Левкович Ярослава Григорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Левкович Ярослава Григорівна
Народилася31 жовтня 1921(1921-10-31)
Нестаничі, Радехівський район, Львівська область, Україна
Померла17 червня 2014(2014-06-17) (92 роки)
Львів, Україна
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Країна Польська Республіка
 СРСР
 Україна
Діяльністьповстанець
У шлюбі зВасиль Левкович

Ярослава Григорівна Левкович, до шлюбу Романина (31 жовтня 1921, с. Нестаничі, тепер Червоноградського району, Львівської області — 17 червня 2014, Львів) — українська діячка націоналістичного підпілля, членкиня ОУН, районова провідниця Українського Червоного Хреста на Радехівщині, Лопатинщині та Велокомостівщині. Авторка спогадів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Донька дяка зі села села Нестаничі, тепер Червоноградського району, Львівської області. Під псевдо «Марта» і «Оля» працювала в підпіллі від 1941 до 1952 року, коли її заарештували радянські органи безпеки. Також в ОУН діяла її молодша сестра Євгенія (псевдо «Галина»). У таборах перебувала до 1959 року, потім мешкала у Кемеровській області.

Одружилася з полковником УПА Василем Левковичем. Народила сина Романа й доньку Дарію. 1965 року отримала дозвіл повернутися в Україну. Оселилася у місті Червонограді Львівської області, де працювала машиністкою на шахті «Друга Великомостівська». 2003 року вийшли друком спогади «Життя підпільниці». З 2008 року мешкала у Львові.

Померла у Львові на 93-му році життя. Похована на полі почесних поховань (поле № 67) Личаківського цвинтаря.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]