Кіно бойових мистецтв
Кіно бойових мистецтв (англ. Martial arts film) — один з напрямів бойовиків.
Фільми містять велику кількість бойових сцен,[1] які, як правило, є центральним елементом усього твору, а також основою для розвитку сюжету і розкриття образів персонажів. Сюжетні лінії фільмів зазвичай не відрізняються оригінальністю і мають схематичний характер: хоробрий герой, що досконало володіє бойовими мистецтвами (карате, кунг-фу, тхеквондо чи іншими бойовими мистецтвами або у процесі отримання бойових навичок), кидає виклик знахабнілим злочинцям, перемагає їх і у фінальному двобої завдає нищівної поразки головному злочинцю, великому майстру східних єдиноборств.
Існує два всесвітньовідомих виробника «кіно бойових мистецтв»: Голлівуд і Гонконг[2]. Азійський ринок щорічно випускає значну кількість фільмів-бойовиків з бойовими мистецтвами; вихідцями з Гонконгу була чимала кількість суперзірок фільмів цієї категорії — акторів, каскадерів, режисерів.
- Брюс Лі (кунг-фу)
- Джекі Чан (кунг-фу в комічно-пародійному варіанті)
- Чак Норріс (карате, кікбоксинг)
- Стівен Сігал (айкідо)
- Жан-Клод Ван Дамм (кікбоксинг)
- Дольф Лундгрен (карате)
- Брендон Лі (кунг-фу)
- Синтія Ротрок (карате, тхеквондо, ушу)
- Дон Вілсон (кікбоксинг)
- Тоні Джаа (муай-тай)
- Скотт Едкінс (тхеквондо, дзюдо, кікбоксинг)
- Веслі Снайпс (капоейра)
- Хіроюкі Санада (карате)
- Сонні Тіба (карате)
- Джейсон Стейтем (кікбоксинг)
- Донні Єн (ушу)
- Саммо Хунг (кунг-фу)
- Марк Дакаскос (карате, кунг-фу)
- Єн Біяо (кунг-фу)
- Шо Косугі (карате, ушу, теквондо)
- Майкл Дудікофф (карате)
- Джет Лі (ушу)
- Мішель Єо (кунг-фу)
- Боло Йенг (кунг-фу)
- Чжан Цзиї (кунг-фу)
- Іко Ювайс (сілат)
- Майкл Джей Вайт (карате, кікбоксинг)
- Міфуне Тосіро (карате)
- Кері-Хіроюкі Тагава (карате)
- Сильвестр Сталлоне (бокс)
Див. також Категорія:Фільми про бойові мистецтва
- «Вихід Дракона» (англ. Enter the Dragon), реж. Роберт Клауз (1973)
- «Малюк-каратист» (англ. Karate Kid), реж. Джон Г. Евілдсен (1984)
- «Убий іще й іще» (англ. Kill and Kill Again), реж. Айвен Голл (1981)
- «Кривавий спорт» (англ. Bloodsport), реж. Ньют Арнолд (1987)
- «Тигр підкрадається, дракон ховається» (англ. Crouching Tiger, Hidden Dragon), реж. Енг Лі (2000; Оскар)
- «Іп Ман» (англ. Ip Man), реж. Вілсон Іп (2008)
- ↑ Анжелика Артюх, Дмитрий Комм. Репертуар. Искусства любовные и боевые. — С. 40-45.(рос.)
- ↑ Филимонов, Г. Ю. Адаптация различных боевых искусств планеты в США как форма межцифилизационного диалога // Российский университет дружбы народов. — 2003. Архівовано з джерела 20 травня 2007. Процитовано 2015-01-09.(рос.)
- Миславський В. Н. Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми / пер. з рос. С.В. Мірошніченко, ред. А.Ф. Парамонов. — Харків, 2007. — 328 с. — ISBN 966-8246-59-4.
- Кіно бойових мистецтв [Архівовано 21 липня 2014 у Wayback Machine.] at IMDB
- The 20 Greatest Fights Scenes Ever [Архівовано 2 січня 2012 у Wayback Machine.] на Rotten Tomatoes
- Top 20 Martial Arts Films of All Time на сайті Black Belt
- The Five Best Fight Scenes Ever Filmed [Архівовано 15 грудня 2014 у Wayback Machine.] на Esquire.com
|
Це незавершена стаття про кінематограф. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | В іншому мовному розділі є повніша стаття Martial arts film(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
