Копенгаген-Центральний
.jpg)
Координати: 55°40′22″ пн. ш. 12°33′51″ сх. д. / 55.67277800002777610° пн. ш. 12.564444000028° сх. д.
Копенгаген-Центральний (дан. Københavns Hovedbanegård) — головна залізнична станція Копенгагена, Данія, і найбільша залізнична станція Данії. З пасажирообігом понад 100 000 осіб/добу це друга за завантаженістю станція в Данії після станції Неррепорт[en]. [3] Розташована у центрі Копенгагена, між районами Індр-Бю[en] та Вестербро[en] з входами з Бернсторфсгаде (Парк Тіволі), Банегордспладсена, Ревентловсгаде і доступом до платформ з Тітгенсгаде.
Станція Копенгаген-Центральний є центром залізничної мережі Danske Statsbaner, що обслуговує Данію та міжнародні напрямки. [4] Зі станції курсують міжнародні поїзди до Швеції та Німеччини, міжміські та експрес-поїзди по всій Данії, регулярні та часті регіональні поїзди до/з Зеландії та південної Швеції (також відомі як Øresundståg), приміське сполучення з Копенгагенським S-Bahn — мережа поїздів у районі Великого Копенгагена, а також пересадки на лінії М3 та М4[en] мережі Копенгагенського метро.
Перший вокзал у Копенгагені відкрито в 1847 році. Сучасну будівля вокзалу відкрито в 1911 році і є роботою архітектора Генріха Венка[en]. Станція має 7 платформ і 13 колій. Вокзал містить багато невеликих крамниць, ресторанів, кав'ярень та закладів швидкого харчування.
Архітектура[ред. | ред. код]
Станцію спроектував данський архітектор Генріх Венк, який був головним архітектором Данських державних залізниць в 1894 — 1921 рр. Станція спроектована у національному романтичному стилі, скандинавському архітектурному стилі, який був частиною національного романтичного руху наприкінці 19-го та початку 20-го століть і який часто вважають формою модерну.
Визначними матеріалами є цегла, шифер і граніт, а також додано безліч декоративних деталей. Натхненний залізничною станцією Герхольдта, Венк також використав дерев'яну аркову конструкцію як у двох залах відправлення та прибуття, так і в 6 арках над платформами. Ймовірно, це був стилістичний вибір, оскільки Венк рідко використовував чавун. Проте весь фундамент залізничної станції, підвал і платформа, які підтримують вокзал вокзалу, залізобетонні.
Будівля Венка — це Гезамткунстверк[en], де архітектор намалював усі деталі; прямо від борнгольмської плитки, лав, великих люстр, з яких спочатку висіли 12 штук (2 встановлені в холі, 2 інші знаходяться на станції Естерпортt), кіоски, ковані вивіски з акуратними написами, дверні ручки та латунні вивіски з логотипом DSB та вітражі з міськими гербами міст Данії.
Йенс Лунд був відповідальним за 10 фігур з пісковику на головному фасаді, що представляють народні типи в національних костюмах (1910).
Опис[ред. | ред. код]
Станція має 7 платформ і 13 колій. На станції дві платформи з чотирма коліями (колії 9–12), що використовують тільки потяги S-bahn. Оскільки в Данії використовується правосторонній рух, колії 1–4 в основному використовуються для руху на північ, колії 5–8 — на південь, а колії 3–6 використовують потяги, що змінюють напрямок на станції.
