Кірово-Чепецький район
| Кірово-Чепецький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Кирово-Чепецкий район | |||||
| |||||
.svg) | |||||
| Основні дані | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Кіровська область | ||||
| Утворений: | 23 лютого 1960 року | ||||
| Населення (2017[1]): | 22140 осіб | ||||
| Площа: | 2210,27 км² | ||||
| Густота населення: | 10,02 осіб/км² | ||||
| Телефонний код: | 7-83361 | ||||
| Населені пункти та поселення | |||||
| Адміністративний центр: | місто Кірово-Чепецьк | ||||
| Кількість сільських поселень: | 13 | ||||
| Сільських населених пунктів: | 237 | ||||
| Влада | |||||
| Голова району: | Волокітін Володимир Григорович | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
.png)
.png)
Кі́рово-Чепе́цький район (рос. Кирово-Чепецкий район) — район у складі Кіровської області Російської Федерації. Адміністративний центр — місто Кірово-Чепецьк, яке, однак, не входить до складу району.
Територія району з 18 століття входила до складу Вятського повіту. На початок 20 століття до його складу входило 22 волості, 1924 року вони були об'єднані у 7: Вожгольську, Вятську, Загарську, Кумьонську, Просницьку, Селезньовську та Якимовагінську. Просницька волость була утворена із колишніх Просницької, Чепецької та Поломської. До її складу увійшло 28 населених пунктів, центром було село Александровське. Згідно з переписом 1926 року найбільшими населеними пунктами були село Усть-Чепца (741 особа) та присілок Малий Конип (52 особи). У складі Просницької волості були утворені 18 сільрад. 1929 року у складі новоствореного Вятського округу Нижньогородського краю були утворені Вятський та Просницький райони. Центром останнього стала залізнична станція Просниця. 1934 року Вятський район був перейменований в Кіровський. В роки війни центром Кіровського району тимчасово було село Пасегово. 1955 року селище Кірово-Чепецьк отримало статус міста, а селища Вятський та Лісозаводський об'єднані у місто Нововятськ. Таким чином центром Просницького району стало місто Кірово-Чепецьк, а місто Нововятськ увійшло до складу Кіровського району. 1958 року центром Кіровського району стало місто Нововятськ і район став Нововятським. 1959 року ліквідовано Просницький район, більша частина відійшла до складу Нововятського, менша — до Зуєвського району. 1960 року центром Нововятського району стало місто Кірово-Чепецьк і район отримав сучасну назву. 1961 року Кірово-Чепецьк отримав статус міста обласного значення. 1963 року район був ліквідований, територія поділена між Кумьонським та Орічівським районами, але 1965 року район відновлений у старих межах. 1989 року зі складу району було виділено місто Нововятськ і передано до складу міста Кірова як Нововятський район. 1994 року до складу міста Кіров були передані Бахтінський та Руський сільські округи. 2000 року до складу міста Кіров було передано селище Радужний.
7 грудня 2004 року[2], в рамках муніципальної реформи, у складі району були утворені 13 сільських поселень.
Населення району складає 22140 осіб (2017[1]; 22136 у 2016[3], 22230 у 2015[4], 22806 у 2014[5], 22586 у 2013[6], 22278 у 2012[7], 21323 у 2011[8], 21317 у 2010[9], 21209 у 2009[10], 22193 у 2002[11], 40151 у 1989[12], 67152 у 1979, 68526 у 1970).
Станом на 2010 рік район адміністративно поділявся на 13 сільських поселень, до його складу входило 237 населених пунктів[9], з яких ? не мали постійного населення, але ще не були зняті з обліку:
| Поселення | Площа, км² |
Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010[9]) |
Населення, осіб (2017[1]) |
Центр | Населені пункти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Бурмакінське сільське поселення | 1723 | 1741 | 1680 | село Бурмакіно | 18 | |
| Конипське сільське поселення | 893 | 1006 | 1001 | присілок Малий Конип | 12 | |
| Кстінінське сільське поселення | 2200 | 1738 | 2018 | село Кстініно | 26 | |
| Мокрецівське сільське поселення | 1897 | 1589 | 1572 | село Карінка | 13 | |
| Пасеговське сільське поселення | 3316 | 3359 | 3615 | село Пасегово | 36 | |
| Поломське сільське поселення | 1297 | 1126 | 1087 | село Полом | 16 | |
| Просницьке сільське поселення | 3364 | 3066 | 3419 | селище Просниця | 34 | |
| Селезенівське сільське поселення | 849 | 613 | 503 | село Селезеніха | 7 | |
| Фатієвське сільське поселення | 993 | 1057 | 1133 | село Фатієво | 16 | |
| Федяковське сільське поселення | 1257 | 1517 | 1745 | присілок Шутовщина | 23 | |
| Філіпповське сільське поселення | 1497 | 1301 | 1302 | село Філіппово | 12 | |
| Чепецьке сільське поселення | 1925 | 2210 | 2085 | селище Ключі | 15 | |
| Чувашівське сільське поселення | 982 | 994 | 980 | присілок Чуваші | 9 |
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|---|
| 1 | Пасегово | 2805 | 2807 |
| 2 | Просниця | 2497 | 2235 |
| 3 | Бурмакіно | 1250 | 1272 |
| 4 | Кстініно | 1399 | 1029 |
| 5 | Філіппово | 1100 | 999 |
| 6 | Ключі | 889 | 977 |
| 7 | Фатієво | 905 | 939 |
| 8 | Полом | 987 | 926 |
| 9 | Карінка | 1003 | 905 |
| 10 | Чуваші | 850 | 874 |
- 1 2 3 Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Згідно із Законом Кіровської області від 7 грудня 2004 року № 284-ЗО. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ База данных показателей муниципальных образований: Кировская область — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- 1 2 3 Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 2 січня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
- ↑ Итоги всероссийской переписи населения 2010 года по Кировской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
| Райони | Арбазький • Афанасьєвський • Білохолуницький • Богородський • Верхньокамський • Верхошижемський • Вятсько-Полянський • Даровський • Зуєвський • Кікнурський • Кільмезький • Кірово-Чепецький • Котельницький • Кумьонський • Леб'язький • Лузький • Малмизький • Мурашинський • Нагорський • Немський • Нолінський • Омутнінський • Опаринський • Оричівський • Орловський • Підосиновський • Піжанський • Санчурський • Свічинський • Слободський • Совєтський • Сунський • Тужинський • Унинський • Уржумський • Фальонський • Шабалінський • Юр'янський • Яранський |  |
|---|---|---|
| Міста | ||
 |
Це незавершена стаття про Кіровську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |