Куріон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Куріон

Episkopi 01-2017 img04 Kourion.jpg

34°39′51″ пн. ш. 32°53′15″ сх. д. / 34.66420000002777613° пн. ш. 32.88770000002777749° сх. д. / 34.66420000002777613; 32.88770000002777749Координати: 34°39′51″ пн. ш. 32°53′15″ сх. д. / 34.66420000002777613° пн. ш. 32.88770000002777749° сх. д. / 34.66420000002777613; 32.88770000002777749
Країна Кіпр
Розташування Episkopid
Тип колишня державаd
Десять міст-держав Кіпру і поліс[1]
Дата заснування 1050-ті до н. е.

Куріон. Карта розташування: Кіпр
Куріон
Куріон
Куріон (Кіпр)
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Куріон (Курій, дав.-гр. Κούριον, лат. Curium) або Карфаген Кіпрський (Kartihadasti)[2] — античне місто на південному узбережжі острова Кіпр поблизу сучасного Лімасолу, що існувало з давніх часів до Середньовіччя. Розташоване на березі затоки Епіскопі на 70-метровій кручі з метою забезпечити додаткову безпеку міста.

Історія[ред. | ред. код]

За легендою, місто побудоване в XII ст. до н. е. мікенцями, які брали участь у Троянській війні. Останні археологічні знахідки підтверджують легенду і свідчать, що Куріон, ймовірно, був заснований вихідцями з давньогрецького міста Аргос, яке розташоване на Пелопоннесі.[3]

У VIII ст. до н. е. під назвою Kartihadasti місто згадується в одному з найдавніших фінікійських написів, так званому Хірамовому надписі, який має номер KAI-31 і був присвячений фінікійському богу Ваалу. У надписі місцевий намісник від Хірама ІІ, царя Тіра, називає себе рабом царя сідонян, що дає можливість датувати надпис приблизно 733/732 роком до н. е.[2][4]

У VII ст. до н. е. місто згадується під цією ж назвою в анналах (673/2 р до н. е.) ассирійського царя Асархаддона, а місцевий правитель Дамас — серед інших залежних від Ассирії кіпрських царів.[2] Щоб відрізняти місто від Карфагену у Північній Африці, в історіографії його ще називають «Карфаген Кіпрський».

Від заснування Куріон був окремим містом-державою, яких на Кіпрі було чимало. Пізніше належав грекам, ассирійцям, фінікійцям, персам, римлянам, візантійцям.

Сучасність[ред. | ред. код]

Нині на місці стародавнього міста-держави розташований Археологічний парк, де можна побачити руїни Куріона. В ході розкопок був виявлений комплекс з 30 самих різних приміщень, включаючи кілька басейнів для купання. Усі будівлі побудовані з вапняку. Зокрема, будинок Евстоліоса з римськими термами, де збереглася мозаїка, будинок Ахіллеса, будинок гладіаторів з прекрасними мозаїчними зображеннями, руїни інших приватних будинків.

Найвідоміше місце — відреставрований античний театр греко-римської епохи, побудований в II столітті до н. е.[5]

Поблизу знаходяться руїни ранньохристиянської базиліки V століття н. е. і великого німфеума (святилища).

Недалеко від Археологічного парку Куріона знаходяться руїни стадіону Куріона і святилища Аполлона Гілата.

Царі Куріону[ред. | ред. код]

  • Дамас (Da-mu-si) — згаданий у 673/2 р до н. е. як данник Ассирії. Схожість звучання Da-mu-si з давньогрецьким ім'ям Δάμασος дає привід багатьом історикам вважати його греком.[2]
  • Стасанор — брав участь в антиперському повстанні 350—344 років до н. е., проте потім перейшов на сторону персів;
  • Пасікрат — останній цар, в 332 г. до н. е. своїм флотом підтримав Олександра Македонського проти персів.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. An Inventory of Archaic and Classical Poleis: An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation / M. H. Hansen — 2004.
  2. а б в г Карфаген Кіпрський. Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона (рос.). Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021. 
  3. Kourion Archaeological Site. visitcyprus.com (англ.). Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021. 
  4. Ю. Циркин От Ханаана до Карфагена [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.] 2001. (рос.) ISBN 5-17-005552-8, ISBN 5-271-01788-5
  5. Curium - загадочный античный театр. CURIUM (Театральный альманах) (рос.). 16 травня 2015. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]