Лапідарність
Лапіда́рність, лапіда́рний (лат. lapidarium — «висічений у камені») — стислість, лаконічність, ясність і виразність стилю.
Ці якості були властиві написам, висіченим на давньоримських кам'яних пам'ятниках. Уміння виразно, коротко, чітко й повно викладати думки — невід'ємна якість ораторського мистецтва. Основна вимога до стилю енциклопедичної статті.
Лапідарність притаманна народним прислів’ям, приказкам, коломийкам, анекдотам. В українській літературі властива новелам В. Стефаника, Гр. Тютюнника, поезії Є. Плужника, М. Зерова. Лапідарність має синонім «лаконізм»
- «Усе точне — коротко» — Жозеф Жубер
- «Намагаюся бути стислим — роблюся незрозумілим» — Горацій
- Лапідарність. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Словник української мови (1970–1980).
- Лапідарна латина [Архівовано 25 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Лапідарний стиль // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 545.