Куліш Ігор Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куліш.
Ф
Ігор Куліш
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Михайлович Куліш
Народження 27 червня 1964(1964-06-27) (59 років)
  Луганськ, Українська РСР, СРСР
Зріст 183 см
Вага 78 кг
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Болгарія Болгарія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
СРСР «Кубань»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1981 СРСР «Цемент» (Н) 13 (-10)
1982—1983 СРСР «Кубань» 0 (0)
1984 СРСР «Зоря» (В) ? (0)
1987 СРСР «Дружба» (М) ? (-?)
1987—1988 СРСР «Кубань» 32 (-37)
1989 СРСР «Дружба» (М) 25 (-?)
1990—1991 Болгарія «Чорноморець» (Б) 1 (-?)
1990—1991 → Болгарія «Слинчев Бряг» 31 (-?)
1991—1992 Болгарія «Ботев» 15 (-?)
1992—1993 Болгарія «Локомотив» (Пл) 0 (0)
1993—1994 Болгарія «Септемврі» ? (-?)
1994 Кенія «Аласкан» ? (-?)
1995—1996 Танзанія «Малінді» ? (-?)
1996 Болгарія «Спартак» (В) ? (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Ігор Михайлович Куліш (нар. 27 червня 1964, Ворошиловград, УРСР) — радянський, російський та болгарський футболіст та тренер, виступав на позиції воротаря. Протягом 8 років тренував воротарів софійського «Левські». Також має болгарське громадянство

Життєпис[ред. | ред. код]

З 13-річного віку займався футболом у «Кубані»[1]. У 1981 році провів 13 матчів за новоросійський «Цемент». З 1982 по 1983 рік перебував у складі «Кубані», однак на поле не виходив, оскільки був дублером Володимира Пільгуя. У сезоні 1984 року перебував у заявці ворошиловградської «Зорі». У сезоні 1987 року спочатку виступав за майкопську «Дружбу», потім повернувся в «Кубань» де й дограв сезон, провів 5 поєдинки, в яких пропустив 3 м'ячі, став чемпіоном РРФСР[2].

У 1988 році зіграв за «Кубань» 27 матчів у першості[3] та 2 поєдинки (пропустив 1 м'яч) провів у Кубку СРСР[4]. У 1989 році знову виступав за «Дружбу», взяв участь в 25 матчах команди.

У 1990 році на запрошення Івана Вутова перебрався в «Чорноморець» (Бургас). Однак трансфер основного гравця Любомира Шейтанова зірвався, через що Ігор Куліш зіграв за «Чорноморець» лише 1 матч. Згодом його відправили в оренду до «Слинчев Бряг», де зіграв 31 матч в групі Б й був стабільним гравцем основного складу. У сезоні 1991/92 років захищав кольори пловдивського «Ботева», в складі якого зіграв 15 матчів у Вищій лізі Болгарії, ще 2 поєдинки провів у Кубку Інтертото[5]. Проте Ігор був незадоволений своїм статусом і вирішив перебратися до принципового суперника «Ботева», «Локомотив». Але за «локомотивів» грав рідко, оскільки основним воротарем залишався Васко Васильєв. У сезоні 1993/94 років виступав за «Септемврі» (Софія).

За допомогою Йордана Стойкова переїхав спочатку до кенійського «Аласкан», а потім — танзанійського «Малінді». Разом з «Малінді» вигравав Кубок та Суперкубок країни. Футбольну кар'єру завершив у «Спартак» (Варна).

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця залишився в «Спартаку» тренером воротарів. На аналогічній посаді працював в «Славії» (Софія), «Локомотиві» (Пловдив), «Вітоші» (Бистриця), а також в юнацькій та молодіжній збірній Болгарії.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Старша донькака Юлія одружена з вокалістом групи D2 Деяном Каменовим.

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Чемпіонат РРФСР
    • Чемпіон (1): 1987

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Игор Кулиш за «На ринга»: Левскар съм, но ЦСКА ще стане шампион
  2. ↑ НАСЛЕДИЕ-1987 [Архівовано 2013-01-25 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ НАСЛЕДИЕ-1988 [Архівовано 2011-01-14 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Протоколы кубка 1988—1989 «Кубань» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Bultras – участие в Интертото [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] (болг.)

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Куліш_Ігор_Михайлович&oldid=42247604