Кущик Віктор Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікток Кущик
Кущик Віктор Вікторович
 Головний сержант
Загальна інформація
Народження 11 січня 1993(1993-01-11)
Нетішин
Смерть 10 травня 2024(2024-05-10) (31 рік)
Псевдо «Азіат»
Військова служба
Роки служби 2014—?, 2022—2024
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Гірська піхота
Формування
 128 ОГШБр
Війни / битви

російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ві́ктор Ві́кторович Ку́щик (1993—2024) — головний сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 11 січня 1993 в місті Нетішин Хмельницької області.

Піс­ля за­кін­чення 1-ої не­ті­шинсь­кої шко­ли нав­чався в Се­вас­то­поль­сько­му суд­но­бу­ді­вель­но­му учи­ли­щі, про­хо­див стро­ко­ву служ­бу в ла­вах НГУ. У 2014 році став на захист Батьківщини.

Після повномасштабного вторгнення, доросліший та досвідченіший, він знову повернувся до лав ЗСУ та продовжив обороняти країну. Був нагороджений орденами «За мужність» ІІ і ІІІ ступенів, відзнакою Президента України та бригадною відзнакою «Срібний Едельвейс».

Нагороди

[ред. | ред. код]

3 червня 2022 указом президента нагороджения орденом «За мужність» ІІ ступеня[1]

Загибель

[ред. | ред. код]

Залишилися батьки, дружина Олександра та донька Діана. Похований на Пагорбі Слави в Ужгороді[2][3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ президента України №390/2022.
  2. ↑ В Ужгороді попрощалися з полеглими Героями Іваном Бородіним та Віктором Кущиком (ФОТО).
  3. ↑ На війні загинув розвідник родом із Шепетівщини з позивним «Азіат».
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кущик_Віктор_Вікторович&oldid=42673674