Кільцева лінія (Копенгаген)
| Кільцева лінія | |
| Транспортна мережа | Копенгагенський метрополітен |
|---|---|
 | |
.jpg) | |
| Континент | Європа |
| Країна |
 Данія |
| Адміністративна одиниця |
Копенгаген (муніципалітет) Фредеріксберг |
| Документ започаткування | Q114271243? |
| Колір | червоний |
| Шістнадцятковий триплет кольору | FF0A0A |
| Вартість | 15 000 000 000 kr |
| Дата офіційного відкриття | 29 вересня 2019[1] |
| Ширина колії | європейська колія |
| Початкова чи кінцева точка | Københavns Hovedbanegårdd, Kongens Nytorv Stationd і Nørrebro Stationd |
| Довжина або відстань | 15,5 км |
 | |
| Маршрутна карта | Q26004467? |
| Стан використання | використовується[d] |
| Номер залізничної лінії | M3 |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Кільцева лінія у Вікісховищі | |
Координати: 55°42′00″ пн. ш. 12°33′00″ сх. д. / 55.7000000000277779577118054° пн. ш. 12.5500000000277776024404375° сх. д.
Кільцева лінія (дан. Cityringen) або лінія М3 — лінія Копенгагенського метро. Відкрито 29 вересня 2019 року. Плани її будівництва було затверджено Фолькетингом 1 червня 2007 року. [2] Загальна вартість оцінювалася в 15 млрд. крон [3], але зросла до 21,3 млрд крон, коли підрядники були оголошені. COWI A/S[en] стверджує, що міська Кільцева лінія є найбільшим будівельним проектом у Копенгагені за останні 400 років. [4]
Це повністю автоматизована лінія, яка використовує безпілотні потяги та здатна до звичайних операцій 24/7. Італійський виробник рухомого складу AnsaldoBreda постачає поїзди для нової лінії, а станції навмисно схожі на існуючі станції копенгагенського метро.
Станції та маршрут[ред. | ред. код]
Довжина Кільцевої лінії 15,5 км, кількість станцій — 17.
Лінія має переходи на лінії М1[en] та М2[en] на станціях Конгенс-Нюторв та Фредеріксборг.
Також з Кільцевої лінії є перехід на лінії приміських поїздів на станціях: Копенгаген Н, Естерпорт та Нерребро. Це розширило транспортну доступність у Нерребро[en] та Остербро[en].
У грудні 2005 року Копенгагенський та Фредеріксберзький муніципалітети погодили маршрут Кільцевої лінії з метою охопити території, які не обслуговуються системою приміських електричок та метро.
Планується, що щороку 34 млн пасажирів пересяде з автобусів на метро завдяки введенню Кільцевої лінії.
Вилучений ґрунт при будівництві ліній було використано як насип при рекультивації Нордгавена, Ересунн.[5]
Станції[ред. | ред. код]
Усі станції знаходяться під землею, з легким доступом з рівня вулиці до платформи. [6] Структура станцій в основному ідентична структурі існуючих станцій Копенгагенського метро. Вони побудовані на глибині приблизно 19 м і є мілкого закладення; була прийнята стандартизована коробчаста конструкція розміром 64 метри на 20 метрів. Кожна станція має острівну платформу 7 — 9 м. [6]
Станції перераховані проти годинникової стрілки починаючи з південного сходу.[7]
- Копенгаген-Говедбанегорд (пересадка на приміські потяги)
- Радгуспладсен, біля мерії Копенгагена
- Гаммель-странд біля палацу Крістіансборг
- Конгенс-Нютер (пересадка на лінії М1 та М2)
- Марморчіркен (біля Церкви Фредеріка)
- Остерпорт (пересадка на приміські потяги)
- Тріангельн (неподалік від стадіону Паркен)
- Поль Генінгенс-плац
- Віббенс-рудде
- Скольдз-плац
- Норебро (пересадка на приміські потяги)
- Норебро-рудде
- Нукс-плац
- Мюллер Аксель-гав
- Фредеріксберг (перехід на лінії М1 та М2)
- Фредеріксберг-алле
- Ендгав-плац
Нові станції мають однаковий дизайн, подібний до інших станцій, проте мають велику кількість різноманітних матеріалів, які роблять окремі станції більш впізнаваними. [8]
Рухомий склад[ред. | ред. код]
Італійський виробник рухомого складу AnsaldoBreda, який раніше постачав поїзди для існуючих ліній метро, був обраний для постачання нового рухомого складу для Кільцевої лінії. [6] Постачання поїздів відбулось у 2014 році версії 5 Hitachi Rail Italy Driverless Metro. [9] Хоча ці транспортні засоби загалом ідентичні транспортним засобам копенгагенського метро, вони відрізняються деякими інноваціями в технологіях, матеріалах і дизайні. [6]
Поїзди без водіїв контролюються безпосередньо з централізованого центру експлуатації та технічного обслуговування лінії; для цього вони оснащені системою керування поїздами на основі зв’язку (CBTC). [6] Ці транспортні засоби, як повідомляється, здатні розвивати максимальну швидкість 90 км/год, що перевищує максимальну швидкість 80 км/год для поїздів, які використовуються на інших лініях метро. Вони мають максимальну місткість 314 пасажирів, а потяг відправляється кожні 100 секунд, що забезпечує частоту 36 поїздів на годину. [6] Система працює 24 години на добу, і пасажири можуть відстежувати місцезнаходження поїзда через електронну систему спостереження. [6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.dr.dk/nyheder/indland/dronning-margrethe-indviede-cityringen-de-17-nye-stationer-vil-flette-byen-endnu
- ↑ Metro-Cityringen vedtaget: Markant løft af den kollektive trafik i hovedstadsområdet (Danish) . Transportministeriet (Danish Transport Ministry). 1 червня 2007.
- ↑ Enighed om Metro-ring til 15 milliarder kroner. DR Nyheder. 2 грудня 2005. Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 5 червня 2017.
- ↑ "The Copenhagen Metro, Denmark." cowi.com, Retrieved: 10 June 2019.
- ↑ Birgitte Marfelt.
- ↑ а б в г д е ж "Cityringen Metro, Copenhagen". Railway Technology. 7 January 2011. Retrieved 6 May 2018.
- ↑ Metro Cityring. Metro. Архів оригіналу за 22 грудня 2007. Процитовано 14 грудня 2007.
- ↑ Københavns Metro. Архів оригіналу за 25 січня 1999. Процитовано 5 червня 2017.
- ↑ De nye metrotog. m.dk. Процитовано 6 April 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кільцева лінія (Копенгаген)
|
