Кіщук Микола Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіщук Микола Федорович
Народився 11 січня 1910(1910-01-11)
село Річка, тепер Косівського району Івано-Франківської області
Помер 26 жовтня 1993(1993-10-26) (83 роки)
місто Київ
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна Орден «Знак Пошани»

Микола Федорович Кіщук (11 січня 1910(19100111), село Річка, тепер Косівського району Івано-Франківської області — 26 жовтня 1993, місто Київ) — український радянський діяч, майстер різьблення на дереві, голова Косівського та Верховинського райвиконкомів Станіславської (Івано-Франківської) області, заступник голови Станіславського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині. Мистецтву різьблення на дереві навчився у родини Шкрібляків. У 1934 році отримав диплом 1-го ступеня Коломийської художньої виставки. З 1934 року служив у польському війську.

Після захоплення Галичини Червоною армією, у 1939—1941 роках — голова Річнянської сільської Ради Косівського району; один із організаторів та голова художньо-промислової артілі різьб'ярів «Гуцульщина» Косівського району.

Під час німецько-радянської війни у 1941 році очолював Косівське антифашистське підпілля, з 1944 року служив у Червоній армії командиром відділення 8285-ї особливої бригади. Також був учасником радянсько-японської війни 1945 року.

З 1945 року — голова художньо-промислової артілі різьб'ярів «Гуцульщина» Косівського району. Член Спілки радянських художників України з 1945 року. Член ВКП(б).

У 1949—1952 роках заочно навчався у Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури.

У 1949—1950 роках — голова виконавчого комітету Косівської районної ради депутатів трудящих Станіславської області.

У 1950—1953 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КП(б)У в місті Києві.

У 1953—1958 роках — заступник голови виконавчого комітету Станіславської обласної ради депутатів трудящих.

З 1958 року — голова виконавчого комітету Косівської районної ради депутатів трудящих Станіславської області, голова виконавчого комітету Верховинської районної ради депутатів трудящих Івано-Франківської області.

Одночасно у 1961—1963 роках — голова Косівської організації Спілки художників України. У 1963—1974 роках — голова Івано-Франківської організації Спілки художників України.

Потім — на пенсії у місті Києві.

Від 1934 року — учасник різноманітних мистецьких виставок. Досконало володів усіма прийомами декоративного різьблення. Використовуючи традиційні народні орнаментні мотиви, створював скриньки, футляри для альбомів, декоративні і тематичні тарелі з портретами, шахи, меблі тощо. Розробив нові форми та орнаменти декорування виробів. Автор проекту меблів для кабінету Йосипа Сталіна у Кремлі (Москва, 1947), декоративних тарелей, скриньок, рахв. Окремі вироби зберігаються у музеях Києва, Львова, Івано-Франківська.

Звання[ред. | ред. код]

  • старший сержант

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Леніна (23.01.1948)
  • Орден «Знак Пошани» (26.02.1958)
  • медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
  • медаль «За перемогу над Японією»
  • заслужений майстер народної творчості Української РСР (1968)

Джерела[ред. | ред. код]