Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
ВМУРоЛ
Logo vmurol.jpg
Корпус Університету "Україна".jpgЦентральний корпус університету
50°27′14″ пн. ш. 30°22′10″ сх. д. / 50.4538999999999973° пн. ш. 30.36970000000000169° сх. д. / 50.4538999999999973; 30.36970000000000169Координати: 50°27′14″ пн. ш. 30°22′10″ сх. д. / 50.4538999999999973° пн. ш. 30.36970000000000169° сх. д. / 50.4538999999999973; 30.36970000000000169
Назва латиною Open International University of Human Development «Ukraine»
Тип недержавний університет
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Засновано 1998
Акредитація IV  рівня
Студентів 35372 (в 2009-2010 н.р.)
Кольори блакитний та жовтий
Адреса 03115, Україна, Київ, вул. Львівська, 23 (університетське містечко)
Сайт [http://vmurol.com.ua

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» — неприбутковий вищий навчальний заклад недержавної форми власності, створений у 1998 році.

Історія[ред.ред. код]

30 червня 1998 р. було прийняте рішення про створення Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» на перших Зборах засновників, серед яких — Київська міська державна адміністрація, Українська спілка інвалідів, Міжнародний благодійний фонд розвитку людини, Українське товариство глухих, Міжнародний благодійний фонд інвалідів Чорнобиля, інші юридичні та фізичні особи. Вже 12 липня наступного року розпочала роботу приймальна комісія, і на перший курс було зараховано 1616 студентів. У цьому ж році відкрито перші філії університету в 20 містах України.

2000-го р. створено ще дві філії Університету «Україна» і здійснено набір на 28 спеціальностей. Загальний контингент студентів університету становить близько 6 000 осіб. У

2001-му р. територіально відокремлені підрозділи Університету «Україна» розташовані у 24 містах нашої країни (охоплено всі регіони). В університеті навчається майже 12 000 студентів.

У 2002-му р. представництва університету реорганізовують у філії. У Луцьку на базі філії створено Луцький інститут розвитку людини. У Києві на базі університету створено Інститут гармонії поколінь для адаптації літніх людей до реалій сьогодення. Навчання в університеті проводиться вже на 30 ліцензованих спеціальностях. Ще кілька готуються до ліцензування. Повноправно працюють 22 філії і 2 навчально-консультаційні центри. Усього навчається понад 17 тисяч студентів, із них — 1,5 тисячі інвалідів.

Протягом 2003—2004 рр. відкривають нові філії та навчально-консультаційні центри (НКЦ). Територіально відокремлені підрозділи університету продовжують розвиватися і найпотужніші з них стають інститутами. Набір здійснюється на 47 спеціальностях різних освітньо-кваліфікаційних рівнів. В університеті навчається майже 25 тисяч студентів.

Важливим етапом розвитку університету стало проведення педагогічного експерименту, а саме — надання освітніх послуг за дистанційною формою навчання. Інновацію було затверджено спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України. Таким чином, Університет «Україна» як вищий навчальний заклад, що надає освіту особам із обмеженими фізичними можливостями, почав впроваджувати в життя технології навчання європейського стандарту. 24 лютого 2004 року створено перший локальний центр дистанційного навчання у місті Полонне Хмельницької області. Згодом створено 16 регіональних центрів дистанційного навчання (РЦДН) та понад 300 локальних (ЛЦДН).

Станом на 1 липня 2004 р. на 50 спеціальностях різних освітньо-кваліфікаційних рівнів здобувають освіту вже майже 33 000 студентів, із них — 1514 осіб навчаються за дистанційною формою.

19 квітня 2005 р. Університет «Україна» отримав ІІІ-IV рівень акредитації.

2006 р. введено в експлуатацію новий корпус (№ 1) Університету «Україна» у Києві, який розташований по вулиці Львівський, 23. У корпусі містяться 3 факультети: економіки та менеджменту, біомедичних і комп'ютерних технологій; також почав працювати видавничо-друкарський комплекс.

2007 р. університет отримав загальний IV рівень акредитації. У 2008-му р. введено в дію корпус № 2, в якому знайшли місце Факультет інженерних технологій та Інститут автомобільного сервісу.

У 2009—2010 рр. в Університеті «Україна» здійснено значну роботу щодо приведення статусу навчально-наукових підрозділів до вимог чинного законодавства України. У базовій структурі м. Києва 5 факультетів реорганізовано в інститути. Нині тут діє 6 інститутів та 1 факультет, у складі яких працює 38 кафедр, у тому числі 28 випускових.

