Перейти до вмісту

Населений пункт

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Населений пункт
Зображення
Адміністративна одиниця Baballoqd
Belegd
Дечані
Dranocd
Gllogjand
Gramaçeld
Hulajd
Isniqd
Lumbardhd
Maznikd
Papraqand
Prilepd
Rastavicëd
Ratish i Ulëtd
Irzniqd
Upper Strellcd
Strellc i Ulëtd
Bellobradd
Bljacd
Breznëd
Brodi (Shtërpce)d
Bresanëd
Драгаш
Kosavëd
Krushevë (Sharr)d
Kukd
Rapcad
Restelicad
Balićd
Bibajd
Dremjakud
Урошевац
Gaçkëd
Gremjad
Prelezi i Jerlived
Jezercd
Komogllavëd
Koshared
Lloshkobared
Manastircad
Mirashid
Mirosalad
Nekodimd
Gornje Nerodimljed
Pleshinëd
Prelezi i Muhaxhirëved
Rahovica (Dardanë)d
Rakad
Sazliad
Slivovad
Softoviqid
Sojevod
Dardanid
Tërnid
Varoshid
Zaskokud
Zllatarid
Bardhi i Madhd
Miradia e Poshtmed
Косово Поле
Graboci i Poshtëmd
Dobri Dubd
Sllatinë e Madhed
Babaj Boksd
Becid
Berjahd
Bishtazhind
Brekocid
Cërmjanid
Demjand
Doblibarad
Dobrixhad
Dujakëd
Gërçinad
Джяковіца
Godenid
Guskad
Hereçd
Jabllanicad
Korenicad
Kraland
Lipovecid
Mulliqid
Novosella e Epërmed
Novosella e Poshtmed
Pjetërshand
Ponoshecd
Ramocd
Rogovë, Kosovod
Sheremetd
Skivjand
Smolicad
Zhabeld
Bresalcd
Cërrnicad
Mireshid
Г’їлані
Kishnapolad
Livoçi i Epërmd
Livoç i Ulëtd
Malishevëd
Përlepnicad
Pogragjad
Shurdhanid
Uglarid
Velekincad
Vërbicad
Llashticad
Zhegërd
Abria e Epërmed
Arllatid
Baicë (Lipjan)d
Çikatova e Vjetërd
Dritand
Fushtica e Poshtmed
Gllanasellad
Глоговаць
Gllobarid
Gradicad
Kishnarekad
Komorand
Korroticë e Epërmed
Korrotica e Poshtmed
Krojkovad
Likoshand
Llapushnikud
Negrocd
Nekocd
Poklek i Rid
Polluzha (Drenas)d
Shtuticad
Stankocd
Tërstenik (Drenas)d
Vrbovac (Glogovac)d
Elez Hand
Paldenicad
Печка-Баня
Gjurakocd
Істок[d]
Kaliçanid
Llukaci i Begutd
Rakoshid
Staradranid
Sushicad
Uçad
Vrellad
Zallçid
Junikd
Begracëd
Bičevacd
Bobid
Doganaj (Kaçanik)d
Elezajd
Glloboqicë (Sharr)d
Ivajad
Kaçaniku i Vjetërd
Stagovad
Q12751287?
Busavatëd
Hodonocid
Hogoshtid
Косовска-Каменіцаd
Karaçeva e Epërmed
Karaqeva e Poshtmed
Kollolleçid
Koretind
Muçivërcid
Petrocd
Рогачице
Shipashnica e Epërmed
Strezocd
Topanicëd
Budisallcid
Çabiqid
Caravikud
Ujëmirë (Klinë)d
Drenoci (Klinë)d
Gllarevëd
Grabanicad
Gremnikud
Jagodad
Jashanicëd
Кліна[d]
Përçevad
Štupeljd
Siqeva (Prishtinë)d
Sferkad
Volujakd
Zllakuqan (Klinë)d
Mogilad
Bistricad
Akllapid
Banullad
Bujanid
Dobrajë e Madhed
Gadime e Epërmed
Gllogoc (Lipjan)d
Janjevod
Kraishtid
Krojmirad
Ліплянd
Llugaxhid
Magura[d]
Medveci (Lipjan)d
Babushi i Muhaxhirëved
Rufci i Rid
Poturocid
Ribari i Madhd
Rufca e Vjetërd
Shalëd
Slovinjed
Smallushad
Topliçand
Astrazupd
Balinca (Malishevë)d
Bellanicëd
Berisha (Malesheve)d
Bubavecid
Carallukad
Carravranad
Damanekud
Dragobilid
Llashkadrenocd
Guriqid
Joviqd
Kërvasarid
Kijevëd
Lladrocid
Lladroviqid
Llapçevëd
Llazicad
Lubizhda (Malishevë)d
Малішево
Maraliad
Millanoviqid
Mirushad
Mleçanid
Guncatid
Pagarushëd
Panorcid
Senikud
Temeçinad
Tërpeza e Poshtmed
Turjaka (Rahovec)d
Vërmicad
Мамуша
Bajgorad
Bare, Mitrovicad
Braboniqd
Gushacd
Kaçandollid
Kçiq i Madhd
Koshtovëd
