Маркевич Мирон Богданович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Маркевич.
Football pictogram.svg
Мирон Маркевич
Мирон Маркевич
Особові дані
Повне ім'я Мирон Богданович Маркевич
Дата народження 1 лютого 1951(1951-02-01) (63 роки)
Місце народження СРСР Винники, Львівська область
Зріст 173 см
Громадянство Україна
Позиція півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1970–1972
1973
1974
1977—1978		 СРСР «Карпати» Л
СРСР СКА (Львів)
СРСР «Спартак» О
СРСР «Торпедо» Л		 0 (0)

0 (0)
36 (4)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1984–1987
1988–1989
1990
1991–1992
1992–1995
1995
1996
1996–1998
1999–2001
2001–2002
2002
2002–2004
2005–2014
2010		 СРСР «Торпедо» Л
СРСР «Поділля» Хм
СРСР «Кривбас»
СРСР Україна «Волинь»
Україна «Карпати» Л
Україна «Поділля» Хм
Україна «Кривбас»
Україна «Карпати» Л
Україна «Металург» З
Україна «Карпати» Л
Росія «Анжі»
Україна «Карпати» Л
Україна «Металіст» Х
Україна Україна
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 2 лютого 2010.

Миро́н Богда́нович Марке́вич (* 1 лютого 1951, Винники, Львівська область) — радянський та український футболіст і тренер. Головний тренер «Металіста» (Харків) протягом 2005–2014 років. Рекордсмен української вищої ліги за кількістю ігор у ранзі головного тренера — 408 (з урахуванням сезону 2007/08). Працював у командах: «Торпедо» (Луцьк), «Поділля» (Хмельницький), «Карпати» (Львів), «Кривбас» (Кривий Ріг), «Металург» (Запоріжжя), «Анжі» (Махачкала, Росія). Був головним тренером національної збірної України.

Футбольна кар'єра[ред. • ред. код]

Закінчив Львівський інститут фізкультури.

Першим тренером Мирона був його батько — відомий дитячий тренер Богдан Дмитрович Маркевич. Вихованець групи підготовки львівських «Карпат». У 1970 р. гравця зарахували до основного складу «Карпат» (Львів), але закріпитися у сильному колективі, який щойно виграв Кубок СРСР і з ходу здобув путівку до вищої ліги, 20-річному гравцеві було важко. Маркевич виступав за дубль «Карпат» у 1970–1972 роках, потім за «Спартак» (Орджонікідзе) — у 1974 році та львівські любительські колективи фізкультури. У 1977 р. перейшов до луцького «Торпедо», де вже наступного року був тренером-гравцем, а згодом 27-річний Маркевич повністю зосередився на тренерській роботі — у 1983 році закінчив всесоюзну Вищу школу тренерів у Москві.

Тренерська кар'єра[ред. • ред. код]

Починав працювати в командах «Торпедо» (Луцьк) і «Поділля» (Хмельницький). У 1990-х роках очолював «Карпати» (Львів), з якими вийшов до фіналу Кубка України 1993 і здобув бронзові медалі чемпіонату України 1997/98. Потім певний час працював у колективах «Кривбас» (Кривий Ріг), «Металург» (Запоріжжя) та «Анжі» (Махачкала, Росія). З липня 2005 року — наставник харківського «Металіста». Під його керівництвом «Металіст» із сезону 2006/07 щоразу посідав 3 місце в чемпіонатах України, відтіснивши дніпропетровський «Дніпро», а в сезоні 2008/09 досяг найбільшого єврокубкового успіху в історії клубу, потрапивши до 1/8 фіналу Кубка УЄФА. 1 лютого 2010 року Мирона Маркевича призначено головним тренером національної збірної України — він поєднував роботу в клубі та збірній.[1]

21 серпня 2010 року заявив про відставку з посади тренера збірної через незгоду з рішенням Федерації футболу України щодо позбавлення «Металіста» 9 очок за начебто договірний матч проти «Карпат»[2].

Утримує дитячу футбольну школу у Винниках.

В лютому 2014 року залишив посаду тренера «Металіста» через те, що гравцям вже три місяці не платили зарплату.

