Десять міст-держав Кіпру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Десять міст-держав Кіпру
1050 до н.е – 750 до н.е[1]
Розташування Кіпру
Столиця Окремі міста
Форма правління Монархія
Історія
 - Засновано 1050 до н.е
 - Ліквідовано 750 до н.е[1]

Десять міст-держав античного Кіпру — це грецькі, греко-фінікійські і греко-етеокіпрські держави, перераховані в записах на табличках царя Ассирії Асархаддона в 673/2 році до нашої ери[2].

Історія утвореннь[ред. | ред. код]

Археологічні розкопки на Кіпрі підтвердили, що найбільш давні поселення виникли на острові близько 10 тисяч років тому. Перші жителі неоліту користувалися тільки кам'яними інструментами, а за 5000 років до нашої ери було винайдено гончарство.

Бронзова доба вважається епохою олова і міді, яка й привнесла збагачення остров'янам. ЇЇ обробка сприяє розвитку торгівлі з Близьким Сходом, Єгиптом і регіоном Егейського моря. Починаючи з 1400 до нашої ери на Кіпр почали прибувати перші торговці з Греції — мікенці. Мікенці прославляли цей острів багатств і за ними, в XII-XI століттях до нашої ери, на острові поселяються ахейські греки. Саме їм випало вкоренити на Кіпрі грецьку мову, традиції і релігію, вони ж і заснували міста-держави Пафос, Саламіс, Кітіон, Куріон.

VIII століття до нашої ери — це століття бурхливого економічного зростання Кіпру, процвітає культура, мистецтво під покровом Афродіти. Але слава Кіпру не була підкріплена його військовою могутністю, навпаки, на острів все частіше зазіхають чужоземні завойовники і влада на ньому переходила з рук в руки. Спочатку на острів вторгаються ассирійці, покоряючи грецькі міста-держави вони не змогли укріптися на більшій частині острова. Єгиптяни, здолавши своїх північно-східних сусідів, і собі, захотіли мідний острів-скарб, невдовзі, заволоділи островом і, так вгамували протиріччя між містами, наступило затишшя. Але коли постала нова епоха, протистояння Греції і Персії, Кіпр став заручником конфлікту між ними, лише коли верх узяли еліни — острів надовго занурився в грецьку культуру, а міста-держави уже занепали.

Особливості міст-держав Кіпру[ред. | ред. код]

Лише завдяки археологічним дослідженням і куцим згадкам в історичних працях чи переказах сучасники мають уяву, що собою представляло древнє місто-держава.

Зазвичай, це був невелика територія-регіон, в центрі якої знаходилося місто, яке нею управляло[3]. Довкола міста поселялися землероби, які формували уже єдину спільноту. За документами тієї епохи, ці первинні державні утворення були невеликими, і очолювала їх родова знать — царі. Будучи незалежними, більшість цих міст, об'єднувалися в союзи, для торгових чи військових кампаній, і очолював їх найвпливовіший цар.

Міста-держави Кіпру (за табличками Асархаддона)[ред. | ред. код]

Міста-держави Кіпру сформувалися в період, коли острів був грецьким володінням. Пізніше сюди потрапили фінікійці та розселилися в 9 столітті до нашої ери. 8 століття до н. е. було періодом значного процвітання міст, там панував культ богині Афродіти[4].

Про міста-держави Кіпру почали говорити після чергових археологічних розкопок, але чіткою ознакою їх існування стала віднайдена асирійська глиняна табличка із записом про існування таких утворень[5]

Міста-держави (за іншими джерелами)[ред. | ред. код]

  • Кіренія (Κυρηνεία, грецький);
  • Лапетос (Λάπηθος, грецький, на деякий час — греко-фінікійський);
  • Маріон (Μάριον, грецький);

Виноски[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]