Ведеться підготовка бакалаврів, спеціалістів, магістрів. Багатопрофільний коледж «Освіта» здійснює підготовку молодших спеціалістів. Введено в дію оздоровчу базу «Петрівська слобода» у смт. Міжгір'я Закарпатської області, де відпочивають студенти та співробітники ВНЗ. Відкрито сучасну їдальню у корпусі № 1. Студентське містечко Університету «Україна» стає окрасою західної частини Києва.

Здобутки і репутація[ред.ред. код]

За свою нетривалу історію Університет «Україна» здобув як всеукраїнське, так і світове визнання. За результатами незалежного соціологічного дослідження рейтингу вищих закладів освіти України «Софія Київська», проведеному у 2005 р., університет посів 3-тє місце в першій десятці вітчизняних ВНЗ, заснованих на недержавній формі власності, серед 110 ВНЗ. 2006 р. після підписання угоди з японською неурядовою організацією «Зірки миру» Університет «Україна» отримав звання «Університет миру» і став першим у світі вищим навчальним закладом, удостоєним такої високої місії.

Ангели миру, 2006

Університет «Україна» слугує осередком розвитку спорту, волонтерського та скаутського молодіжних рухів. Університет нагороджено за значний внесок у справу протидії епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні. Заклад отримав чимало подяк від Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Дитячого фонду ООН, Національної організації скаутів України та ін. за систематичне проведення заходів, спрямованих на оздоровлення молоді та пропаганду спортивної активності серед студентів. Університет започаткував новий напрям спортивного руху серед студентів-інвалідів.

Президент університету Петро Михайлович Таланчук визнаний у світових наукових колах. 6 січня 2003 року Петро Таланчук обраний Почесним членом Світового фонду інновацій (США). Цей фонд заснований Інститутом економічного розквіту і розвитку в 1992 році, його Президентом є Лауреат Нобелівської премії доктор Джером Карле. У 2004 році Петро Таланчук отримав звання Лауреата Міжнародної премії Сократа від Міжнародної корпорації соціального партнерства «Європейська Асамблея Ділових Кіл». Також Президент Університету «Україна» є Почесним членом Товариства українських інженерів Америки.

Керівництво[ред.ред. код]

Таланчук Петро Михайлович  — Президент Університету «Україна», Заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, ініціатор створення і президент Академії інженерних наук України, член чотирьох міжнародних академій, почесний ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», колишній міністр освіти незалежної України.

Структура Університету «Україна»[ред.ред. код]

У Києві навчальний процес здійснюється у 7 підрозділах:

  • Інститут права та суспільних відносин
  • Інститут економіки та менеджменту
  • Інститут філології та масових комунікацій
  • Інженерно-технологічний інститут
  • Інститут соціальних технологій
  • Інститут комп'ютерних технологій
  • Факультет біомедичних технологій.

В університеті діє 20 територіально відокремлених підрозділів, серед яких 13 інститутів, 3 філії та 4 коледжі.

До ТВСП Університету «Україна» належать

  1. Білоцерківський інститут економіки та управління
  2. Вінницький соціально-економічний інститут
  3. Горлівський регіональний інститут,
  4. Дніпропетровська філія,
  5. Дубенська філія,
  6. Житомирський економіко-гуманітарний інститут,
  7. Івано-Франківська філія,
  8. Карпатський інститут підприємництва (м. Хуст),
  9. Кіровоградський інститут розвитку людини,
  10. Луцький інститут розвитку людини,
  11. Мелітопольський інститут екології та соціальних технологій,
  12. Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини «Україна»,
  13. Новокаховський гуманітарний інститут,
  14. Полтавський інститут економіки і права,
  15. Рівненський інститут,
  16. Хмельницький інститут соціальних технологій,
  17. Придніпровський гуманітарно-економічний коледж (м. Нікополь),
  18. Сторожинецький коледж,
  19. Тернопільський коледж університету «Україна»,
  20. Коледж «Освіта» (м. Київ).

Матеріально-технічна база[ред.ред. код]

Корпус Університету «Україна»

Університет «Україна» сьогодні — це комфортабельні корпуси, бібліотеки, комп'ютерні класи, лінгафонні кабінети, спортивні майданчики, зали та центри реабілітації у 20 містах країни. Також у базовій структурі м. Києва — власна аудіовідеостудія «Talan-studio», видавничо-друкарський комплекс "Університет «Україна», сучасні їдальні та гуртожитки.

