Кульчини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Кульчини
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Красилівський район
Громада Красилівська міська громада
Код КОАТУУ 6822785801
Основні дані
Засноване 1517
Населення 1124
Площа 4,438 км²
Густота населення 253,27 осіб/км²
Поштовий індекс 31040
Телефонний код +380 3855
Географічні дані
Географічні координати 49°45′25″ пн. ш. 26°54′12″ сх. д. / 49.75694° пн. ш. 26.90333° сх. д. / 49.75694; 26.90333Координати: 49°45′25″ пн. ш. 26°54′12″ сх. д. / 49.75694° пн. ш. 26.90333° сх. д. / 49.75694; 26.90333
Середня висота
над рівнем моря
284 м
Водойми річка Понора
Місцева влада
Адреса ради 31040, Хмельницька обл., Красилівський р-н, с.Кульчини, вул.Першотравнева,3 , тел. 9-61-21
Карта
Кульчини. Карта розташування: Україна
Кульчини
Кульчини
Кульчини. Карта розташування: Хмельницька область
Кульчини
Кульчини

Кульчини́село в Україні, у Красилівській міській територіальній громаді Красилівського району Хмельницької області. Населення становить 1124 осіб.

Походження назви[ред.ред. код]

Містечко Кульчини – одне з найдавніших поселень на Поділлі. Перша згадка в документах про село є в період хрещення Русі князем Володимиром. Називалось воно тоді удільним князівським містечком Кольчичи. Походження назви пов’язують з словами – «кіл», «кол», оскільки все село було оточене дерев’яною огорожею з кілків, яку називали «колом». Пізніше, в 1427 – 1428 рр. село згадується під назвою «Кольчини». Ще пізніше і до цього часу вона називається Кульчини. При зміні вимови у деяких словах з букви «о» на «у» пішла остання назва. Наприклад, корінні жителі села говорили замість «коня» - «куня», «корова» - «курова», «Кольчини» - «Кульчини». Але існує ще одна легенда про Кульчини. Перше поселення було під річкою Понорою на лівобережжі в урочищі Яцківці. Під час монголо-татарської навали село спустошили. Люди, які змогли врятуватися, перейшли на правий берег річки і заснували нове село. Назва пішла від першого забудовника Кульчика.

Фізико-географічна характеристика села[ред.ред. код]

Географічне положення. Село Кульчини розташоване в центрі Красилівського району, на березі річки Понори, на 49° 46' північної широти і 26° 55' східної довготи. Межує з с. Кульчинки на півдні, с. Печеськи на заході, з с. Орлинці і Манівці на півдні. Село Кульчини сполучається ґрунтовою дорогою, яка іде біля с. Заставок, з дорогою з твердим покриттям, що веде через с. Кульчини до адміністративного центру Красилова.

Природні умови. Село розташоване на Волино-Подільській височині на висоті 284 м над рівнем моря. Поверхня угідь являє собою хвилясту рівнину з амплітудою 5—12 м. Схили балок пологі, ярів немає- Село розташоване в долині р. Понори. У центрі понижується берег Понори, де розташований ставок. Правий берег його крутий, обривистий, лівий — пологий. Село лежить в помірно-континентальному кліматі. Вітри переважають південно-західні. Середня температура січня -4.5°С, середня температура липня — + 20°С Опадів випадає від 550 до 600 мм. Розподіл атмосферних опадів сприятливий для сільського господарства. Дощі ідуть переважно в першій половині літа. Інтенсивність опадів теж сприятлива, на кожну тисячу дощових днів випадає в середньому 7 злив. Сніг випадає в листопаді, грудні місяцях. Тривалість снігового покриву від 60 до 100 днів. Взагалі клімат сприятливий для сільського господарства.

Внутрішні води. Через село Кульчини протікає річка Понора, яка з межах Красилівського району впадає в річку Ікопоть-Случ, що в свою чергу впадають в Горинь, притоку Прип'яті. А в цілому село лежить в басейні р. Дніпро. Річка Понора має глибину в середньому 8 м. Течія тиха, спокійна. Розливається річка навесні. Стік води регулюється ставком. Ґрунтові води залягають неглибоко, в середньому 3—5 м. На півночі ґрунтові води близько підходять до поверхні, утворюючи торф'яне болото площею в 51,8 га. На південний схід від села в Мельниковій долині, виходить ціла система джерел, утворюючи потік води завдовжки 1-1.5 км. Старожили розповідають, що раніше там протікала невеличка річка, що вливала свої води в р. Понору, але тепер на її шляху створено ставок і струмок дуже замулився і сповільнився в своїй течії. На південний захід від села на віддалі 3 км ґрунтові води близько підходять до поверхні, про це свідчить джерело під назвою Крижова. На території села розміщається ставок площею 50.18 га. Він заповнюється водою під час весняного розливу р. Понори. Ставок використовується для розведення риби влітку Антонінським рибгоспом. Торф'яне болото вже шість років запущене, раніше розроблялось, забезпечуючи паливом с. Кульчини і навколишні села.

Ґрунти. На території селянської спілки поширені потужні чорноземні ґрунти. Основою ґрунтоутворюючої породи є відклади лісу. Ґрунти родючі мають достатню кількість (15-16%) перегною Завдяки правильному застосуванню сівозміни і обробітку мають зернисту або грудкувато-зернисту структуру. На території спілки мають місця лугові ґрунти і на землях, що належать Держлісфонду опідзолені ґрунти чорноземи.

Рослинний і тваринний світ. Територія села і землі розташовані в зоні лісостепу. Степові ділянки являють собою орні землі. 47 га зайняті лугами і болотами, які використовуються в господарстві як пасовища і торфорозробки Сіножатей немає. На південний захід від села є широколистий ліс. Основні породи: дуб, бук, граб, береза, в підліску - ліщина, бересклет, шипшина, терен У лісі також є насадження кінського каштана і хвойних дерев. Великих диких тварин, які мали б значення в господарстві, немає. Водяться зайці, лисиці, дикі кози, їжаки. Є багато птахів, особливо перелітних: дикі качки, гуси, куріпки, лелеки; співучі птахи: солов'ї, зозулі, ластівки і інші Є багато комах-шкідників сільського господарства.

Корисні копалини. На території села є торф, глина, пісок. Останні використовуються як будівельний матеріал.

Посилання[ред.ред. код]