Крупське (Кіровоградський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Крупське
Krupske kir gerb.png Krupske kir prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Кіровоградський
Рада Крупська сільська рада
Код КОАТУУ 3522584201
Облікова картка Облікова картка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Крупське
Основні дані
Колишня назва Карлівка, Старий Данциг
Населення 712
Поштовий індекс 27643
Телефонний код +380 522
Географічні дані
Географічні координати 48°26′40″ пн. ш. 32°03′25″ сх. д. / 48.44444° пн. ш. 32.05694° сх. д. / 48.44444; 32.05694Координати: 48°26′40″ пн. ш. 32°03′25″ сх. д. / 48.44444° пн. ш. 32.05694° сх. д. / 48.44444; 32.05694
Середня висота
над рівнем моря
178 м
Місцева влада
Адреса ради 27643, с. Крупське, вул. Центральна, 1а; тел. 31-43-38
Сільський голова Шевченко Любов Миколаївна
Карта
Крупське (Україна)
Крупське
Крупське
Крупське (Кіровоградська область)
Крупське
Крупське

Кру́пське (в минулому — Карлівка) — село в Україні, в Кіровоградському районі Кіровоградської області. Орган місцевого самоврядування — Крупська сільська рада.

Населення становить 712 осіб.

Географія[ред.ред. код]

Село розташоване на обох берегах річки Сугоклеї.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Перша німецька колонія на місці сучасного поселення з'явилася у 1787р. Крупське об'єднало два населених пункти, заснованих у кінці ХVІІІст. – німецьку колонію Альт Данциг та Ахтове.

1859 року у:

  • власницькому селі Карлівка (Агтова) Єлисаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 261 особа (130 чоловічої статі та 131 — жіночої), налічувалось 35 дворових господарства[1];
  • німецькій колонії Старо-Данциг (Німецька) мешкало 463 особи (233 чоловічої статі та 230 — жіночої), налічувалось 50 дворових господарства, існував протестантський молитовний будинок[2];

Станом на 1886 рік у[3]:

  • колишньому власницькому селі Карлівка (Аіпова) мешкало 262 497 осіб, налічувалось 57 дворових господарств, існувала школа;
  • колонія німців Старий Данциг (Альт Данциг) мешкало 262 649 осіб, налічувалось 50 дворових господарств, існували лютеранська церква й школа.

За даними 1894 року:

  • у селі Карлівка (Агтівка) мешкало 590 осіб (302 чоловічої статі та 288 — жіночої), налічувалось 94 дворових господарства, існували однокласне земське училище на 58 учнів (38 хлопчиків й 20 дівчаток), лавка[4];
  • у німецькій колонії Старий Данциг при селі Карлівка мешкало 284 особи (136 чоловічої статі та 148 — жіночої), налічувалось 38 дворових господарства, існували баптистський молитовний будинок, німецька церковно-парафіяльна школа на 33 учні (14 хлопчиків й 19 дівчаток)[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 691 особи (337 чоловічої статі та 354 — жіночої), з яких 649 — православної віри[6].

Символіка[ред.ред. код]

Затверджений 11 липня 2013р. рiшенням сесії сільської ради.

Герб[ред.ред. код]

Більш рання версія герба

Щит напіврозтятий і перетятий; у першому червоному полі два срібні прямі хрести, один над одним, у другому лазуровому полі – два срібні жорна, одне над одним; у нижньому зеленому полі на золотій випуклій основі стоять дві срібні куріпки, одна напроти одної. Щит облямований золотим декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною.

Герб символізує витоки населеного пункту та його сьогодення: у першому полі зображенні хрести міста Гданська; у другому полі – жорна млина, яким була знане село ще за часів Ахте. Куріпки символізують плодовитість, яка є важливою для успішного розвитку сільського господарства.

Прапор[ред.ред. код]

Більш рання версія прапора

Квадратне полотнище розділене на чотири рівновеликі квадратні поля – червоне, синє, зелене та жовте; в червоному полі два білі прямі хрести, один над одним.


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Примітки[ред.ред. код]

  1. рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 2175)
  2. рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 2174)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 1946)
  5. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 1976)
  6. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-256)

Посилання[ред.ред. код]