Студенти мають можливість відпочити в готельно-оздоровчому комплексі «Петрівська Слобода» в Закарпатській обл. та на Волині. Щороку матеріально-технічна база Університету «Україна» поповнюється.

Наукова діяльність і міжнародні зв'язки[ред.ред. код]

Міжнародне співробітництво Університету «Україна» є розгалуженим та інтегрованим у європейський науково-освітній процес.

Пріоритетним у діяльності Університету «Україна» є напрацювання технологій навчання й одночасної соціальної, педагогічної, психологічної та фізичної реабілітації студентів із особливими потребами. В цій галузі університет переймає позитивний досвід закордонних колег, зокрема освітян із США, оскільки в Америці, як і в усіх розвинених європейських країнах, уже давно і серйозно займаються вирішенням потреб людей із обмеженою працездатністю. Саме в питаннях забезпечення рівних можливостей для здобуття освіти інвалідами та здоровими, бідними та багатими педагоги Університету "Україна вбачають сенс міжнародної співпраці із зарубіжними колегами.

Плідною у цьому напрямку можна назвати співпрацю викладачів університету із професором Ш. Равер-Лампман (програма Фулбрайта, США) щодо удосконалення педагогічного супроводу студентів із інвалідністю. За її допомогою було організовано ряд зустрічей із представниками посольства США в Україні, що сприяло отриманню гранту на виконання проекту «Освіта в аспекті прав людини: покращення можливостей працевлаштування студентів із інвалідністю, які навчаються в університеті» від Фонду сприяння демократії посольства США в Україні. Під час реалізації цього соціально важливого проекту були проведені тренінги для студентів із інвалідністю з питань побудови кар'єри та допомоги у працевлаштуванні; продовжено облаштування Центру розвитку кар'єри для студентів із інвалідністю.

Університет «Україна» активно співпрацює із професором К. Цайнінгером (США), який регулярно виступає з циклом відкритих лекцій для співробітників і студентів університету. Здійснюється систематичний обмін науково-методичними матеріалами із зарубіжними колегами: професором П. Міттлером (Велика Британія), доцентом М. Коні Вейшаар (США), доктором І. Клаусом (Німеччина), а також із Е. Ліндбергом, Б. Лінтоном (Швеція) та іншими відомими викладачами з Європи та Америки.

Розширюються і зміцнюються міжнародні зв'язки не тільки університету загалом. Факультети та кафедри, відокремлені структурні підрозділи в українських регіонах активно налагоджують співробітництво з колегами «по горизонталі». Так, кафедра менеджменту організацій (м. Київ) ефективно співпрацює з інформаційно-аналітичним центром посольства США в Україні. Впродовж останніх років вона провела низку міжнародних конференцій, зокрема «Інтернет для вчителів», «Маркетинг у США», «Етика бібліотекаря». Здійснюється співробітництво з Програмою Організації Об'єднаних Націй («ПРООН — Україна»).

Студентське життя[ред.ред. код]

Студентам університету надають однакову можливість проявити себе як у навчанні, так і в дозвіллі. Цьому сприяють студентське самоврядування, висока спортивна культура, велика кількість ініціативних творчих людей серед викладачів ВНЗ.

В університеті успішно діє студентський КВК та центр художньої творчості, при якому працюють театральна студія, вокальні та танцювальні ансамблі. Яскраво й творчо тут святкують День студента, День учителя, День захисника вітчизни та традиційні українські свята — Масляну, св. Миколая, Івана Купала. На свято Покрови в університеті влаштовують козацькі змагання. На Андрія молодь бере участь у квестах та театральних постановках. На день іншого святого, Валентина, в стінах Альма-матер гуляють студентське весілля. Крім традиційних свят, в Університеті «Україна» організовують конкурси краси, дискотеки.

«Сяйво надій», 2006

Всесвітньому дню інвалідів в Університеті «Україна» присвячують фестиваль талантів «Сяйво надій». Захід пропонує студентській молоді з особливими потребами виявити себе у творчості. Фестиваль об'єднує студентів багатьох вітчизняних ВНЗ. Інший фестиваль — «Університетське літо» — теж є окрасою творчого життя закладу.