Косовська Мітровіца
Rahovad
Rashand
Shipold
Shupkocid
Stantërgud
Vllahiad
Zhabar i Poshtëmd
Llabjani (Novo Brdo)d
Ново-Брдо
Breznica (Kastriot)d
Haded
Kryshecid
Milloshevad
Обілічd
Siboci (Kastriot)d
Baranid
Gllaviçicad
Jabllanica e Vogëld
Kliçinad
Лоґє
Llozhanid
Nabërgjanid
Novosellad
Osdrimid
Печ
Poçestad
Raushiqd
Trestenikud
Vitomiricad
Zahaqid
Bajçinad
Batllavëd
Bërvenikd
Bradashd
Buricëd
Dobërdold
Dobratin (Podujevë)d
Dumnica e Poshtme (Podujeva)d
Dumoshd
Dyzd
Gllamnikd
Herticed
Kërpimehd
Letancid
Llapashticë e Epërmed
Llapashticë e Poshtmed
Llausha (Besianë)d
Lluga (Podujeva)d
Lluzhand
Lupçi i Poshtëmd
Majacd
Metohiad
Obrançëd
Orllanid
Подуєво
Pollatëd
Shajkocd
Shtedimd
Siboc i Epërmd
Sfeçlad
Tërnavicëd
Zhitia (Podujevë)d
Barilevëd
Besi[d]
Busiad
Dabishecd
Grashticëd
Hajvaliad
Keçekollad
Koliçid
Llukarid
Marec (Prishtinë)d
Bardhoshd
Shkabajd
Приштина
Vranidollid
Hatmaxhad
Billushad
Gërnçarid
Gjonajd
Hoçë e Qytetitd
Jabllanicad
Kabashi i Hasitd
Korishad
Krajkud
Krusha e Vogëld
Kushnind
Landovicad
Upper Lubinjad
Lower Lubinjed
Lubiçevad
Lubizhdë e Hasitd
Lutogllavad
Manastiricad
Q16347616?
Medvecid
Mushnikovëd
Nashecid
Piranad
Pllanejad
Pllajnikd
Poslishtd
Призрен
Randobravad
Reçand
Romajëd
Skorobishted
Velezhad
Vërmicad
Vlashnjëd
Zhurd
Zojzd
Zym (Dragash)d
Bellacërkëd
Celinad
Çifllaku (Rahovec)d
Dejnad
Hoçë e Vogëld
Kramovikud
Krushë e Madhed
Nagavcd
Opterushad
Pastasellad
Pataçani i Epërmd
Pataçani i Poshtëmd
Petkoviqid
Radostad
Ораховац
Ratkocd
Sopaniçid
Vranjak (Rahovec)d
Xërxëd
Zatriqid
Zočišted
Bitia e Epërmed
Штрпце
Carralevad
Godanci i Poshtëmd
Muzeqinad
Petrovëd
Pjetërshticad
Raçakd
Штімлеd
Çirezd
Çubreld
Klina e Epërmed
Klladërnicad
Krasaliqid
Leçinad
Likocid
Llaushëd
Lubovecid
Makërmalid
Açarevad
Polaci i Rid
Prekazi i Epërmd
Prekazi i Poshtëmd
Rezallad
Runikd
Скендерайd
Ticad
Turiçecid
Tushilad
Vojnikud
Blaced
Budakovad
Bukoshi (Therandë)d
Dobërdelanid
Çanaklıd
Gelancad
Gjinocid
Grejkocid
Javord
Leshani (Therandë)d
Maçitevad
Mohlanid
Mushtishtd
Nëpërbishtid
Nishord
Peqanid
Reshtanid
Selogražded
Samadrexha (Suharekë)d
Шаврове
Semetishtid
Sallagrazhdad
Sopijad
Studençanid
Сува-Рекаd
Vraniq (Suharekë)d
Beguncëd
Gjylekarid
Goshicad
Kabashi (Viti)d
Lubishtd
Pozheranid
Ujmiri (Viti)d
Ramjand
Remnikd
Sllatinëd
Smirëd
Stublla e Epërmed
Vërband
Витина[d]
Zhitia (Viti)d
Akrashticad
Bukoshd
Ceceliad
Dobërllukad
Druarid
Dubocd
Dumnica e Llugaved
Lumadhid
Maxhunajd
Nedakocid
Novolanid
Oshlanid
Pantinad
Pasomad
Reznikud
Samadrexhad
Shtitaricad
Smrekonicëd
Stanoci i Epërmd
Stanoc i Poshtëmd
Vërnicëd
Вучитрн
Zhilivodad
Çabrad
Звечан Редагувати інформацію у Вікіданих
Описано за адресою whosonfirst.org/docs/placetypes/#locality(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Географія теми географія населених пунктівd Редагувати інформацію у Вікіданих
EntitySchema для класу Помилка Lua у Модуль:Wikidata у рядку 242: Невідомий тип сутності..
CMNS: Населений пункт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Населений пункт

