Лангнау-ім-Емменталь
| Лангнау-ім-Емменталь | |||
|---|---|---|---|
|
Langnau im Emmental | |||
| |||
| |||
| Країна |  Швейцарія[1]
| ||
| Кантон |  Берн
| ||
| Номерний знак | BE | ||
| Офіційна мова | німецька | ||
| Населення | |||
| - повне | 9262 (31 грудня 2020) | ||
| Площа | |||
| - повна | 48.36 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 1331 м | ||
| - мінімальна | 643 м | ||
| Вебсайт | langnau-ie.ch | ||
| Код BFS | 0902 | ||
| |||
| |||
| |||
Лангнау-ім-Емменталь (нім. Langnau im Emmental) — громада в Швейцарії в кантоні Берн, адміністративний округ Емменталь[2].
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка датується 1139 роком. Найдавніші землевласники цієї землі була сім'я Кюберга. В 1300 ці землі купили сини короля Німеччини Рудольфа I Габсбурга.
Після битви під Земпахом 1386 ці землі остаточно перейшли до склади Швейцарії. У 1528 році Берн нав'язав протестантську релігію всьому регіону.
У 1653 році відбулося повстання фермерів через економічну кризу після завершення Тридцятирічної війни і переслідування анабаптистів (менонітів). Повстання було знищено, а переслідування тривало до 1730 року. Багато анабаптистів покинули цю місцевість, щоб оселитися в горах Юра.
У 18 столітті Лангнау був важливим центром торгівлі полотнами та сирами. Це було найбільше місто в цьому районі, включаючи Бургдорф. Залізниця була побудовано в місті 1864 року з Берна і продовжувалася до Люцерну в 1875. З відкриттям лінії Готтард в 1882 лінія через Лангнау стала найшвидшим під'їзним маршрутом на південь до відкриття тунелю Лечберга в 1913 році.
Географія[ред. | ред. код]
Громада розташована на відстані[3] близько 26 км на схід від Берна. Лангнау-ім-Емменталь має площу[4] 48,4 км², з яких на 7,6% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 49,9% використовуються в сільськогосподарських цілях, 41,9% зайнято лісами, 0,7% не є продуктивними (річки, льодовики або гори).
Демографія[ред. | ред. код]
2019 року в громаді мешкало 9320 осіб[4] (+3,4% порівняно з 2010 роком), іноземців було 8,1%. Густота населення становила 193 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 19,7% — особи молодші 20 років, 58,5% — особи у віці 20—64 років, 21,8% — особи у віці 65 років та старші. Було 4149 помешкань (у середньому 2,2 особи в помешканні). Із загальної кількості 5997 працюючих 498 було зайнятих в первинному секторі, 1443 — в обробній промисловості, 4056 — в галузі послуг.
Зміна кількості населення на графіку:[5][6][7]
Клімат[ред. | ред. код]
| Клімат Лангнау (1981-2010) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Середній максимум, °C | 3,2 | 4,7 | 8,9 | 12,5 | 17,4 | 20,8 | 23,3 | 22,7 | 18,6 | 14,0 | 7,3 | 3,7 | 13,1 |
| Середня температура, °C | −1 | 0,0 | 3,7 | 7,0 | 11,5 | 14,6 | 16,9 | 16,5 | 13,1 | 9,0 | 3,1 | 0,0 | 7,9 |
| Середній мінімум, °C | −4 | −3,6 | −0,4 | 2,3 | 6,7 | 9,8 | 11,9 | 11,7 | 8,7 | 5,2 | 0,2 | −2,8 | 3,8 |
| Норма опадів, мм | 80 | 77 | 94 | 101 | 154 | 163 | 155 | 154 | 118 | 97 | 89 | 96 | 1376 |
| Кількість днів з опадами | 11,4 | 10,5 | 12,8 | 12,5 | 14,6 | 13,8 | 12,6 | 12,2 | 10,2 | 10,9 | 11,6 | 11,9 | 145,0 |
| Кількість сніжних днів | 5,6 | 5,7 | 4,2 | 1,6 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0,1 | 2,1 | 4,7 | 24 |
| Вологість повітря, % | 87 | 84 | 79 | 77 | 76 | 75 | 74 | 77 | 82 | 86 | 89 | 88 | 81 |
Спорт[ред. | ред. код]
У місті базується хокейна команда Лангнау Тайгерс.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ а б Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Langnau im Emmental німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- ↑ Swiss Federal Statistical Office STAT-TAB Bevölkerungsentwicklung nach Region, 1850-2000 [Архівовано 30 вересня 2014 у Wayback Machine.] (нім.) accessed 29 January 2011
- ↑ Swiss Federal Statistical Office - Ständige Wohnbevölkerung in Privathaushalten nach Gemeinde und Haushaltsgrösse [Архівовано 18 липня 2014 у Wayback Machine.] (нім.) accessed 12 August 2013
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіцйний сайт [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
| |||||
|
