Крушеваць

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Крушевац)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Крушеваць
серб. Крушевац
COA Kruševac.png FLAG Kruševac.png
Герб Прапор
Основні дані
Країна Сербія Сербія
Округ Расинський округ
Община Крушеваць
Засноване 1371
Населення 75 256
Площа 854 км²
Поштові індекси 37 000
Телефонний код +381-+381 37
Висота над рівнем моря 137 м
Місцева влада
Веб-сторінка http://www.krusevac.org.rs/
Карта
Крушеваць (Сербія)
Крушеваць
Крушеваць

Commons-logo.svg Крушеваць у Вікісховищі

Крушеваць (серб. Крушевац) — місто в Расинському окрузі, в громаді Крушеваць Сербії. В Середньовіччі було сербською столицею. Населення, згідно з переписом населення 2002 року - 75 256 осіб, (за переписом 1991 року - 58808). В громаді Крушеваць проживає близько 130 000 осіб.

Громада Крушевац включає 101 населений пункт. Місто Крушевац - економічний, адміністративний, промисловий, культурний, освітній, інформаційний та спортивний центр Расинського округу і однойменної громади. Громада Крушеваць займає площу 854 км².

Місто знаходиться в Крушевацькій улоговині, яка займає долину Західної Морави і простягається між Левчею і Темнічею на півночі, Жупе, Копаоником і Ястребацом на півдні, Кралевською котлиною і Ібарською долиною на заході.

Історія[ред. | ред. код]

Крушеваць як свою столицю заснував князь Лазар у 1371 році. Вперше згадується в 1387 році. За переказами, Крушеваць отримало ім'я від каменю крушца , уламків річкового каменю, з якого здебільшого місто і створене.

Після Косовської битви, Крушеваць залишається столицею Сербії. В цей час править Міліца, а після неї син Лазаря - деспот Стефан, який пізніше переніс столицю в Белград. Турки нападають на Крушеваць багато разів, але завойовують тільки в 1427 році, після смерті деспота Стефана.

З 1444 року Крушеваць в руках Джураджа Бранковича, але турки остаточно захоплюють в 1454 році. У той час місто носило турецьке ім'я Аладжа Хісар. Під час Австро-турецької війни 1689 року місто було звільнене від турків. Місто було повернуто турками в 1791 році, по Свіштовському договору. Остаточно звільнений від турків Крушеваць був у 1833 році. Після звільнення місто почало швидко розвиватися і став одним з великих регіональних центрів тодішньої Сербії.

Під час Другої світової війни німецькими окупаційними силами на горі Багдаєв були розстріляні 1642 партизана з Крушевацю і околиць в знак помсти за напад об'єднаних сил четників і партизан. Після війни це місце перетворено в пам'ятний парк під назвою «Слободіште» («Визволення»).

Промисловість[ред. | ред. код]

Крушеваць - промисловий центр з розвиненою металообробної («14 октобар») і хімічної індустрією (ХІ «Жупа», «Меріме», «Тrayal»). Тут є фабрика алкогольних і безалкогольних напоїв «Рубін», а також близько 1200 приватних підприємств.

Демографія[ред. | ред. код]

У Крушеваці живе 46395 повнолітніх мешканців, середній вік населення - 39,2 року (38,2 у чоловіків і 40,1 у жінок). У місті 19342 сім'ї, середнє число людей в сім'ї - 2,95.

Населення здебільшого складають серби.

Галерея[ред. | ред. код]