Кубок чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА
 | |
| Засновано | 1985 |
|---|---|
| Конфедерація | КОНМЕБОЛ і УЄФА |
| Кількість команд | 2 |
| Поточний чемпіон |  Аргентина |
| Найбільше перемог | Аргентина (2) |
| Сайт | https://www.uefa.com/finalissima/ |
 | |
Кубок чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА[1] (англ. CONMEBOL–UEFA Cup of Champions) або Фіналіссіма (ісп. Finalíssima), раніше відомий як Кубок Артеміо Франкі (англ. Artemio Franchi Trophy) — змагання з футболу серед національних збірних, заснований 1985 року. Турнір складається з одного матчу за участю діючих чемпіонів Європи та Південної Америки і повинен проходити раз на чотири роки напередодні чемпіонату світу. Історична назва була на честь президента УЄФА Артеміо Франкі.
Турнір створений у 1985 році як Кубок європейських/південноамериканських націй, його також називали Кубком Артеміо Франкі через трофей змагання, названий на честь покійного Артеміо Франкі, колишнього президента УЄФА, який загинув у ДТП у 1983 році. Турнір організований спільно між КОНМЕБОЛ та УЄФА і мав формат міжконтинентального суперкубка між національними збірними, еквівалентний Міжконтинентальному кубку на клубному рівні, в якому грали переможці Кубка Європи/Ліги чемпіонів УЄФА та Кубка Лібертадорес[2]. Змагання мали проводитися кожні чотири роки, а місця проведення чергувалися між Європою та Південною Америкою[3]. Вперше був зіграний у 1985 році між переможцем Євро-1984, Францією, і володарем Кубка Америки 1983 року, Уругваєм. Франція приймала матч на «Парк де Пренс» у Парижі і перемогла з рахунком 2–0.
Через чотири роки змагання не відбулися, оскільки Нідерланди (переможець Євро-1988) та Уругвай (переможець Кубка Америки 1987 року) не змогли домовитися про дату матчу[4]. Тому наступний розіграш відбувся в 1993 році між володарем Кубка Америки 1991 року, Аргентиною, і переможцем Євро-1992, Данією. Аргентина приймала матч на стадіоні «Хосе Марія Мінелья» у місті Мар-дель-Плата і виграла в серії пенальті 5:4.
Кубок Артеміо Франкі можна вважати попередником Кубка короля Фахда/Кубку конфедерацій ФІФА, який вперше був зіграний у 1992 році, а з 1997 року став організовуватись ФІФА[5][6][7]. У турнірі брали участь переможці континентальних чемпіонатів та чемпіонату світу з футболу[8]. В результаті Кубок Артеміо Франкі було скасовано[9].
Після Кубка конфедерацій 2017 року ФІФА оголосила 15 березня 2019 року, що турнір буде скасовано[10], через що виникла ідея відновити Кубок Артеміо Франкі.
12 лютого 2020 року УЄФА та КОНМЕБОЛ підписали оновлений меморандум про взаєморозуміння, спрямований на посилення співпраці між двома організаціями. У рамках угоди спільний комітет УЄФА-КОНМЕБОЛ розглянув можливість проведення матчів між чемпіонами Європи та Південної Америки як для чоловічого, так і для жіночого футболу, а також для різних вікових груп[11]. 28 вересня 2021 року УЄФА та КОНМЕБОЛ підтвердили, що чемпіон Європи та володар Кубка Америки зустрінуться один з одним у міжконтинентальному матчі, причому угода охоплювала три видання, починаючи з 2022 року. 15 грудня 2021 року УЄФА та КОНМЕБОЛ знову підписали оновлений меморандум про взаєморозуміння до 2028 року, який включав конкретні положення щодо відкриття спільного офісу в Лондон та потенційну організацію різноманітних футбольних заходів[12]. 22 березня 2022 року УЄФА оголосила, що новою назвою Кубка Артеміо Франкі стане Кубок чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА[1].
.jpg)
Згодом було підтверджено, що матч між переможцем Євро-2020 Італією, та володарем Кубка Америки 2021, Аргентиною, відбудеться у Лондоні 1 червня 2022 року на стадіоні «Вемблі» і отримає назву Фіналіссіма 2022[13]. У матчі Аргентина-Італія перемогу здобула збірна Аргентини з рахунком 3:0. Тим самим ставши першим переможцем турніру в новій історії[14][15].
Після Фіналіссіми 2022 року наступний матч спочатку мав відбутися у 2025 році[16], але через насичений календар був перенесений. У ньому зіграють переможці Євро-2024 Іспанія та переможці Кубка Америки 2024 року Аргентина, причому остання візьме участь у грі третій раз поспіль[17]. 16 травня 2025 року обидві конфедерації підтвердили, що матч відбудеться у березні 2026 року, а конкретні деталі щодо календаря та місця проведення наразі уточнюються[18]. Пізніше було підтверджено, що матч відбудеться 28 березня 2026 року на стадіоні «Лусаїл» у Лусаїлі, Катар[19].
