Кубок Інтертото
 | |
| Засновано | 1961 рік |
|---|---|
| Реорганізовано | з 1995 під егідою УЄФА |
| Скасовано | 2008 рік |
| Конфедерація | УЄФА (Європа) |
| Кількість команд | 50 |
| Поточний чемпіон |
 Брага |
| Сайт | Офіційний сайт |
 Кубок Інтертото 2008 | |
Кубок Інтертото (англ. UEFA Intertoto Cup)[1] — літній клубний турнір, що проводився з 1961 по 2008 рік і був під егідою УЄФА з 1995 по 2008 рік[2]. В ньому брали участь команди, що не отримали путівки ані до Ліги чемпіонів, ані до Кубку УЄФА. Переможці (до 2007 року їх було 3, потім 11) отримували право на участь у Кубку УЄФА. У 2008 році розігрувався востаннє, після чого був скасований[3].
Турнір було засновано у сезоні 1961/1962, а у 1995 УЄФА взяло його під свій патронат.
Історія[ред. | ред. код]
.jpg)
Ідея створення Кубку Інтертото належить засновникові Кубку ярмарків, швейцарцю Ернсту Томену і австрійському тренеру Карлу Раппану. Перший турнір відбувся 1961 року за спонсорської підтримки букмекерських контор. Вони були зацікавлені у такому літньому турнірі, щоб не припиняти свою роботу[4] .
Спочатку турнір називався Міжнародним футбольним кубком (англ. International Football Cup). Він не був визнаний УЄФА і мав неофіційний статус. Кубок складався з групового етапу, раунду плей-оф і фіналу.
Починаючи з 1967 року було складно організовувати ігри, тому плей-оф і фінал не проводилися, не було одноосібного переможця, а визначалися лише переможці в групових турнірах.
У 1995 УЄФА вирішила взяти турнір під свій контроль і змінити його формат. Спочатку два переможці отримували місця в Кубку УЄФА[5]. Один з перших переможців, Бордо, діставшись фіналу Кубку УЄФА сезону 1995/1996, надихнув УЄФА додати ще одне місце у Кубку УЄФА. Таким чином, три переможці турніру отримували місця в Кубку УЄФА.
Багатьом клубам не подобався цей турнір через те, що він заважав їм готуватись до наступного сезону. В результаті, вони не брали участь у змаганнях. У наступні роки УЄФА дозволила країнам відмовлятися від своїх місць. Наприклад, у 1998 році Шотландія, Сан-Марино, Молдова відмовилися від своїх місць, а Англія[6], Португалія, Греція від одного з двох своїх місць. Інші ж клуби будували фундамент свого успіху у Кубку УЄФА на виступах у Кубку Інтертото. Більше того, УЄФА заперечувала той факт, що турнір шкодить клубам.
Все ж таки, 2006 року УЄФА вкотре змінила формат турніру, зменшивши навантаження на клуби. Цей розіграш став новаторським ще й тому, що УЄФА вирішила нагородити англійський Ньюкасл[7] кубком за те, що він пройшов далі за всіх у розіграші Кубку УЄФА з тих команд, які потрапили туди завдяки виступам у Кубку Інтертото[8].
У грудні 2007 року, після обрання нового президента УЄФА, Мішеля Платіні, було оголошено, що з 2009 року Кубок Інтертото буде скасований. Це була частина цілої низки змін, які повинні були провестись у системах розіграшу Ліги чемпіонів, Кубку УЄФА. Відтак, команди, які б мали брати участь у Кубку Інтертото, тепер виступають у кваліфікаційних етапах Ліги Європи УЄФА, що були розширені до чотирьох раундів щоб умістити їх.
Переможці[ред. | ред. код]
1961—1967[ред. | ред. код]
| Сезон | Переможець | Фіналіст | Рахунок |
|---|---|---|---|
| 1961–62 |  Аякс (Амстердам) |
Феєнорд |
4:2 |
| 1962–63 |  Словнафт (Братислава) |
 Падова |
1:0 |
| 1963–64 | Словнафт (Братислава) |
 Полонія (Битом) |
1:0 |
| 1964–65 | Полонія (Битом) |
 Лейпциг |
5:1, 0:3 |
| 1965–66 | Локомотив (Лейпциг) |
 Норрчепінг |
4:0, 0:1 |
| 1966–67 |  Айнтрахт (Франкфурт) |
Словнафт (Братислава) |
1:1, 3:2 д.ч. |
1967—1994[ред. | ред. код]
У цей період у турнірі не визначався єдиний переможець, проходили лише групові раунди.
