Річка (Косівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Річка
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Косівський район
Рада/громада Річківська сільська рада
Код КОАТУУ 2623684801
Основні дані
Засноване 1694
Населення 2075
Поштовий індекс 78643
Географічні дані
Географічні координати 48°16′48″ пн. ш. 24°56′00″ сх. д. / 48.28000° пн. ш. 24.93333° сх. д. / 48.28000; 24.93333Координати: 48°16′48″ пн. ш. 24°56′00″ сх. д. / 48.28000° пн. ш. 24.93333° сх. д. / 48.28000; 24.93333
Водойми річка Річка
Місцева влада
Адреса ради 78643, Івано-Франківська область, Косівський район, с. Річка, вул. Левади
Веб-сторінка http://richka.kosiv.net/
Сільський голова Копчук Марія Григорівна
Карта
Річка is located in Україна
Річка
Річка
Річка is located in Івано-Франківська область
Річка
Річка

Рі́чка — село Косівського району Івано-Франківської області. Давній осередок народного мистецтва Гуцульщини.

Село Річка розташоване на річці Річка (басейн Пруту), за 15 км на захід від міста Косова та 45 км від залізничної станції Заболотів. Перша згадка про село Річка як населений пункт датується 1660 роком.

Цей населений пункт належить до Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області. Територіально с. Річка межує з селами Соколівка, Яворів, Шешори, Брустури та Шепіт. Візуально межі села визначаються горами Брусний, Буковець, Кичера. В селі налічується 18 присілків.

Назва[ред.ред. код]

Щодо походження назви даного населеного пункту, то згідно з легендою на території села 400 років тому шуміли столітні ліси, а на вершинах були полонини. Власником цих полонин був багатий Мицкан. Він вирішив оселити над річкою свого сина. Згодом виникло село, хати будували вздовж річки. Ось так і виникла назва села Річка. Село Річка розташоване по обидва боки ріки Річка. Аналогічна назва населеного пункту та головного водоймища села, вказує не на те, що тут жили люди «без уяви», а що наші пращури шукали гармонії з природою, розуміли важливість води як життєдайного джерела, тому відобразили це в назвах.

Освіта[ред.ред. код]

Перша школа в селі Річка була збудована в 1875 році та мала одну класну кімнату. До того часу навчання проводилось в хаті Мицкана Петра Онуфрійовича. В 1958 році відкрито семирічну школу в центрі та три початкові школи на присілках Кичера, Припір, Рижі. В 1976 відкрито загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.

За часів польського панування в селі діяла читальня «Скала». В 1946 році була створена сільська бібліотека. Талановита молодь села Річка брала участь у танцювальному та драматургічному гуртках. Молоддю села були поставлені п'єси: «Украдене щастя», «Безталанна», «Сатана в бочці».

Народне мистецтво[ред.ред. код]

Особливо поширене мистецтво художньої обробки дерева. Неповторні колорити інкрустації по дереву можна прослідкувати в родинних династіях села Річка. Серед найвідоміших майстрів Марко Мегединюк, Микола Медвідчук, брати Якіб'юки, родини Тонюків, Кіщуків, Грималюків та Шатруків. Асортимент виробів — це переважно речі домашнього вжитку, настінні прикраси. Поширеними техніками декорування виробів з дерева були: інкрустація перламутром, кольоровим металом, бісером та різними породами деревини.

Творчість Марка Мегединюка мала вплив на формування стильових ознак усієї річківської школи. Із його багатої спадщини до нас дійшло декілька виробів. Його роботи зберігаються в багатьох музеях та свого часу експонувалися у Відні, Празі, Бухаресті.

М. Медвідчук (1912–1984). Пояси. 1935. Шкіра, метал, інкрустація, гравірування

Також у Річці працюють майстри виробу дерев'яного посуду бондарської роботи, декорованого випалюваним рослинним і геометричним орнаментом (Іван Грималюк), різьбярі по дереву, із застосуванням інкрустації, інтарсії і точених дзвіночків (Марко Мегединюк, Ілько Кіщук, М. Медвідчук, Микола Пітиляк, Яків Тонюк, Дмитро Тонюк, Ф. Якиб'юк, Іван Абрамович, М. Біляк та ін.) та мосяжники — гравірування та інкрустація на металі (Іван Тинкалюк, В. Медвідчук, Ілько Кіщук).

Орнаменти художнього випалювання використовувалися для оздоблення побутових предметів. Прикладом цього є творчість відомого майстра Івана Юрійовича Грималюка. У сім'ї Грималюків мистецтво бондарства у поєднанні з художнім випалюванням стало спадкоємною професією. Його твори користувались великою популярністю, виставлялись у різних містах України та експортувались до багатьох країн світу.

Село Річка є й осередком художньої обробки металу. Значну художню спадщину тут залишили майстри мосяжного мистецтва Марко Мегединюк, Микола Медвідчук, Іван Тинкалюк та Михайло Медвідчук. В асортименті їх виробів — пряжки, брошки, ґудзики, кулони, канцелярське приладдя, лускоріхи, топірці, декоративні метали, які використовували для орнаментування шкіряних виробів.

У розвиток мистецтва художньої обробки шкіри на Гуцульщині зробили свій внесок вихідці з с. Річка Т. Мегединюк, Степан та Іван Пітеляки, Микола Медвідчук та Ілько Кіщук.

У селі Річка також виготовляють художні вироби іграшок із сиру (А. Грепиняк), сопілки, а з одягу — кептарі, запаски та пояси. Річківські майстри колись об'єднувались в двох цехах виробничо-художнього об'єднання «Гуцульщина» в місті Косові. Тепер більшість річківських майстрів мають звання майстра народної творчості і є членами професійних мистецьких спілок.

У селі є музей гуцульського мистецтва.

Церква[ред.ред. код]

Церква Святителя Василія Великого та дзвіниця 1896 року. Церква дерев'яна, на її стінах зберігся олійний живопис 19 століття. Дзвіниця цегляна, отинькована, з п'ятьма арковими прорізами для дзвонів. Належить до УПЦ КП. Настоятель — протоієрей Михайло Кіщук.

Церква в Річці — характерний зразок споруди гуцульської школи народного дерев'яного зодчества.

Література[ред.ред. код]

Електронні джерела[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.