Крохан Валерій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Валерій Крохан
Особисті дані
Повне ім'я Валерій Миколайович Крохан
Народження 4 грудня 1951(1951-12-04) (72 роки)
  Українська РСР Хмельницький, Хмельницька область
Громадянство  Україна
Позиція Нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1968-1969 Українська РСР «Динамо» (Хмельницький) 0 (0)
1970-1971 Українська РСР «СКА» (Львів) 0 (0)
1973-1975 Українська РСР «Динамо» (Хмельницький)  ? (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1995 Україна «Адвіс»
1997 Україна «Поділля» (Хмельницький)
1998 Молдова «Рома» (Бєльці)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Валерій Миколайович Крохан (* 4 грудня 1951, Хмельницький) — український футболіст, нападник, та тренер.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Закінчив ЗОШ № 1. Футболом почав займатись у футбольному клубі «Динамо» (Хмельницький), з юнацьким складом якого став бронзовим призером чемпіонату СРСР 1967 р.[1]. Після цього успіху був запрошений тодішнім наставником «Динамо» Євгеном Лемешко до основної команди. Дебютував у дорослому футболі лише після служби в армії, під час якої перебував у львівському «СКА». Певний час був капітаном хмельничан. У 1975 р. внаслідок перелому хребта був змушений завершити професійну кар'єру. Після цього на аматорському рівні виступав за хмельницьку «Енергію», з якою у 1976 р. виграв чемпіонат області.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Тренерську діяльність розпочав у футбольному клубі «Трактор» (Хмельницький) (пізніше відомому як «Адвіс»). У 1993 р. під його керівництвом клуб зайняв 2 місце у своїй групі аматорської першості, а наступного року виграв групу 2, що дозволило клубу отримати професійний статус[2]. Восени 1995 р. після об'єдання з шепетівським «Темпом» залишив посаду головного тренера. Наступного року очолював ФК «Ізумруд» з російського міста Тимашевськ[3]. В 1997 р. у штабі Віталія Кварцяного (тодішнього тренера хмельницького «Поділля»). Після його відставки протягом останніх трьох турів першого кола чемпіонату виконує обов'язки головного тренера. Наступного року працював у молдовській «Ромі» з міста Бєльці[4]. Після цього працював у Росії та Молдові. В 2001 р. став директором ФК «Ністру» (Атаки), і пропрацював там 5 років[5]. За цей час «Ністру» неодноразово ставав призером чемпіонату Молдови, здобував кубок країни, брав участь у єврокубках. Потім був тренером-селекціонером в «Поділлі»[6]. В 2009 р., після відтворення футбольного клубу «Динамо» (Хмельницький) був обраний директором клубу. На цій посаді працював до припинення існування футбольного клубу у листопаді 2013р.[7]

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений. Має 6 дітей. Син Вадим теж був професійним футболістом. Виступав за клуби України, Росії, Молдови, Білорусі. Працював головним тренером ФК «Динамо» (Хмельницький).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Справжній «динамівець». Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 24 вересня 2013.
  2. ↑ Чемпіонат України серед КФК 1993/1994. Група 2. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 13 березня 2022.
  3. ↑ Сайт футбольной статистики. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
  4. ↑ УКРАИНСКИЕ ТРЕНЕРЫ В МОЛДАВИИ НЕ ЗАДЕРЖИВАЮТСЯ. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
  5. ↑ В атаку на Атаки![недоступне посилання з липня 2019]
  6. ↑ У Поділлі чергове поповнення. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
  7. ↑ Ось і все... Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Михайлов (1960) · Лемешко (1960–1962) · Журавльов (1962–1963) · Головей (1963) · Лемешко (1964–1966) · Аванесов (1966) · Голяков (1966–1967) · Лемешко (1967–1970) · Каракозов (1971) · Усенко (1971–1973) · Ліфшиць (1973) · Усенко (1973–1974) · Аванесов (1974) · Кузнецов (1975–1976) · Саркісов (1976–1978) · Онисько (1978–1980) · Вайнберг (1980) · Дунець (1981) · Козеренко (1981) · Гончаров (1981–1982) · Іщенко (1982) · Біба (1983–1984) · Козеренко (1984) · Першин (1985) · Іщенко (1985) · Секеч (1986–1987) · Маркевич (1988–1989) · Секеч (1989–1990) · Іщук (1990) · Ледовських (1991) · Іщенко (1991–1992) · Гриневич (1992) · Аванесов (1992) · Матвієнко (1993) · Лемешко (1993) · Вусатий (1993–1994) · Аванесов (1994) · Дунець (1994) · Стрижевський (1994–1995) · Маркевич (1995) · Лемещенко (1995) · Булгаков (1995–1996) · Сендель (1996) · Кварцяний (1997) · Крохан (1997) · Аванесов (1998–1999) · Блавацький (1999) · Кварцяний (2000) · Муравський (2000–2002) · Раденко (2002) · Баталов (2003–2004) · Муравський (2004) · Мандриченко (2004) · Кучеренко (2005–2006) · Висоцький (2007) · Блавацький (2007–2008) · Бобиляк (2008) · Балицький (2016) · Баталов (2016–2017) · Костишин (2017–2022) · Костишин (2023––) ·

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крохан_Валерій_Миколайович&oldid=38428268