Круг Ірина Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Круг Ірина Вікторівна
рос. Ирина Викторовна Воробьёва
Основна інформація
Повне ім'ярос. Ирина Викторовна Глазко
Дата народження29 березня 1976(1976-03-29) (48 років)
Місце народженняЧелябінськ, РРФСР, СРСР
Роки активності2004 — тепер. час
ГромадянствоРосія
Професіїспівачка
Інструментивокал[d]
Жанриросійський шансон і поп
ПсевдонімиКруг
У шлюбі зМихаїл Круг
irinakrug.ru
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Круг.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воробйова.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Глазко.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Ірина Воробйова.

Ірина Вікторівна Круг (справжнє прізвище — Воробйова[1]; до шлюбу Глазко; нар.. 29 березня 1976, Челябінськ[2]) — російська естрадна співачка, виконавиця російського шансону, багаторазова володарка премії «Шансон року», друга дружина і вдова Михайла Круга.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 26 березня 1976 року в Челябінську в родині офіцера і креслярки[3]. З дитинства займалася в театральному гуртку місцевого будинку культури, мріяла стати акторкою. Рано вступила в шлюб, народила в 1995 році дочку Марину[4]. Чоловік зловживав алкоголем і наркотиками, що призвело до розлучення.

В 1997—1999 роках працювала офіціанткою в челябінському ресторані «Малахіт». У 1999 році познайомилася там з відомим виконавцем російського шансону Михайлом Кругом. Він відразу запропонував їй працювати у нього костюмеркою: «Близько року наші стосунки не виходили за рамки. Все було на суворій ноті. Він ніби придивлявся до мене, перевіряв. Не поспішав з вибором. На той момент він вже вісім років як жив один. А через рік він просто забрав мене до себе до будинку зі словами: „Все, будемо жити разом!“» У 2001 році Михайло та Ірина уклали шлюб. 26 травня 2002 року народила сина Олександра.[5]

В ніч з 30 червня на 1 липня 2002 року Михайло Круг був убитий невідомими у власному будинку. Після загибелі Михайла, друг сім'ї Володимир Бочаров, автор і виконавець, який співпрацював раніше з Михайлом, запропонував Ірині виконати декілька його пісень, написаних у пам'ять про Михайла. Так з'явився її перший альбом «Перша осінь розлуки»[6].

У 2005 році Ірина Круг з відзнакою закінчила Тверський державний університет.

В 2006 році одружилася з Сергієм Білоусовим, 25 вересня 2013 року народила сина Андрія.

Дискографія

[ред. | ред. код]

Сольні альбоми

[ред. | ред. код]
  • 2004 — «Перша осінь розлуки»
  • 2006 — «Тобі, моя остання любов»
  • 2008 — «Красунчик»
  • 2009 — «Острів любові»
  • 2010 — «Я прочитаю в твоїх очах»
  • 2012 — «Любити не страшно»
  • 2013 — «Шанель»
  • 2015 — «Запекла любов»
  • 2017 — «Я чекаю»

Дуетні альбоми

[ред. | ред. код]
  • 2007 — «Привіт, малюк» (з Олексієм Брянцевим)
  • 2009 — «Букет з білих троянд» (з Віктором Корольовим)
  • 2010 — «Якщо б не ти» (з Олексієм Брянцевим)
  • 2011 — «Історія кохання» (з Михайлом Кругом)
  • 2011 — «Міські зустрічі» (з Віктором Корольовим)
  • 2011 — «Роман» (з Віктором Корольовим)

Збірники

[ред. | ред. код]
  • 2009 — «Те, що було»
  • 2011 — «Любити не страшно»
  • 2011 — «Романси»
  • 2015 — «Снігова королева» (вініл)

Нагороди

[ред. | ред. код]

Премію «Шансон року» в наступних роках: 2005 (за пісню «Осіннє кафе»), 2009 («Співай, гітара»), 2010 («Напиши мені»), 2011 («Дім на горі»), 2012 («Тобі, моя остання любов»), 2014 («Любити не страшно»), 2015 («Я прочитаю в очах твоїх»), 2016 («Шанель (Вигадки в літньому саду)»), 2017 («Проміжки любові»), 2018 («Я чекаю»).[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Музей шансона :: Архив :: Заметки :: Ирина Круг «Это Миша благословил меня на новый брак» [Архівовано 28 серпня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 грудня 2016. Процитовано 23 серпня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Ирина Круг. С тобой и без тебя [Архівовано 24 серпня 2018 у Wayback Machine.] / А. Ванденко // Коллекция. Караван историй. — Ноябрь 2012 (№ 11) [Архівовано 24 серпня 2018 у Wayback Machine.].
  4. ↑ Ирина Круг: Скорее всего, мы с мужем разойдемся (рос.). Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 6 червня 2018.
  5. ↑ Ирина Круг в Instagram: «#деньрождения #иринакруг #сашакруг #сандра #любовь #дом #семья👪». Instagram. Процитовано 6 червня 2018.
  6. ↑ Биография Ирины Круг на официальном сайте певицы. Архів оригіналу за 17 грудня 2016. Процитовано 23 серпня 2018.
  7. ↑ .

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Круг_Ірина_Вікторівна&oldid=42843486