Лебедєва Тетяна Яківна
| Лебедєва Тетяна Яківна | |
|---|---|
| Громадянство |
 Україна |
| Діяльність | державний діяч, медіаменеджер |
| Посада |
Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, 2003—2010 Голова Наглядової Ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, 2017—2019 |
| Діти | Отар Довженко |
Лебедєва Тетяна Яківна — українська державна діячка та медіаменеджерка. Почесний голова Національної асоціації медіа. Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у 2003—2010 рр.,[1] державний службовець першого рангу.[2]
Перша голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України.[3]
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилась у м. Чита (Російська Федерація).[4]
У 1977 році закінчила механіко-математичний факультет Дніпропетровського державного університету.
У 1977—1992 рр. займалася науковою діяльністю.
З 1995 року працювала заступником генерального директора телекомпанії "Приват ТБ Дніпро"[5], а з 1997 року — головним продюсером "Телевізійної служби Дніпропетровська".
В 1997 році навчалась у "Вищій школі масової комунікації", на курсах для керівників телерадіоорганізацій.
В 1999 році навчалася на курсах "Менеджмент у телебаченні" (Велика Британія).
У 2000 році створила та очолила Незалежну асоціацію телерадіомовників (з 2019 року носить назву "Національна асоціація медіа") — найбільше професійне об'єднання українських медіа. До сьогодні залишається Почесним головою Асоціації.
Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у 2003—2010 рр.,[1] відповідальний секретар Національної ради.[6] При обранні набрала 295 голосів народних депутатів України.[7] На посаді члена Нацради опікувалася підтримкою регіональних телерадіокомпаній.[8]
У 2017—2019 роках — член Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, перша голова Наглядової ради НСТУ.[3] Обрана до наглядової ради від громадських організацій у сфері журналістики.[9]
Член дорадчих органів при президентах Вікторові Ющенку та Володимирі Зеленському:
- член Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі з 5 липня 2006 року.[10]
- член Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України з 6 листопада 2019 року.[11]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Про призначення Лебедєвої Т.Я. членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ Про присвоєння рангу державного службовця. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ а б Тетяна Лебедєва стала головою наглядової ради ПАТ НСТУ. stv.detector.media. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ Тетяна Лебедєва. 2011.kinomedia.in.ua. Процитовано 23 березня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова. komsvobslova.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ Про конфлікт у Нацраді. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ Тылявска, Моніка; Мазур, Ярослав (30 грудня 2019). Осін на два пера і вельо голосів XXVII Лемківска Творча Осін, Ґорлиці-Біловежа. Rocznik Ruskiej Bursy. Т. 15. с. 277—280. doi:10.12797/rrb.15.2019.15.10. ISSN 1896-222X. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ Татьяна Лебедева. ФОКУС (рос.). Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ Членом наглядової ради НСТУ у сфері журналістики стала Тетяна Лебедєва. stv.detector.media. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №593/2006. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №808/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 23 березня 2020.