Після ракетних ударів на Близькому Сході, які почалися 28 лютого 2026 року Катар вирішив призупинити всі спортивні заходи, включаючи чемпіонат Катарі. Це поставило під сумнів проведення Фіналіссіми[20]. 12 березня, коли чемпіонат мав відновитися, видання Diario AS повідомило, що УЄФА та Королівська іспанська футбольна федерація запропонували мадридський «Сантьяго Бернабеу» замість «Лусаїла» для проведення матчу[21], тоді як КОНМЕБОЛ та Аргентинська футбольна асоціація запропонували стадіон «Монументаль» у Буенос-Айресі[22]. В результаті 15 березня 2026 року Фіналіссіму було скасовано після того, як обидві сторони не змогли дійти згоди щодо того, на якому стадіоні проводитиметься гра.
| Рік | Місце | Фінальна гра | ||
|---|---|---|---|---|
| Переможець | Рахунок | 2-е місце | ||
| 1985 Деталі |
 Франція |
Франція |
2 — 0 |  Уругвай |
| 1993 Деталі |
Аргентина |
Аргентина |
1 — 1 (5 — 4 пен.) |
 Данія |
| Рік | Місце | Переможець | Рахунок | Фіналіст | |
|---|---|---|---|---|---|
| 2022 Деталі |
 Англія«Вемблі», Лондон |
Аргентина |
3 — 0 |  Італія | |
 Катар«Лусаїл», Лусаїл |
скасовано |
| Збірна | Перемог | Друге місце |
|---|---|---|
 Аргентина |
2 (1993, 2022) | — |
 Франція |
1 (1985) | — |
 Уругвай |
— | 1 (1985) |
 Данія |
— | 1 (1993) |
 Італія |
— | 1 (2022) |
| Конфедерація | Перемог | Друге місце |
|---|---|---|
| КОНМЕБОЛ | 2 | 1 |
| УЄФА | 1 | 2 |
- 1 2 Finalissima 2022, Italy vs Argentina: Brand identity revealed. UEFA.com. Union of European Football Associations. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
The CONMEBOL–UEFA Cup of Champions is the new name of the trophy that was the prize for this match in 1985 and 1993.
- ↑ Finalissima 2022, Italy vs Argentina: All you need to know. UEFA.com. Union of European Football Associations. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
This will be the third time the EURO holders have met their South American counterparts in a match organised by UEFA and CONMEBOL.
- ↑ France win new Artemio Franchi Cup. Bulletin officiel de l'UEFA. № 112. Union of European Football Associations. Вересень 1985. с. 20.
Together with the South American Confederation (CONMEBOL), a new competition has been introduced which is to be held every four years between the reigning national team champions of the two continents... In future, the venue will alternate between Europe and South America.
- ↑ Argentina win Artemio Franchi Cup. Bulletin officiel de l'UEFA. № 142. Union of European Football Associations. Березень 1993. с. 27.
France were the inaugural winners in 1985; the winners of EURO 88, the Netherlands, and the South American championship winners, Uruguay, were unable to agree on a date for a match four years later.
- ↑ Aikman, Richard (30 липня 2008). Artemio Franchi honoured in Florence. UEFA.com. Union of European Football Associations. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ The story of the Confeds. ФІФА. 14 червня 2013. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 25 березня 2022.
- ↑ Hace 20 años, Maradona ganaba su último título con la Selección [Архівовано 16 лютого 2022 у Wayback Machine.] on Infobae, 24 February 2013
- ↑ Carter, Jon (5 червня 2009). A troubled tournament looks forward. ESPN. Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 15 грудня 2021.
- ↑ Vieli, André (2014). UEFA: 60 years at the heart of football (PDF). UEFA.com. Nyon: Union of European Football Associations. с. 169. Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2021. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ FIFA Council votes for the introduction of a revamped FIFA Club World Cup. FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 15 березня 2019. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 15 березня 2019.
- ↑ UEFA and CONMEBOL renew Memorandum of Understanding to enhance cooperation. UEFA.com. Union of European Football Associations. 12 лютого 2020. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 15 грудня 2021.
- ↑ UEFA and CONMEBOL renew and extend Memorandum of Understanding. UEFA.com. Union of European Football Associations. 15 грудня 2021. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 15 грудня 2021.
- ↑ European and South American champions meet in 'Finalissima' Wembley showdown. UEFA.com. Union of European Football Associations. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ Футболисты Аргентины разгромили Италию в первой в истории Финалиссиме. sportrbc.ru. Архів оригіналу за 3 червня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
- ↑ Победитель Финалиссимы-2022: Аргентина. ru.uefa.com. Архів оригіналу за 3 червня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
- ↑ Finalissima 2025: Argentina, campeón de América, disputará el título con España, campeón de Europa. Sitio Oficial de la Asociación del Fútbol Argentino (es-AR) . Процитовано 3 листопада 2025.
- ↑ Gómez, Kevin (10 вересня 2024). The Spain-Argentina Finalissima runs out of dates on the calendar. FCBN (англ.). Процитовано 3 листопада 2025.
- ↑ DÍAZ 2, JOSÉ FÉLIX (16 травня 2025). Argentina - España, en marzo de 2026 con la Finalissima en juego. MARCA (ісп.). Процитовано 3 листопада 2025.
- ↑ CONMEBOL confirms date for Finalissima between Messi’s Argentina and Yamal’s Spain. World Soccer Talk. 28 липня 2025. Процитовано 3 листопада 2025.
- ↑ Afroni, Donny (1 березня 2026). La Finalissima between Argentina and Spain in doubt after Qatar Stars League suspended until further notice. Goal.
- ↑ Félix Díaz, José (12 березня 2026). La Finalissima apunta al Bernabéu. Diario AS (ісп.).
- ↑ read, OneFootball·1 min (14 березня 2026). AFA issue ultimatum: new counter-offer for the Finalissima 2026. Yahoo Sports.