Особисте життя[ред. • ред. код]

Одружений, має 2 синів, любить рибальство і музику. Серед виконавців виділяє «The Beatles», «The Rolling Stones», Елвіса Преслі, Френка Сінатру. З класичної музики віддає перевагу Моцартові. Коли «Металіст» восени 2007 приїхав до Ліверпуля, щоб грати з «Евертоном» у матчі Кубка УЄФА, Маркевич зазначив: «Я старий бітломан і пропустити таку можливість відвідати музей „Бітлз“ ми ніяким чином не можемо»[3].

Нагороди[ред. • ред. код]

З нагоди 100-річчя Харківського футболу нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня[4].

З нагоди 20-річчя Всеукраїнської спортивної громадської організації «Федерація футболу України» нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня[5]

22 червня 2012 р., сесія Харківської міської ради присвоїла звання «Почесний громадянин міста Харкова»[6].

23 серпня 2012 р. сесія Винниківської міської ради присвоїла звання «Почесний громадянин міста Винники»[7].

Примітки[ред. • ред. код]

  1. ↑ Маркевич плюс Калитвинцев
  2. ↑ Маркевич подав у відставку (УНІАН, 21.08.2010)
  3. ↑ Старий бітломан Маркевич готовий на поразку від «Евертона» з маленьким рахунком (fckarpaty.lviv.ua, 20 вересня 2007)
  4. ↑ Харківському футболу — 100 років!
  5. ↑ Указ Президента України № 1096/2011 від 1 грудня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України»
  6. ↑ Мирон Маркевич — почесний громадянин Харкова!
  7. ↑ Мирон МАРКЕВИЧ — Почесний громадянин Винник!

Джерела та посилання[ред. • ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Маркевич Мирон Богданович
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Маркевич Мирон Богданович
Прокопенко (1992) · Павлов & Ткаченко (1992) · Базилевич (1993—1994) · Павлов & Мунтян (1994) · Сабо (1994) · Коньков (1995) · Сабо (1996—1999) · Лобановський (2000—2001) · Буряк (2002—2003) · Блохін (2003—2007) · Михайличенко (2008—2009) · Маркевич (2010) · Калитвинцев (в. о.) (2010—2011) · Блохін (2011—2012) · Заваров (в. о.) (2012) · Фоменко (2012—)
Ukraine football association.gif

Войтенко (1935–3?) ·  Балаба (1951–52) ·  Глазков (1953–54) ·  Чуркін (195?–61) ·  Коршунов (1961–62) ·  Лерман (1963–65) ·  Родос (1965) ·  Коршунов (1967–69) ·  Лукашенко (1970–71) ·  Ступаков (1972) ·  Жилін (1972) ·  Захаров (1973) ·  Вуль (1974) ·  Фомін (1975) ·  Беца (1976–78) ·  Гулевський (1979–80) ·  Захаров (1981) ·  Томах (1981–88) ·  Надєїн (1988–92) ·  Скределіс (1993) ·  Вуль (1993) ·  Куксов (1994) ·  Томах (1994–98) ·  Ключик (1998) ·  Штелін (1998–99) ·  Маркевич (1999–01) ·  Атаманюк (2001) ·  Таран (2001–02) ·  Лутков (2002) ·  Надєїн (2002) ·  Каталинич (2003) ·  Фоменко (2003) ·  Юревич (2004) ·  Боровський (2004) ·  Яремченко (2004–05) ·  Чанцев (2005) ·  Грозний (2005–06) ·  Ященко (2006–07) ·  Чанцев (2007–08) ·  Вернидуб (2008) ·  Лутков (2008–09) ·  Ходус (2009) ·  Григорчук (2009) ·  Ходус (2009) ·  Григорчук (2009–10) ·  Лутков (2010–11) ·  Негірьов (2011) ·  Зайцев (2011–12) ·  Бузнік (2012) ·  Ковалець (2012) ·  Заяєв (2012) ·  Кварцяний (2012) ·  Зайцев (2013) ·  Пучков (2013) ·  Таран (2013–)
Карпати (Львів) – Тренери

