Лассе Нільссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Лассе Нільссон
Особисті дані
Народження 3 січня 1982(1982-01-03) (42 роки)
  Бурленге, Швеція
Зріст 180 см
Вага 72 кг
Громадянство  Швеція
Позиція нападник
Номер 9
Юнацькі клуби


1998–1999
Швеція «Іслінгбі ІК»
Швеція «Торсонг ІФ»
Швеція «Браге»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000–2001 Швеція «Браге» 45 (15)
2002–2004 Швеція «Ельфсборг» 73 (16)
2004–2007 Нідерланди «Геренвен» 76 (22)
2007–2009 Франція «Сент-Етьєн» 6 (0)
2008   Данія «Ольборг» 12 (2)
2008   Швеція «Ельфсборг» 15 (3)
2009   Нідерланди «Вітесс» 13 (4)
2009–2011 Нідерланди «Вітесс» 38 (9)
2011–2017 Швеція «Ельфсборг» 135 (40)
2018 Швеція «Норрбю» 23 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2002–2004 Швеція Швеція U-21 10 (0)
2004–2006 Швеція Швеція 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Лассе Нільссон (швед. Lasse Nilsson, нар. 3 січня 1982, Бурленге) — шведський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за клуб «Ельфсборг», з яким став чемпіоном і володарем Кубка Швеції, а також національну збірну Швеції.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 3 січня 1982 року в місті Бурленге. Нільссон грав на молодіжному рівні за «Іслінгбі ІК» і «Торсонг ІФ». У 1998 році приєднався до молодіжної команди «Браге».

У дорослому футболі дебютував 2000 року виступами за команду «Браге», в якій провів два сезон, взявши участь у 45 матчах другого дивізіону. Після того, як він забив 13 голів у другому сезоні, його сватали кілька клубів шведського вищого дивізіону і зрештою приєднався до «Ельфсборга»[1].

Лассе Нільссон під час виступів за «Геренвен». 2007 рік.

Він завершив свій перший сезон у складі «жовто-чорних», забивши 5 голів у 24 матчах чемпіонату. У наступному сезоні він забив 4 голи у чемпіонаті, але 1 листопада 2003 року він став головним героєм фіналу Кубка Швеції, забивши дубль у переможному матчі над «Ассиріскою» (2:0). Під час третього сезону 2004 року, в якому швед забив 7 голів, він привернув увагу деяких іноземних клубів.

17 січня 2005 року він перейшов у нідерландський «Геренвен» і підписав контракт до середини 2008 року. 30 січня 2004 року Нільссон дебютував у новому клубі, замінивши Арнольда Бруггінка в матчі проти «НАК Бреда» (1:1). Через два дні він забив свій перший гол в Ередивізі у виїзній грі проти «Роди» (3:2). П'яте місце в турнірній таблиці дозволило клубу взяти участь у Кубку УЄФА 2005/06. Нільссон дебютував у цьому турнірі вдома проти «Баніка» з Острави, у цьому матчі він також зумів забити гол (5:0). 5 лютого 2006 року в чемпіонаті він зробив хет-трик у матчі проти «АДО Ден Гаг» (3:0). Однак його найрезультативнішим сезоном у клубі став наступний турнір 2006/07, коли він забив 9 голів у Ередивізі.

У серпні 2007 року він підписав чотирирічний контракт з французьким «Сент-Етьєном», який купив його приблизно за 3 мільйони євро[2]. Однак тренер Лоран Руссі не бачив шведа у основному складі і вже під час зимової перерви його віддали в оренду данському «Ольборгу»[3]. У другій половині 2008 року календарного року він повернувся до Швеції на правах оренди до своєї колишньої команди «Ельфсборг», де до останнього ігрового дня боровся за національний титул, але в підсумку стали лише другими.

29 січня 2009 року, незадовго до закінчення трансферного періоду під час зимової перерви Нільссон знову був відданий в оренду. Цього разу він повернувся до нідерландського вищого дивізіону та перейшов до «Вітесса»[4]. Після свого дебюту за «Вітесс» у матчі проти свого колишнього клубу «Геренвена» (1:0), він забив свої перші два голи за новий клуб у другій грі з « Аяксом» (4:1). Загалом він був основним гравцем, тож клуб підписав шведа на три роки після закінчення терміну оренди в червні. Нільссон грав за «Вітесс» протягом двох років, але втратив місце в основі в сезоні 2010/11 після відходу тренера Тео Боса. Новий тренер Альберт Феррер більше не бачив перспектив для шведа в стартовому складі, тому 1 лютого 2011 року «Вітесс» і «Ельфсборг» домовилися про трансфер, щоб Нільссон міг повернутися до Швеції.

У першому ж сезоні з 10 голами став найкращим бомбардиром «Ельфсборга» у чемпіонаті, а під час золотого сезону у 2012 році Нільссон посів друге місце з 7 голами. У 2013 році він знову став найкращим бомбардиром «Ельфсборга» з 9 голами, у фіналі кубка Швеції 2014 року він став героєм матчу, коли забив єдиний гол у матчі проти «Гельсінборга» на «Френдс Арені». Всього відіграв за команду з Буроса наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Ельфсборга», був основним гравцем атакувальної ланки команди.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Норрбю», за яку виступав у другому дивізіоні протягом 2018 року.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 2002—2004 років залучався до складу молодіжної збірної Швеції, з якою брав участь у молодіжному чемпіонаті Європи 2004 року в Німеччині, де шведи посли 4 місце. Всього на молодіжному рівні зіграв у 10 офіційних матчах.

22 січня 2004 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Швеції в товариській грі проти Норвегії (0:3), замінивши Матса Рубарта на 58-й хвилині. 15 листопада 2006 року він зіграв свій другий і останній матч за збірну, вийшовши в основі у товариській грі проти Кот-д'Івуару (0:1), і на 64 хвилині його замінив Фредрік Берглунд.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Ельфсборг»: 2012
«Ельфсборг»: 2003, 2013/14

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lars Nilsson valde Elfsborg | FotbollDirekt. fotbolldirekt.com. 14 лютого 2010. Архів оригіналу за 14 лютого 2010. Процитовано 9 грудня 2023.
  2. L'EQUIPE.FR Football – Nilsson à Saint-Etienne. Архів оригіналу за 18 May 2011. Процитовано 29 October 2017.
  3. AaB lejer Lars Nilsson i St. Etienne. DR (da-DK) . 29 січня 2008. Процитовано 9 грудня 2023.
  4. Lasse Nilsson till Vitesse. www.aftonbladet.se (швед.). 29 січня 2009. Процитовано 9 грудня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]