Насе́лений пу́нкт — населене місце (оселище, селище, поселення), первинна одиниця розселення людей у межах однієї забудованої земельної межі (городище, місто, містечко, село, селище, хутір, станиця та ін.). Входять у міські чи сільські поселення.

Історія

[ред. | ред. код]

Первісно постійні поселення виникли на самовільно захоплених територіях. Оскільки надзвичайно важливим геополітичним фактором для всіх давніх світових цивілізацій і країн були моря та річки — вони визначали як напрямки міграції й заселення, так і завоювання й колонізації. Моря та річки часто були межею й кордоном різних етносів.

Геополітичне розташування країн Центрально-Східної Європи більшою мірою пов'язане з річками в системі «море — річка — вододіл (волок, канал, перевал) — річка — море». Вони мали особливо важливе значення в розвитку як внутрішньої, так і зовнішньої торгівлі. Торгівля і пошук нових торгових шляхів, які мали військово-політичне значення, були причиною багатьох давніх конфліктів і мали надзвичайно велике значення для розвитку державотворчих і градотворчих процесів (зокрема й на нових територіях).[1]

Першим і єдиним[2] джерелом, у якому взаємопов'язано перераховано 56 племен і градів народів Центрально-Східної Європи першої половини ІХ ст., є «Опис міст (градів) і областей на північ від Дунаю» («Descriptio civitatum et regionum ad septentrionalem plagam Danubii»).[3]

У Давній Греції

[ред. | ред. код]

Поліс — самостійна одиниця розселення з управлінням в центрі цього поселення. (див. також: політія — організація суспільства в самостійній одиниці розселення).

У Галичині

[ред. | ред. код]

Найчастіше поселення з'являлися на територіях, придатних для ведення господарства, де спочатку поселялися одна або кілька сімей. Розростаючись, такий рід давав назву групі дворів. Прізвища перших поселенців ставали назвами сіл, присілків і містечок.[4]

У Галичині історично існують три типи розселення: витягнуті вздовж річок та доріг; скупчені поселення; розкидані безсистемно в долинах і на схилах гір.[4]

У вузьких долинах річок найбільш поширені видовжені, одновуличні селища з одним рядом садиб, віддалених одна від одної. У часи Середньовіччя садиба — дворище − була підпорядкована потребами вільної родини. Це були багатобудинкові двори, у яких будівлі не загороджували, вільно розташовували на ділянці землі, якою користувалися усі господарі спільно. Залишки подібного господарства можна спостерігати у Сколівському районі на Львівщині (з розпадом великої родини на окремі садиба стала одноосібним господарством).[4] Згодом уздовж річок з одного або двох боків з'являються також поселення з двома рядами будинків.