Жуков (1963) ·  Коршунов (1964) ·  Дементьєв (1965–1966) ·  Лемешко (1966–1967) ·  Васильєв (1967–1968) ·  Юст (1969–1971) ·  Полосін (1972) ·  Бубукін (1972–1974) ·  Юст (1974–1978) ·  Секеч (1978–1980) ·  Дмитрасевич (1980–1981) ·  Рассихін (1989) ·  Булгаков (1990) ·  Поточняк (1991) ·  Юрчишин (1991–1992) ·  Маркевич (1992–1995) ·  Журавчак (1995–1996) ·  Маркевич (1996–1999) ·  Юрчишин (1999) ·  Броварський (1999–2001) ·  Маркевич (2001–2002) ·  Журавчак (2002) ·  Броварський (2002) ·  Ходукін (2002) ·  Голац (2002–2003) ·  Маркевич (2003–2004) ·  Ходукін (2004) ·  Дячук-Ставицький (2004–2006) ·  Іщенко (2006–2007) ·  Дячук-Ставицький (2007) ·  Іщенко (2007) ·  Яремченко (2007–2008) ·  Кононов (2008–2011) ·  Кучеров (2011) ·  Шаран (2012) ·  Дячук-Ставицький (2012) ·  Кучеров (2012) ·  Костов (2012–2013) ·  Дячук-Ставицький (2013–2013) ·  Севідов (2013–)

Грінін (1959) ·  Шликов (1959) ·  Голод (1960–1962) ·  Брюшин (1963) ·  Заворотний (1964–1965) ·  Брюшин (1966) ·  Дмитрощенко (1966) ·  Зубрицький (1967) ·  Усенко (1968) ·  Соколов (1968) ·  Родос (1969) ·  Зубрицький (1970–1971) ·  Фоміних (1971–1972) ·  Азаренков (1972) ·  Болотов (1973) ·  Зубрицький (1974) ·  Гулевський (1975–1977) ·  Алескеров (1977) ·  Глухарєв (1977) ·  Хмельницький (1978–1979) ·  Жилін (1980) ·  Новиков (1980) ·  Поскотін (1980) ·  Тугарін (1981–1982) ·  Терлецький (1983–1984) ·  Азаренков (1985) ·  Поскотін (1986) ·  Фоменко (1987) ·  Купцов (1987) ·  Кудзієв (1988) ·  Стрєльцов (1988–1989) ·  Маркевич (1990) ·  Лисенчук (1990–1991) ·  Біда (1991) ·  Стрижевський (1992) ·  Лактіонов (1992–1993) ·  Надєїн (1993) ·  Брухтій (1994) ·  Кузнецов (1994–1995) ·  Лактіонов (1995) ·  Біда (1995) ·  Коваль (1995) ·  Грузнов (1995) ·  Маркевич (1995–1996) ·  Чередник (1996) ·  Лисенко (1996–1997) ·  Таран (1997–2000) ·  Литовченко (2000–2001) ·  Надєїн (2002) ·  Іщенко (2002–2003) ·  Мунтян (2003) ·  Ходукін (2004) ·  Пісковець (2004) ·  Косевич (2005–2006) ·  Таран (2007–2009) ·  Максимов (2010–2012) ·  Таран (2012–)

Бем (1947–1948) ·  Усиков (1949) ·  Шевцов (1956) ·  Золотухін (1957–1958) ·  Зуб (1959) ·  Пономарьов (1961–1962) ·  Зуб (1962) ·  Жилін (1962–1963) ·  Новіков (1963–1964) ·  Єлисєєв (1965–1966) ·  Каневський (1966–1971) ·  Терентьєв (1972) ·  Зуб (1972) ·  Войнов (1972–1973) ·  Корольов (1974) ·  Зуб (1974–1975) ·  Ошенков (1975–1976) ·  Поскотін (1976) ·  Лемешко (1977–1988) ·  Ткаченко (1989–1992) ·  Аристов (1993) ·  Доценко (1993) ·  Лемешко (1993) ·  Довбій (1994) ·  Камарзаєв (1994–1995) ·  Удовенко (1996) ·  Фоменко (1996–2000) ·  Ткаченко (2000) ·  Шаличев (2001) ·  Удовенко (2001) ·  Фоменко (2001–2002) ·  Крячко (2002–2003) ·  Фоменко (2003) ·  Литовченко (2003–2004) ·  Заваров (2005) ·  Маркевич (2005–2014) ·  Рахаєв (2014–)
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маркевич_Мирон_Богданович&oldid=13995954