Кривонос Павло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кривонос Павло Олександрович
Кривонос Павло Олександрович
Народився 11 березня 1956(1956-03-11) (65 років)
Прилуки
Громадянство Україна Україна
Діяльність Дипломат
Alma mater Київський інженерно-будівельний інститут.
Посада Генеральний директор Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв Державного управління справами
Нагороди

Кривонос Павло Олександрович (1956) — український державний діяч, дипломат, генеральний директор Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв Державного управління справами.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 11 березня 1956 року в Прилуках на Чернігівщині. Закінчив Прилуцький технікум гідромеліорації та електрифікації сільського господарства та Київський інженерно-будівельний інститут.

Працював у системі житлового господарства, заступником голови виконкому, заступником голови держадміністрації Подільського району міста Києва.

З 1992 — генеральний директор Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв.

Автор низки публіцистичних статей з історії України.

Дипломатичні ранги та почесні звання[ред. | ред. код]

Науково-редакційна діяльність[ред. | ред. код]

Є членом редакційних колегій періодичних видань, наукових журналів і збірників:

  • «Україна дипломатична». Науковий щорічник. — 2000—2019.
  • «Пам'ять століть». Історичний науковий та літературний журнал. — 1999—2012.
  • «Історичний календар». Щорічник. — 1995—2013.
  • «Український богослов». Історичний і теологічний щорічник. — 1999, 2003.
  • «Духовні студії». Науковий теологічний щорічник. — 2010, 2012.
  • «Політика і час». Суспільно-політичний журнал. — 2002, 2003.
  • Автор проекту серії видань «Бібліотеки наукового щорічника „Україна дипломатична“ ― 17 видань серії.

Нагороди та почесні відзнаки[ред. | ред. код]

  • Повний кавалер орденів „За заслуги“: ІІІ ступеня — 1997 рік, ІІ ступеня — 2003 рік, І ступеня — 2006 рік[1].
  • Відзнака Президента України — Хрест Івана Мазепи (25 червня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[2]
  • Подяка Президента України — 2003 рік[1].
  • Подяка Кабінету Міністрів України — 2001 рік[1].
  • Відзнака Київського міського голови „Знак Пошани“ — 2001 рік.
  • Подяка Національної академії наук України — 11 березня 2001 року.
  • Золота медаль „Незалежність“ Київської організації Національної спілки журналістів України — 2001 р.
  • Знак „Відмінник освіти України“ Міністерства освіти і науки України — 2005 рік[1].
  • Грамота МЗС України „Посол української культури“.
  • Почесна Грамота Київського міського голови ― 2006 рік.
  • Почесна Грамота Верховної Ради України — 2006 рік[1].
  • Нагрудний знак „Почесна відзнака“ МЗС України ІІІ ступеня — 2006 рік, ІІ ступеня — 2007 рік.
  • Почесна грамота Національної академії педагогічних наук України — грудень 2007 року.
  • Почесний знак Петра Могили» Міністерства освіти і науки України — 30 травня 2007 року[1].
  • Офіційна срібна медаль Понтифікату Святішого Отця Бенедикта XVI ― лютий 2010 року.
  • Грамота Всеукраїнської благодійної організації «Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів» — 10 грудня 2011 року.
  • Орден Дружби Соціалістичної Республіки В'єтнам. Указ Президента СРВ № 787 від 23.05.2011.
  • Почесна грамота Українського інституту національної пам'яті — 27 квітня 2012 року.
  • Золота медаль «Михайло Петрович Драгоманов 1841—1895 рр.» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова — 2012 р.
  • Сертифікат Посла миру ― 18 жовтня 2013 року.
  • Відзнака Посольства Республіки Білорусь «За плідну співпрацю» ― 17 грудня 2015 року.

Релігійно-християнські нагороди:

  • Орден Христа Спасителя ― березень 2001 року;
  • Орден св. Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня (лютий 1999 року), ІІ ступеня (2010 р.);
  • Орден св. Архистратига Михаїла — квітень 1999 року;
  • Орден св. Кирила і Мефодія — грудень 2006 року;
  • Орден св. Миколая Чудотворця — березень 2006 року;
  • Міжнародний Орден св. Станіслава — березень 2003 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Україна дипломатична: наук. щоріч. / Дип. акад. при Мін-ві закордонних справ України, Головна дирекція по обслуговуванню іноземних представництв, Історичний клуб «Планета». — Київ: [б. в.], 2016— Виходить щорічно. — ISSN 2707-7683
  2. Указ Президента України від 25 червня 2016 року № 276/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]