Кочерга Павло Євтихійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Євтихійович Кочерга
Народження 28 березня 1911(1911-03-28)
Миколаївка
Смерть 21 листопада 1982(1982-11-21) (71 рік)
Нововознесенка
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 19411946
Звання CCCP army Rank kapitan infobox.svg Капітан
Формування 240-ва стрілецька дивізія
Командування стрілецька рота
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Павло́ Євти́хійович Кочерга́ (* 1911 — † 1982) — командир роти 842-го стрілецького полку 240-ї стрілецької дивізії 51-го стрілецького корпусу 38-ї армії Воронезького фронту, Герой Радянського Союзу (1943), лейтенант.

Біографія[ред. | ред. код]

Кочерга Павло Євтихійович народився 28 березня 1911 року в селі Миколаївці Новомиргородського району Кіровоградської області в бідній селянській родині. Українець. Після закінчення 5-ти класів у 1924 році працював будівельником міськбуду в Анапі.

В 1933 році призваний до лав Червоної Армії. В 1937 році закінчив Краснодарське піхотне училище. Звільнений в запас. В друге мобілізований в березні 1941 року.

Першу бойову нагороду — орден Вітчизняної війни 2-го ступеня отримав за те, що будучи в розвідці поблизу залізничної станції Суджа, взяв у полон німецького офіцера з важливими документами.

Через три місяці отримав другу нагороду — орден Червоної Зірки. Під час боїв за визволення залізничної станції Ярцево, рота П. Кочерги оволоділа селом Терни, знищивши при цьому два німецьких танки з екіпажами та кілька десятків ворожих піхотинців.

Форсувавши Дніпро, рота лейтенанта Кочерги зайняла оборону в районі висоти 117.0 на північний захід від населеного пункту Лютіж. Лише протягом 6 жовтня 1943 року бійці роти відбили вісім ворожих атак, наступного дня під час бою командир роти лейтенант П. Кочерга отримав важке поранення. При цьому ворогові було завдано значної шкоди: підбито шість танків, знищено 180 німецьких автоматників, захоплено кілька 47-мм гармат і утримано плацдарм, який мав велике значення як опорний пункт на шляху до Києва.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 листопада 1943 року за виявлені хоробрість, стійкість і особистий героїзм, лейтенант Кочерга П. Є. удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

У грудні 1946 року звільнений в запас.

В 1952 році закінчив Кіровоградський технікум механізації сільського господарства.

Працював головою колгоспу імені 8 Березня та головою виконкому сільської Ради народних депутатів в селі Нововознесенка Маловисківського району Кіровоградської області.

Помер П. Є. Кочерга 21 листопада 1982 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

Ім'ям П. Є. Кочерги названо вулицю в місті Мала Виска Кіровоградської області.

Література[ред. | ред. код]

  • Чабаненко В. В. Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області. — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор.159-161.

Посилання[ред. | ред. код]