Вільний характер розселення став присікатися австрійським урядом, і 1778 року австрійський уряд прийняв так звану контракцію,[5] що означало, що розкидані поодинокі нічим не зв'язані поселення Галичини стягувалися в укрупненні поселення.[4]

Варто зазначити, що за гіпотезою Сергія Шелухіна слова «україна» та «вкраїна» (з первісним наголосом на першому а) є видозмінами дієприкметників доконаного виду «укра́яна» та «вкра́яна», тобто «окрема одсічена, одрубана, одрізана, одкраяна, вкраяна, украяна, відділена в самостійне посідання земля».[6] Гіпотеза Сергія Шелухіна підтверджується ще й тим, що в XIII—XIV ст. словом «крайна» (пізніше — «україна») називали на Закарпатті села та групи сіл, що перебували на волоському праві, себто становили окремі в юридичному сенсі області.

Поняття «місто» на теренах України пов'язується лише при появі Магдебурзького права, оскільки зі створенням міської ради виник орган, що не мав аналога у селах.[7] Після війта та лави міська рада стала третім за важливістю органом міського самоврядування.[8]

В Україні

[ред. | ред. код]

Населений пункт — це частина комплексно заселеної території України, яка склалася внаслідок господарської та іншої суспільної діяльності, має сталий склад населення, власну назву та зареєстрована в порядку, передбаченому законом.

Діюче Законодавство України подає, що на території України існують міські і сільські населені пункти. До міських належать міста республіканського, обласного, районного підпорядкування, до сільських – села і селища незалежно від їх адміністративної підпорядкованості.[9]

Не відносяться до самостійних населених пунктів хутори та двори, невеликі поселення, що мають тимчасове значення і несталий склад поселення, а також поселення службового призначення в системі певної господарської галузі діяльності (будинки лісників, шляхових майстрів, будівлі залізничних служб, польові стани тощо). Ці об’єкти включаються до тих адміністративно-територіальних одиниць, на території яких вони розташовані (місцевих рад, старостатів).

У правилах дорожнього руху

[ред. | ред. код]

У правилах дорожнього руху населений пункт — забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47 та 5.48, і може супроводжуватися знаками 5.53 та 5.54.[10]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Томенчук Б. Баварський Географ і річкові шляхи та гради в геополітиці середньовічної Європи[недоступне посилання з квітня 2019] // Карпати: людина, етнос, цивілізація. Науковий журнал[недоступне посилання з квітня 2019]. — 2009, № 1[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. Правда, початком ІХ ст. ще датуються «Каролінзькі аннали» (Annales regni Francorum), де перераховано послів слов'ян, розміщених на схід від Франкської імперії, які прийшли до Людовика І Благочестивого (814—840 рр.). А саме: «ободритів, вільців, богемів, морав'ян, преденецентів і аварів, які живуть у Паннонії»
  3. Цей невеликий, на двох сторінках (с. 149—150), рукописний твір уміщений у збірник античних праць з астрології і геометрії, який належав швабському монастирю Райхенау на Бадензеї. Нині зберігається в Мюнхенській державній бібліотеці.
  4. а б в г Савчак Н. Генеза побудови простору громадських будівель і споруд між різними населеними пунктами [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського національного аграрного університету. Збірник наукових праць [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — 2012р, № 13 [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
  5. Данилюк А. Г. Народна архітектура Бойківщини. Житлове будівництво. − Львів : Українські технології, 2004. − С. 13.
  6. Шелухин С. Україна — назва нашої землі з найдавніших часів. — Дрогобич: Бескид, 1992. — С. 109.
  7. Kamińska K. Lokacje miast na prawie magdeburskim na ziemiach polskich do 1370 r.: studium historycznoprawne / Krystyna Kamińska. — Toruń : UMK, 1990. — S. 142.
  8. Кобилецький М. Функції та повноваження міських рад у містах України за Магдебурзьким правом [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. Серія юридична [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]. — 2012, Вип. 55 [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  9. Лист - роз'яснення Міністерства Юстиції. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 5 травня 2020.
  10. ПОСТАНОВА № 1306 Про Правила дорожнього руху - Кабінет Міністрів України

Посилання

[ред. | ред. код]