Кудафльот
Кудафльот | |
---|---|
63°35′49″ пн. ш. 18°22′00″ зх. д. / 63.59722222002777414° пн. ш. 18.36666667002777941775093° зх. д. | |
Витік | Мірдалсйокутль |
Гирло | Атлантичний океан |
• висота, м | 0 m (0 ft) |
Похил, м/км | Eldvatn |
Країни: |
![]() |
Регіон | Судурланд |
Довжина | 115 km (71 mi) |
Притоки: | Tungufljót (Mýrdalssandur), Hólmsá, Skálm |
![]() | |
![]() |
Кудафльот (ісландська: [ˈKʰuːðaˌfl̥jouːt]) — річка на півдні Ісландії. Це одна з найбільших льодовикових річок країни. [1]
Назва[ред. | ред. код]
Ланднамабок каже, що ця назва походить від корабля Вільбальда, одного з перших поселенців у Скафтатунзі. Звали кораблі Куді. [1]
Розташування та притоки[ред. | ред. код]
Вона протікає на схід від Мірдалсйокутля через район Скафтатунга і впадає в Атлантичний океан через Мірдальсандур від численних приток, найважливішими з яких є Холмса, Тунгуфльот та Ельдватн. [1] Рука Скафти також впадає в Кудафльот. [2]
Кількість води[ред. | ред. код]
Середній об’єм води 230 м³/с. Найнижче виміряне значення було 110 м³/с та максимальне виміряне значення 2000 м³/с. [1]
Кудафльот є однією з річок, рівень води якої може свідчити про вулканічну активність Катла під Мірдальсйокудль. Тому за нею пильно спостерігають. Ісландське метеорологічне бюро здійснює відстеження приток Холмса, Ельдватн і Скальм.
Виверження Катла викликають єхуплойпи в Кудафльоті. [3]
Транспортне сполучення[ред. | ред. код]
Раніше коней тягли через річку на мілководді. Справжнього броду не існувало, тому мандрівники потребували місцевих провідників і знову і знову ризикували життям. Цей шлях завжди був небезпечним, із глибоким і пливним піском. [1]
Сьогодні Ісландська кільцева дорога перетинає її у вужчому місці на мосту. [2]
Кудафльот був судноплавним фіордом у середні віки. [1] Також кажуть про торгову станцію на острові в цьому фіорді. Вона, очевидно, було похована відкладеннями Катла-Йокульхулапс.
Корабельне кладовище південного узбережжя[ред. | ред. код]
На ісландських узбережжях у 19 столітті були знайдені численні французькі риболовецькі човни.[4]
Дивіться також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Einarsson, Hg. T.; Magnusson, H. (1989). Íslandshandbókin. Náttúra, saga og sérkenni. [Iceland handbook. Nature, history and characteristics] (Icelandic) 2. Reykjavík: Örn og Örlygur. с. 704. Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>
; назва «Einarsson1989» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ а б cf. Ísland Vegaatlas [Iceland Road Atlas] (Icelandic). Reykjavik: Hg. Ferðakort. 2006. с. 4. Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>
; назва «Ferðakort2006» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ Almannavarnir [Civil Protection] (Icelandic). Архів оригіналу за 18 грудня 2015.
- ↑ Relations historiques franco-islandaises [Franco-Icelandic Historical Relations]. Ministry of Foreign Affairs (French). Архів оригіналу за 22 червня 2011. Процитовано 24 січня 2017.
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
Fáskrúðsfjörður et les " pêcheurs d'Islande " [Fáskrúðsfjörður and the "fishermen of Iceland"] (French). Архів оригіналу за 25 грудня 2012.