Річки (Білопільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Річки
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Білопільський район
Рада/громада Річківська сільська рада
Код КОАТУУ 5920687001
Облікова картка Річки 
Основні дані
Перша згадка 1663
Населення 2.126 осіб (2004 рік)
Поштовий індекс 41832
Телефонний код +380 243
Географічні дані
Географічні координати 51°07′07″ пн. ш. 34°29′49″ сх. д. / 51.11861° пн. ш. 34.49694° сх. д. / 51.11861; 34.49694Координати: 51°07′07″ пн. ш. 34°29′49″ сх. д. / 51.11861° пн. ш. 34.49694° сх. д. / 51.11861; 34.49694
Середня висота
над рівнем моря
143 м
Відстань до
обласного центру
37 км
Відстань до
районного центру
17 км
Найближча залізнична станція Білопілля
Відстань до
залізничної станції
20 км
Місцева влада
Адреса ради 41832, Сумська обл., Білопільський р-н, с.Річки, вул.Центральна,6, тел. 9-41-51, richki_r@sm.ukrtel.net
Сільський голова Солодовник Микола Іванович
Карта
Річки. Карта розташування: Україна
Річки
Річки
Річки. Карта розташування: Сумська область
Річки
Річки
Річки. Карта розташування: Білопільський район
Річки
Річки

Річки́ — село Білопільського району Сумської області, центр сільської Ради. Населення становить 2 126 осіб. Орган місцевого самоврядування — Річківська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Розташоване на берегах річок Безіменної, Криги та Морочі, а також на лівому березі річки Павлівка, за 17 км на південний схід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Білопілля. Вище за течією річки Криги на відстані 2,5 км розташоване село Діброва, нижче за течією на відстані в 3 км розташоване село Мар'янівка, на протилежному березі річки Павлівка — село Степанівка. Сільраді підпорядковане с. Баїха.

У селі працює середня школа, будинок культури з залом на 400 місць, лікарня, магазини, щосереди і щосуботи — ярмарок. 1990 року відкрито Троїцьку церкву.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

  • Історію свою починає з XVII століття, перша писемна згадка — 1663 року.
  • В середині XVII століття в Річках проживало 2095 чол., сто років по тому — 5011 чол.
  • За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі Річанської волості Сумського повіту Харківської губернії, мешкало 3719 осіб (1745 чоловічої статі та 1974 — жіночої), налічувалось 574 дворових господарства, існували православна церква, станова квартира та училище[1].
  • У 1885 році у слободі налічувалось 823 двори, кам'яна церква, волосне правління, школа, лікарня, хлібні магазини і лавки, 2 постоялих двори і 7 «питейных домов», діяв цегельний завод.
  • На початку ХХ століття у селі проживало близько 6 тисяч чол., проходило по три ярмарки на рік. В 1905 році в Річках відбувалися виступи селян.
  • Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 10436 осіб[2].
  • 9 квітня 1914 року в селі упав метеорит вагою близько 10 кг.
  • Село увійшло до складу УНР 1917 року. З 1923 по 1930 рік село центр району Сумської округи в радянській зоні окупації. До цього адміністративного утворення входило 10 населених пунктів, загальною чисельністю населення 12 тис. чол.
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках[3]. 1941 року сталіністи втекли із села.
  • 932 жителі Річок воювали у складі Червоної армії армії, 861 мали відзнаки уряду СРСР, 439 — загинули протягом радянсько-німецької війни.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Археологія[ред. | ред. код]

За 2 км на північ від Річок розташовані кургани доби бронзи (II тис. до н. е.).

Персоналії[ред. | ред. код]

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3218)
  2. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  3. стор 16-17 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 19 лютий 2015. 

Джерела[ред. | ред. код]