Лавриненко Микола Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лавриненко Микола Васильович
Народився 7 грудня 1917(1917-12-07)
село Річки Сумського повіту Харківської губернії
Помер 14 січня 1997(1997-01-14) (79 років)
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Військове звання генерал-лейтенант
Партія КПРС
Нагороди
Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки Орден Вітчизняної війни I ступеня

Микола Васильович Лавриненко (нар. 7 грудня 1917(19171207), село Річки Сумського повіту Харківської губернії, тепер Білопільського району Сумської області — 14 січня 1997(19970114)) — радянський діяч органів державної безпеки, начальник військ Західного прикордонного округу КДБ УРСР, генерал-лейтенант. Депутат Верховної Ради УРСР 9-10-го скликань. Член ЦК КПУ в 1976 — 1981 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині.

У прикордонних військах НКВС СРСР із 31 жовтня 1935 року. Службу розпочав червоноармійцем навчального пункту у 39-му Ленінаканському прикордонному загоні Управління Прикордонних Військ (УПВ) НКВС Вірменського округу. З 19 січня 1936 р. — курсант школи молодшого комскладу, з 7 жовтня 1936 р. — командир відділення 16-ої прикордонної застави.

У листопаді 1937 р. був прийнятий в Ново-Петергофське прикордонне училище НКВС імені Ворошилова. Після його закінчення з червня 1939 року працював в НКВС Північно-Осетинської АРСР, потім в жовтні 1939 року повернувся в прикордонні війська, служив в УПВ НКВС Українського округу: заступник начальника 24-ої прикордонної застави 25-го прикордонного загону, з 29 березня 1940 р. — молодший помічник начальника розвідувального відділення 25-го прикордонного загону, з вересня 1940 р. — старший помічник начальника розвідувального відділення 79-го прикордонного загону УПВ НКВС Українського округу.

Член ВКП(б) з 1941 року.

Учасник радянсько-німецької війни з 1941 року. На початку війни 79-й прикордонний загін займався охороною тилу 6-ої і 12-ої армій Південно-Західного фронту.

З грудня 1941 р. — заступник командира 2-го батальйону 79-го прикордонного полку по розвідці. У бойових діях під Харковом в травні 1942 року потрапив в оточення, був поранений. У травні — липні 1942 року знаходився в госпіталі на лікуванні.

З 24 липня 1942 р. — начальник розвідувального відділення 12-го прикордонного полку військ НКВС по охороні тилу Північно-Західного фронту, з 25 березня 1943 р. — старший помічник начальника розвідувального відділу військ НКВС по охороні тилу Північно-Західного фронту.

З березня 1944 р. — старший помічник начальника розвідувального відділу УПВ НКВС Молдавського округу.

З 1 листопада 1946 р. — слухач Військової академії імені Фрунзе, потім переведений у Військовий інститут МВС — МДБ СРСР, який закінчив у вересні 1950 року.

4 листопада 1950 — грудень 1952 р. — начальник штабу 66-го Памірського прикордонного загону МДБ, УПВ МДБ Середньоазіатського округу.

У грудні 1952 — березні 1953 р. — начальник 66-го Памірського прикордонного загону МДБ, УПВ МДБ Середньоазіатського округу. У березні 1953 — травні 1955 р. — начальник 66-го Памірського прикордонного загону МВС, УПВ МВС Таджицького округу. У травні — серпні 1955 р. — заступник начальника 1-го відділу штабу УПВ МВС Таджицького округу.

У серпні 1955 — травні 1956 р. — начальник штабу 123-го Липканського прикордонного загону МВС, УПВ МВС Південно-Західного округу. У травні — грудні 1956 р. — начальник штабу 22-го Кишинівського прикордонного загону МВС, УПВ МВС Південно-Західного округу.

У грудні 1956 — квітні 1957 р. — начальник 7-го Карпатського прикордонного загону МВС, УПВ МВС Південно-Західного округу. 2 квітня — 14 жовтня 1957 р. — начальник 7-го Карпатського прикордонного загону КДБ, УПВ КДБ Південно-Західного округу.

14 жовтня 1957 — 18 лютого 1960 р. — 1-й заступник начальника УПВ КДБ Прибалтійського округу — начальник штабу.

18 лютого 1960 — 18 лютого 1963 р. — 1-й заступник начальника УПВ КДБ Ленінградського округу — начальник штабу.

У березні 1963 — 18 квітня 1967 р. — 1-й заступник начальника військ Середньоазіатського прикордонного округу КДБ — начальник штабу.

У березні 1967 — січні 1972 р. — начальник військ Забайкальського прикордонного округу КДБ.

7 січня 1972 — грудень 1980 р. — начальник військ Червонопрапорного Західного прикордонного округу КДБ.

З січня 1981 року знаходився на лікуванні в госпіталі.

6 липня 1981 р. — звільнений в запас КДБ СРСР.

Звання[ред. | ред. код]

  • лейтенант (29.06.1937)
  • старший лейтенант (2.12.1941)
  • капітан (15.05.1942)
  • майор (1944)
  • підполковник (.03.1950)
  • полковник (6.11.1953)
  • генерал-майор (27.05.1963)
  • генерал-лейтенант (.05.1970)

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.

Посилання[ред. | ред. код]