Круг Ірина Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Круг Ірина Вікторівна
рос. Ирина Викторовна Воробьёва
Основна інформація
Дата народження 29 березня 1976(1976-03-29) (44 роки)
Місце народження Челябінськ, РРФСР, СРСР
Роки активності 2004 — тепер. час
Громадянство Росія
Професії співачка
irinakrug.ru

Ірина Вікторівна Круг (справжнє прізвище — Воробйова[1]; дів. прізвище Глазко; нар.. 29 березня 1976, Челябінськ[2]) — російська естрадна співачка, виконавиця російського шансону, багаторазова володарка премії «Шансон року», друга дружина і вдова Михайла Круга.

Біографія[ред. | ред. код]

Ірина Вікторівна Глазко народилася 29 березня 1976 року в Челябінську в родині офіцера і креслярки[3]. З дитинства займалася в театральному гуртку місцевого будинку культури, мріяла стати актрисою. Рано вийшла заміж, народила в 1995 році дочку Марину[4]. Чоловік зловживав алкоголем і наркотиками, що призвело до їх розлучення.

В 1997—1999 роках працювала офіціанткою в челябінському ресторані «Малахіт». У 1999 році познайомилася там з відомим виконавцем російського шансону Михайлом Кругом. Він відразу запропонував їй працювати у нього костюмером: «Близько року наші стосунки не виходили за рамки. Все було на суворої ноті. Він ніби придивлявся до мене, перевіряв. Не поспішав з вибором. На той момент він вже вісім років як жив один. А через рік він просто забрав мене до себе до будинку зі словами: „Все, будемо жити разом!“» У 2001 році Михайло та Ірина уклали шлюб. 26 травня 2002 року в Ірини та Михайла Круга народився син Олександр.[5]

В ніч з 30 червня на 1 липня 2002 року Михайло Круг був убитий невідомими у власному будинку. Після загибелі Михайла, друг сім'ї Володимир Бочаров, автор і виконавець, який співпрацював раніше з Михайлом, запропонував Ірині виконати декілька його пісень, написаних у пам'ять про Михайла. Так з'явився її перший альбом «Перша осінь розлуки»[6].

У 2005 році Ірина Круг з відзнакою закінчила Тверський державний університет.

В 2006 році вийшла заміж за Сергія Білоусова, 25 вересня 2013 року у них народився син Андрій Сергійович Білоусов.

Дискографія[ред. | ред. код]

Сольні альбоми[ред. | ред. код]

  • 2004 — «Перша осінь розлуки»
  • 2006 — «Тобі, моя остання любов»
  • 2008 — «Красунчик»
  • 2009 — «Острів любові»
  • 2010 — «Я прочитаю в твоїх очах»
  • 2012 — «Любити не страшно»
  • 2013 — «Шанель»
  • 2015 — «Запекла любов»
  • 2017 — «Я чекаю»

Дуетні альбоми[ред. | ред. код]

  • 2007 — «Привіт, малюк» (з Олексієм Брянцевим)
  • 2009 — «Букет з білих троянд» (з Віктором Корольовим)
  • 2010 — «Якщо б не ти» (з Олексієм Брянцевим)
  • 2011 — «Історія кохання» (з Михайлом Кругом)
  • 2011 — «Міські зустрічі» (з Віктором Корольовим)
  • 2011 — «Роман» (з Віктором Корольовим)

Збірники[ред. | ред. код]

  • 2009 — «Те, що було»
  • 2011 — «Любити не страшно»
  • 2011 — «Романси»
  • 2015 — «Снігова королева» (вініл)

Нагороди[ред. | ред. код]

Премію «Шансон року» в наступних роках: 2005 (за пісню «Осіннє кафе»), 2009 («Співай, гітара»), 2010 («Напиши мені»), 2011 («Дім на горі»), 2012 («Тобі, моя остання любов»), 2014 («Любити не страшно»), 2015 («Я прочитаю в очах твоїх»), 2016 («Шанель (Вигадки в літньому саду)»), 2017 («Проміжки любові»), 2018 («Я чекаю»).[7]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]