Операції[ред. | ред. код]
| Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
|---|---|---|---|---|
| Аеропорт Копенгаген-Каструп Кінцева |
Danske Statsbaner Копенгаген — Ольборг |
Оденсе до Аеропорт Ольборг | ||
| Danske Statsbaner Копенгаген — Гернінг — Струер |
Оденсе до Струер | |||
| Danske Statsbaner Копенгаген — Сендерборг |
Оденсе до Сендерборг | |||
| Danske Statsbaner Копенгаген — Оденсе — Гамбург |
Рінгстед до Гамбург-Головний | |||
| Неррепорт до Естерпорт |
Danske Statsbaner Копенгаген — Есб'єрг |
Валбю до Есб'єрг | ||
| Неррепорт до Гельсінгер |
Danske Statsbaner Kystbanen, Øresundståg |
Ерестад до Мальме-Центральне | ||
| Danske Statsbaner Гельсінгер — Роскілле |
Валбю до Роскілле | |||
| Неррепорт або Аеропорт до Естерпорт або Аеропорт |
Danske Statsbaner Копенгаген — Роскілле | |||
| Danske Statsbaner Копенгаген — Оденсе |
Валбю до Оденсе | |||
| Аеропорт до Стокгольм-Центральний |
SJ AB Södra stambanan |
Кінцева | ||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg
- ↑ https://www.dsb.dk/kundeservice/stationer/kobenhavn-h/
- ↑ København H (дан.). DSB. Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 3 травня 2021.
- ↑ Travelling in Denmark. DSB. Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 25 листопада 2013.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Flindt Larsen, Morten (1994). Vi mødes under Uret... Glimt af livet på Københavns Hovedbanegård gennem tiden [We meet under the Clock ... Glimpses of life at Copenhagen Central Station through time] (дан.). Copenhagen: Bane Bøger. ISBN 87-88632-51-2.
- Moe, Steffen; Birch, Søren; Olsen, Cyril; Grontmij; Public Arkitekter (2011). Historien om et succesfuldt renoveringsprojekt : Københavns Hovedbanegård projekt Kh 08 (дан.). Copenhagen: Grontmij; Public Arkitekter. ISBN 9788798935049.
- Poulsen, John (1997). Byens Baner: Jernbanen i København gennem 150 år (дан.). Roskilde: Bane Bøger. ISBN 87-88632-67-9.
- Poulsen, John (1986). Københavns banegårde: København H. 1. december 1911-1986 (дан.). Roskilde: Bane Bøger. ISBN 87-88632-14-8.
- Poulsen, John; Christensen, Jens Ole; Thomassen, Peer; Zeeberg, Nils Kristian (1984). Københavns S-bane 1934-1984 (дан.). Roskilde: Bane Bøger. ISBN 87-88632-01-6.
- Poulsen, John; Larsen, Morten Flindt (2009). S-banen 1934-2009 (дан.). Roskilde: Bane Bøger. ISBN 978-87-91434-20-4.
- Raabyemagle, Hanne; Vitus Nielsen, Poul (1991). Fredningsværdier i dansk jernbanearkitektur. Fabrik og Bolig (дан.). 2.
- Vibæk, Jens (1989). Debatten om Københavns 3. hovedbanegård 1864-1911. Historiske Meddelelser om København (дан.). Copenhagen: Copenhagen Municipality. ISBN 87-89457-00-5.
Посилання[ред. | ред. код]
- (дан.) København H [Архівовано 5 липня 2019 у Wayback Machine.] at dsb.dk [Архівовано 6 березня 2005 у Wayback Machine.]
- (англ.) Official Site: Information and tickets [Архівовано 13 травня 2020 у Wayback Machine.]
- (дан.) Banedanmark [Архівовано 30 червня 2006 у Wayback Machine.] – government agency responsible for maintenance and traffic control on most of the Danish railway network
- (дан.) DSB [Архівовано 6 березня 2005 у Wayback Machine.] – largest Danish train operating company
- (дан.) Danske Jernbaner [Архівовано 28 жовтня 2018 у Wayback Machine.] – website with information on railway history in Denmark
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Копенгаген-Центральний |
|
![[1]](#cite_note-[https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg_https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1){kind=link}
![а](#cite_ref-[https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg_https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>_1-0){kind=link}
![б](#cite_ref-[https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg_https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>_1-1){kind=link}
![в](#cite_ref-[https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg_https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>_1-2){kind=link}
![г](#cite_ref-[https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg_https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>_1-3){kind=link}
![д](#cite_ref-[https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg_https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>_1-4){kind=link}
![е](#cite_ref-[https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg_https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>_1-5){kind=link}
![ж](#cite_ref-[https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg_https://www.dsb.dk/globalassets/s-tog/stog-linjekort.jpg]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>_1-6){kind=link}
