May 2015 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2018.
  9. ’17 ASIA PETROCHEMICAL INDUSTRY CONFERENCE (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2019.