Регіональна система (1967, 1968, 1970)[ред. | ред. код]
| Рік | Група A1 | Група A2 | Група A3 | Група A4 | Група A5 | Група A6 | Група B1 | Група B2 | Група B3 | Група B4 | Група B5 | Група B6 | Група B7 | Група B8 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1967 | .svg){kind=small} Лугано
|
Феєнорд
|
 Лілль
|
.svg){kind=small} Льєрс
|
– | – | Ганновер 96
|
Заглембє (Сосновець)
|
Полонія (Битом)
|
Гетеборг
|
Рух (Хожув)
|
Кошице
|
 КБ (Копенгаген)
|
Фортуна (Дюссельдорф)
|
| 1968 | Нюрнберг
|
Аякс (Амстердам)
|
Спортінг (Лісабон)
|
Феєнорд
|
.svg){kind=small} Еспаньйол
|
АДО Ден Гаг
|
Карл-Маркс-Штадт
|
Емпор (Росток)
|
Слован (Братислава)
|
Кошиці
|
Локомотив (Кошиці)
|
Одра (Ополе)
|
Айнтрахт (Брауншвейг)
|
Легія
|
| 1970 | Слован (Братислава)
|
Гамбург
|
Уніон (Теплиці)
|
МВВ
|
Кошиці
|
– | Айнтрахт (Брауншвейг)
|
Славія (Прага)
|
Олімпік (Марсель)
|
Естерс
|
Вісла (Краків)
|
 Аустрія (Зальцбург)
|
Банік (Острава)
|
Полонія (Битом)
|
Нерегіональна система (1969, 1971—1994)[ред. | ред. код]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
1995—2005[ред. | ред. код]
У турніру було три (1995 — два) переможці, які кваліфікувались до Кубка УЄФА.
| Рік | Переможці | Фіналісти | Результат |
|---|---|---|---|
| 1995 | .svg){kind=small} Страсбур
|
Тіроль (Інсбрук)
|
7–2 |
| Бордо
|
Карлсруе
|
4–2 | |
| 1996 | Карлсруе
|
Стандард (Льєж)
|
3–2 |
| Генгам
|
 Ротор (Волгоград)
|
2–2 (г.) | |
| Сількеборг
|
 Сегеста
|
2–2 (г) | |
| 1997 | Бастія
|
Гальмстад
|
2–1 |
| Олімпік (Ліон)
|
Монпельє
|
4–2 | |
| Осер
|
Дуйсбург
|
2–0 | |
| 1998 |  Валенсія
|
Аустрія (Зальцбург)
|
4–1 |
| Вердер
|
.svg){kind=small} Воєводина
|
2–1 | |
| Болонья
|
Рух (Хожув)
|
3–0 | |
| 1999 | Монпельє
|
Гамбург
|
2–2 (3–0 пен.) |
| Ювентус
|
Ренн
|
4–2 | |
 Вест Гем Юнайтед
|
Мец
|
3–2 | |
| 2000 | Удінезе
|
Сігма (Оломоуць)
|
6–4 |
| Сельта
|
Зеніт (Санкт-Петербург)
|
4–3 | |
| Штутгарт
|
Осер
|
3–1 | |
| 2001 | Астон Вілла
|
Базель
|
5–2 |
| Парі Сен-Жермен
|
Брешія
|
1–1 (г.) | |
| Труа
|
Ньюкасл Юнайтед
|
4–4 (г.) | |
| 2002 | Малага
|
Вільярреал
|
2–1 |
| Фулгем
|
Болонья
|
5–3 | |
| Штутгарт
|
Лілль
|
2–1 | |
| 2003 | Шальке 04
|
Пашинг
|
2–0 |
| Вільярреал
|
Геренвен
|
2–1 | |
.svg){kind=small} Перуджа
|
Вольфсбург
|
3–0 | |
| 2004 | Лілль
|
Уніан Лейрія
|
2–0 дч |
| Шальке 04
|
Слован (Ліберець)
|
3–1 | |
| Вільярреал
|
Атлетіко (Мадрид)
|
2–2 (3–1 пен.) | |
| 2005 | Гамбург
|
Валенсія
|
1–0 |
| Ланс
|
 ЧФР (Клуж-Напока)
|
4–2 | |
| Олімпік (Марсель)
|
Депортіво (Ла-Корунья)
|
5–3 |
2006—2008[ред. | ред. код]
Перераховано всі 11 команд, які виграли свої фінали турніру, кваліфікуючись до Кубка УЄФА. Володарі кубку (визначений за найкращими результатами в Кубку УЄФА) виділені жирним шрифтом.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Most precisely, from Fußball-Toto (football pool); cf. Hesse-Lichtenberger, Ulrich (2005). Flutlicht und Schatten: die Geschichte des Europapokals (нім.). Bielefeld: Verlag Die Werkstatt. с. 183. ISBN 38-95-33474-X.
- ↑ UEFA Intertoto Cup history. UEFA. Архів оригіналу за 3 травня 2006. Процитовано 7 June 2006.
- ↑ Chaplin, Mark (1 грудня 2007). Champions League changes agreed. UEFA. Архів оригіналу за 24 лютого 2011. Процитовано 14 лютого 2011.
- ↑ Elbech, Søren Florin. Background on the Intertoto Cup. Процитовано 7 June 2006.
- ↑ New look for Intertoto Cup. UEFA. Архів оригіналу за 1 січня 2007. Процитовано 20 лютого 2007.
- ↑ Intertoto Cup: English Joy. Процитовано 7 June 2006.
- ↑ Newcastle to lift Intertoto Cup. BBC Sport. December 2006. Процитовано 20 лютого 2007.
- ↑ Regulations of the Intertoto Cup 2006. UEFA. Процитовано 15 квітня 2007. «The clubs which qualify for ... the UEFA Cup and which subsequently go furthest in the competition each receive a UEFA Intertoto Cup trophy»
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про футбол. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |