128-ма окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)

128-ма окрема гірсько-штурмова бригада (2018—дотепер) 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада (2012—2018) 128-ма окрема механізована бригада (2004—2012) 128-ма механізована дивізія (1992—2004)
Нарукавний знак бригади, 2018 р.
На службі	19 січня 1992 — дотепер
Країна	Україна
Вид	Сухопутні війська
Тип	Гірська піхота
У складі	ОК «Захід»
Базування	Закарпатська область, м.Мукачеве
Гасло	«За Україну за її волю!»
Війни/битви	Війна на сході України Бої за Станицю Луганську Бої під Металістом Бої за Дебальцеве
Командування
Поточний командувач	полковник Гончарук Олег Миколайович
Медіафайли на Вікісховищі

128 ОГПБр

128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада (128 ОГШБр, в/ч А1556, пп В4673) — з'єднання гірської піхоти Сухопутних військ України. Бригада перебуває у складі оперативного командування «Захід»; штаб бригади розміщений в м. Мукачево, а підрозділи дислокуються на території Закарпатської області.

Бригада була створена після переформування 128-ї механізованої дивізії, що вела свою історію від 128-ї гвардійської мотострілецької дивізії колишньої Радянської армії.

Історія

У 1991 році, командир 128-ї гвардійської мотострілецької дивізії генерал Віктор Гречанінов став першим комдивом, який оголосив про підтримку української державності. 19 січня 1992 р. особовий склад 128-ї дивізії склав присягу на вірність народу України. Того ж року вона була перетворена з мотострілецької на механізовану. Після реформування армій на корпуси дивізія стала складовою 38-го армійського корпусу Прикарпатського військового округу ЗС України.

128-ма дивізія незмінно посідала провідні місця серед інших з'єднань ЗС України за рівнем бойової, виховної та фізичної підготовки. Зокрема, згідно з наказом Міністра оборони України від 24.10.1996 р. № 307 найкращий рівень фізичної підготовки показав офіцерський склад управління 128-ї механізованої дивізії.

Військовослужбовці дивізії відзначилися самовідданою працею при ліквідації наслідків повеней в Закарпатті у 1994, 1998, 1999 та 2001 рр. 128-ма дивізія налагодила дружні зв'язки та регулярний обмін досвідом з військовослужбовцями сусідніх держав — Словаччини, Угорщини, Румунії, Польщі. На базі з'єднання регулярно відбувалися міжнародні спортивно-військові змагання. У 1998—2000 рр. на базі дивізії сформували український компонент спільного українсько-румунсько-словацько-угорського батальйону «Тиса», створеного для оперативного реагування військовиків сусідніх держав на загрози повеней, а також кваліфікованої, високопрофесійної боротьби з наслідками стихійних лих, що постійно загрожують країнам Карпатського регіону.

27 травня 2000 р. міністр оборони України генерал армії Олександр Кузьмук вручив дивізії Бойовий прапор та зачитав Указ Президента України про присвоєння дивізії почесного найменування «Закарпатська». Відповідний Указ був виданий 10 січня 2000 р. під № 11/2000. Згідно з ним дивізія іменувалась 128-ма гвардійська механізована Закарпатська двічі Червонопрапорна дивізія 38-го армійського корпусу Західного оперативного командування Збройних Сил України.

У 2001 році, група військовослужбовців 128-ї дивізії, які брали участь у ліквідації наслідків стихійного лиха в Закарпатті, отримали нагороди від Президента України. Зокрема, орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено комдива генерал-майора Геннадія Воробйова та начальника інженерної служби дивізії підполковника Василя Сапігу, медаллю «За військову службу Україні» нагороджено командира інженерної роти 230-ї артбригади дивізії капітана Олександра Стасюка, медаллю «За бездоганну службу» ІІІ ступеня — командира танкової роти 398-го танкового полку дивізії старшого лейтенанта Олександра Волоха.

Після розформування 38-го армійського корпусу, дивізія увійшла до складу 13-го армійського корпусу. З 1 грудня 2004 р. 128-ма дивізія на підставі Директиви Міністра оборони України від 18.06.2004 р. була переформована на 128-му окрему механізовану бригаду із збереженням усіх почесних найменувань та нагород. Наприкінці 2012 р. була переформована в 34-ту окрему гірсько-піхотну Туркестанско-Закарпатську двічі Червонопрапорну бригаду. Через декілька місяців їй було повернуто попередній номер — 128.

Російсько-українська війна

Від початку війни на сході України військовослужбовці 128-ї бригади зайняли позиції в Луганській області, в районі Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного.

В грудні 2014 року, 200 військовослужбовців 128-ї гірсько-піхотної бригади за ротацією прибули в м. Мукачево для короткого відпочинку. Громадськість урочисто зустріла своїх героїв-захисників на площі Миру.

Військовослужбовці 128-ї бригади брали участь у боях під Дебальцевим в районі м. Артемівська на початку 2015 року. Бій на висоті 307,9 метрів біля с. Санжарівки був одним з найбільш кривавих та складних для бійців бригади — 25 січня підрозділи 128-ї бригади зазнали серйозних втрат, було багато поранених, але висоту біля Санжарівки вони утримали. Проте цю висоту довелося залишити — у лютому вони разом з іншими військовослужбовцями бригади та інших збройних формувань, відступили з-під міста. При цьому, за деякими даними, бригада зазнала значних втрат, зокрема 5 бійців бригади потрапили у полон, 10 загинули при виході із оточення.

18 лютого 2015 року, згідно Указу Президента України командиру бригади полковнику Сергію Шапталі було присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка». Про це повідомив Президент України Петро Порошенко на брифінгу щодо виведення військ з оточення поблизу Дебальцевого.

1 березня 2015 року з полону бойовиків було звільнено чотирьох військових бригади.

23 березня 2015 року, звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» було присвоєно командиру 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону бригади Василю Зубаничу.

У червні 2015 року військовослужбовці 128-ї бригади утримували позиції в Луганській області, зокрема біля Кондрашівки.

Від 1 червня 2018 року бригада була перейменована на гірсько-штурмову, а також отримала нову символіку.

27 березня 2019 року, у військових частинах Закарпаття, а саме в Ужгороді в/ч А1778, у Виноградові — в/ч А1927 та в м. Мукачево — в/ч А1556 відбулись урочистості з нагоди зустрічі військовослужбовців 128 ОГШБ, які повернулись з зони проведення ООС на постійне місце дислокації. Серед тих хто зустрічав були єпископ Варсонофій (Руднік) разом з духовенством Закарпатської єпархії ПЦУ, народний депутат Роберт Горват, Геннадій Москаль та інші.

16 липня 2019 року на території військової частини було відкрито монумент у пам'ять військовослужбовців 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, які загинули у боях на Сході України. Пам'ятник освятив єпископ ПЦУ Варсонофій (Руднік), який також освятив місце під будівництво храму Юрія Переможця.

Структура

2000

Нарукавні знаки дивізії

327 МП

315 МП

253 ЗРП

331 АП

• 315-й гвардійський механізований полк, м. Берегове;
• 327-й гвардійський механізований полк, м. Ужгород;
• 820-й гвардійський механізований полк, м. Мукачево;
• 398-й танковий полк, м. Ужгород.

• 253-й зенітний ракетний Демблінсько-Померанський орденів Кутузова і Суворова полк розташовувався у м. Сваляві. Доступна інформація зенітним полком 128-ї бригади досить заплутана. Відомо, що з осені 1945 р. до складу дивізії належав 99-й гвардійський окремий зенітно-артилерійський дивізіон, який у 1954 р. був переформований у 2106-й гвардійський зенітно-артилерійський полк, який наступного року отримав номер 975. У 1960 р. полк знову згорнули до гв. озад. У 1962 р. у складі 128-ї було створено вже без гвардійського статусу 102-й зап. У 1970 р. 102-й зап 128-ї гв. мсд проходив перенавчання у 184-му навчальному зенітному ракетному центрі (Росія). Місце постійної дислокації полку — саме Свалява, бойові стрільби полк проводив на полігоні Емба-2 (Казахстан) та на Чебаркульському полігоні (Росія). Високий бойовий рівень полку спричинив його відрядження 1973 р. до Єгипту, де він прикривав Асуанську греблю під час Жовтневої війни (Війни Судного дня). Після переформування 128-ї дивізії у бригаду цей полк вивели зі складу 128-ї та включили до військ ППО (за іншими даними — розформований повністю). У 128-й омбр сформований 10-й окремий зенітно-ракетний артилерійський дивізіон.

• 331-й самохідний артилерійський Карпатський полк дислокувався у м. Перечині, розформований під час переформування дивізії на бригаду;
• 757-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон базувався у м. Сваляві (в деяких джерелах вказується номер 752);
• 47-й окремий розвідувальний батальйон розташовувався у с. Гать Берегівського району;
• 534-й окремий інженерно-саперний батальйон дислокувався у с. Мала Бегань;
• 133-й окремий медичний батальйон, м. Мукачево;
• 150-й окремий гвардійський батальйон зв'язку, м. Мукачево;
• 42-й окремий батальйон радіаційного, хімічного та бактеріологічного захисту, м. Мукачево;
• 85-й окремий ремонтно-відновлюваний батальйон, м. Мукачево;
• 891-й окремий батальйон тилового забезпечення, м. Мукачево;
• 31-ша окрема рота радіоелектронної боротьби, м. Мукачево.

• За радянських часів на території Закарпатської області (у м. Виноградів) дислокувалася також 230-та артилерійська бригада, у 2000-х роках вона на короткий час була включена до складу 128-ї мсд з переформуванням у 17-й артилерійський полк. Зі створенням на базі дивізії бригади цю частину переформували у бригадну артилерійську групу.

2010

Бригаді підпорядковані:

• 10-й окремий зенітний ракетно-артилерійський дивізіон;
• 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон, м. Ужгород;
• 16-й окремий танковий батальйон, м. Ужгород;
• 21-й окремий механізований батальйон;
• 36-й окремий механізований батальйон;
• 17-та окрема бригадна артилерійська група;
• 534-й окремий інженерно-саперний батальйон;

У 2018 році було прийняте рішення щодо формування окремого батальйону на базі одного з лінійних батальйонів з дислокацією в м. Берегове.

Командування

• 1989 — квітень 1992 — генерал-майор Віктор Федорович Гречанінов (згодом — заступник міністра оборони з тилу, начальник Штабу Цивільної оборони України, заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи);
• 1992 — полковник (з 31.12. — генерал-майор) В'ячеслав Григорович Заболотний (згодом — командувач 8 АК, начальник Чернігівського гарнізону, перший заступник командувача військами Північного оперативного командування Сухопутних військ);
• 1993 — Олександр Іванович Кузьмук (з 28.05.1990 р. був начальником штабу дивізії, згодом — командувач Національної гвардії, міністр оборони, народний депутат, віце-прем'єр-міністр України; генерал армії, почесний громадянин Мукачева);
• 1995 — полковник (з 23.08. — генерал-майор) Сергій Олександрович Кириченко (згодом — командир 13 АК, заступник начальника Генштабу, на 2008 рік — начальник Генерального штабу — Головнокомандувач ЗС України; генерал армії);
• 1998 — полковник (з 23.08. — генерал-майор) Олександр Семенович Масленчук (згодом — заступник командира 13 АК);
• 2001—2002 — генерал-майор Геннадій Петрович Воробйов (згодом — начальник штабу 38 АК, командир 13 АК, на 2008 рік — перший заступник начальника Генерального штабу ЗС України);
• 2002—2003 — полковник Сергій Вікторович Горошніков (згодом — начальник штабу та командир 13 АК, командир 81-ї тактичної групи ЗС України в Іраку);
• 2004 — Сергій Васильович Кока;
• 2007 — полковник Віктор Ганущак;
• 2014—2017 — Герой України полковник Шаптала Сергій Олександрович
• 2017—2019 — Герой України полковник Собко Сергій Станіславович;
• 10.2019—19.11.2019† — полковник Коростельов Євген Володимирович";
• з 19.11.2019 — полковник Гончарук Олег Миколайович.

Назви з'єднання

128-а ОГПБр. Протитанковий дивізіон. 2016 р.

• 1992 — 128-ма гвардійська механізована Туркестанська дивізія ім. маршала Радянського Союзу А. А. Гречка;
• 2000 — 128-ма гвардійська механізована Туркестансько-Закарпатська дивізія ім. маршала Радянського Союзу А. А. Гречка;
• 2004 — 128-ма окрема гвардійська механізована Туркестансько-Закарпатська бригада;
• 2012 — 34-та окрема гвардійська гірсько-піхотна Туркестансько-Закарпатська бригада;
• 2013 — 128-ма окрема гвардійська гірсько-піхотна Туркестансько-Закарпатська бригада;
• 2015 — 128-ма окрема гвардійська гірсько-піхотна Закарпатська бригада;
• 2016 — 128-ма окрема гірсько-піхотна Закарпатська бригада.
  

  128-а ОГПБр. Протитанковий дивізіон (кольорова)

Традиції

Символіка

128-а ОГПБр Реактивно артилерійський дивізіон

29 липня 2019 року, стало відомо, що очільник Генштабу генерал-лейтенант Руслан Хомчак затвердив низку нарукавних емблем частинам та установам ЗС України, серед яких була і 128-ма бригада.

12 липня 2021 року, в м. Маріуполі, військовослужбовці 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади відзначили День створення частини. 400 військовослужбовців розгорнули 128-метровий прапор України, чим був встановлений національний рекорд.

Втрати

Станом на листопад 2017 року, 128-ма бригада втратила загиблими 144 чоловік.

Матеріали

• З історії 128-ї гвардійської механізованої Туркестансько-Закарпатської двічі Червонопрапорної дивізії. 23 лютого 2009. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 23 лютого 2018. 
• Відродження руїн: Навіщо ЗСУ військова частина в Берегові. https://www.depo.ua/. Depo.ua. 20 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018. 
• Наші танки у Береговому. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 25 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2018. 

Література

• Тинченко Я. Туркестанська чи Закарпатська. Деякі роздуми щодо традицій 128-ї механізованої дивізії // Військо України. — 1997. — № 5-6. — С. 33-35.

Посилання

• У Мукачевому відбулися урочистості з нагоди 85-річчя з Дня створення 128-ї Гвардійській окремої механізованої бригади 13 АК Сухопутних військ ЗС України
• 128 гв Туркестанско-Закарпатская мд
• 380 мешканців, затоплених районів Закарпаття врятували військові інженери 128-ї механізованої дивізії Західного оперативного командування Сухопутних військ України^{[недоступне посилання з грудня 2018]}
• Вооруженные силы Украины на 1 января 2001 г.
• Генерал армії України Кириченко Сергій Олександрович // Вебсайт МО України
• Для ліквідаціїї льдового затору на річці Латориця військовим інженерам Західного оперативного командування довелося застосувати вибухівку^{[недоступне посилання з грудня 2018]}
• Коваль Р. Гальчевський Яків Васильович // Незборима нація. — 2004. — № 11.
• Кузьмук Олександр Іванович
• На Ужгородському загальновійськовому полігоні завершився двотижневий польовий вихід єдиного у Сухопутних військах ЗС України окремого гірсько-піхотного батальйону
• Напередодні 10-ї річниці Незалежності України велику групу військоволужбовців Збройних Сил нагороджено державними нагородами
• Романенчук А., Бильов В. Найуславленіші гвардійці прописались на Закарпатті
• Самое мобильное в нашем государстве военное соединение — 315-й мотострелковый полк, дислоцированный в закарпатском городе Береговое, неподалеку от границы с Венгрией, расформировывается
• Славетні віхи життя. Генерал-лейтенанта Фоменка^{[недоступне посилання з грудня 2018]}
• У 128-й механізованій дивізії новий командир
• У Мукачевому відбулися урочистості з нагоди 85-річчя з Дня створення 128-ї Гвардійській окремої механізованої бригади 13 АК Сухопутних військ ЗС України
• Ужгородському танковому — 58 років
• Ужгородському Червонопрапорному танковому батальйону — 65
• Черепанов М. К высшей мере — за желание защищать Родину // Вечерняя Казань. — 2006. — № 98. — 21 июня 2006.
• Офіційні втрати
• «Рубаемся здесь не по-детски»: Закарпатська 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада, — «Громадське ТБ», 7 листопада 2014
• Чи можливий на Закарпатті угорський «кримський» сценарій
• Полторак хоче розмістити у Береговому та Мукачеві гірсько-піхотну бригаду. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.