Поміж студентства університету набув популярності скаутський рух.

Волонтери Університету «Україна» беруть участь у багатьох всеукраїнських молодіжних заходах: збір-похід «Козацькими шляхами», «Витоки», «Студентська республіка», фестиваль «Трипільське коло». Серед численних спортивних подій університету — студентська та викладацька спартакіади, дні здоров'я, ігри та змагання для молоді з різною фізичною підготовкою. Університетом було започатковано Всеукраїнські спортивні ігри серед студентів-інвалідів, які відкрили багатьох майбутніх чемпіонів. Серед вихованців університету чимало переможців всеукраїнських та міжнародних спортивних змагань, а також справжня гордість країни — п'ятнадцять призерів паралімпійських та дефлімпійських ігор і три олімпійські чемпіони.

З 2011 року в університеті діє Студентський медіа-центр.

Видатні викладачі[ред.ред. код]

  • заслужений журналіст України, кандидат філологічних наук Василь Васильович Губарець;
  • доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Станіслав Сергійович Забара;
  • кандидат філологічних наук, доктор суспільно-економічних наук, професор, Заслужений журналіст України Віталій Опанасович Карпенко;
  • доктор психологічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки Клименко Віктор Васильович
  • доктор політичних наук і професор Валерій Бебик

Досягнути спортивних вершин студентам Університету «Україна» допомагають заслужені тренери: Сослан Георгійович Адирхаєв, Роман Петрович Карпюк, Григорій Карамович Садоян, Василь Каран та ін.

Видатні студенти[ред.ред. код]

Значних успіхів досягнули студенти університету у спорті. Зокрема, знаменитий рівненчанин Юрій Гуцалюк, майстер спорту України міжнародного класу, неодноразовий призер чемпіонатів світу, чемпіон Європи — 2006, багаторазовий чемпіон України з кікбоксингу (WPKA) 2004—2009 років, чемпіонату світу з карате 2003 року, капітан збірної команди України. Багато поміж вихованців університету тих, чий шлях до перемоги пролягав через подолання власних фізичних обмежень. Про це свідчить кількість чемпіонів і призерів паралімпійських ігор, серед яких Юлія Батенкова (дві срібні та три бронзові медалі з біатлону і лижних гонок на ІХ зимових Паралімпійських іграх у Турині); Юрій Костюк (золотий, дворазовий срібний та бронзовий призер з біатлону та лижних гонок ІХ зимових Паралімпійських ігор у Турині); Ігор Литвиненко (срібний призер ІІ літніх Паралімпійських ігор з футболу (Австрія), чемпіон Європи з футболу); Дмитро Виноградець (чемпіон ХІІІ Паралімпійських ігор з плавання серед спортсменів із ураженнями опорно-рухового апарату, Почесний громадянин Полтави); Анатолій Шевчик (дворазовий Чемпіон ХІІ і ХІІІ Паралімпійських ігор з футболу серед спортсменів із ураженнями опорно-рухового апарату, чемпіон Всесвітніх ігор спортсменів-інвалідів з футболу (Нью-Лондон, США).

Серед призерів і чемпіонів дефлімпійський ігор — Сергій Малишевський (срібний призер ХХ Дефлімпійських ігор в Австралії, бронзовий призер XXI Дефлімпійських ігор у Тайвані, Чемпіон світу з греко-римської боротьби); Андрій Ткаченко (бронзовий призер ХХ і XXI Дефлімпійських ігор в Австралії і Тайвані, срібний призер Чемпіонату світу з греко-римської боротьби); Олександр Колодій (чемпіон XXI Дефлімпійських ігор з кульової стрільби, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст.); Юлія Солярук (чемпіонка ХХ Дефлімпійських ігор з волейболу).

У лавах студентів та викладачів Університету «Україна» багато людей творчих, чиї пісні, картини та вірші запалюють серця, і чиї здібності захоплюють досвідчених мистецтвознавців. Серед них — художник Анатолій Ломовський, Заслужена артистка України, співачка Світлана Мирвода, письменник Василь Губарець, публіцист Віталій Карпенко. Особливе захоплення викликають мужність і творчість уже прославлених поетів Юрія Титова, Геннадія Горового, Оксани Радушинської; Олени Чинки і Михайла Савельєва, які керують танцювальними гуртками; співачки Інни Олійник і багатьох інших.

Дивіться також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]