Лев Михайло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лев Михайло Олександрович
Народився 9 жовтня 1987(1987-10-09) (36 років)
Ворошиловград, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Alma mater Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка
Посада заступник міністра економіки України

Лев Михайло Олександрович (нар. 09 жовтня 1987, Луганськ) — колишній [1] заступник міністра економіки України [1], колишній [2] голова Державного космічного агентства України (2020-2021), економіст, адвокат, громадський та політичний діяч, колишній [3] голова Саратської районної державної адміністрації Одеської області 2015-2017 р.[4]

Освіта[ред. | ред. код]

  • 2010—2011 — Trinity College Dublin (Ірландія) Отримав диплом магістра права (LL.M)
    Захистив магістерську роботу на тему: «Ukrainian rules on the recognition and enforcement of foreign judgments in civil and commercial matters aligning with European»
  • 2008—2011 — Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, м. Київ, Україна., Факультет Міжнародних Економічних Відносин. Отримав диплом Спеціаліста. Кваліфікація — Економіст-Міжнародник.
  • 2008—2010 — Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, м. Київ, Україна., Факультет Міжнародного Права. Отримав диплом Магістра. Кваліфікація — Юрист-Міжнародник, перекладач з англійської мови.
  • 2004—2008 — Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, м. Київ, Україна., Факультет Міжнародного Права. Отримав диплом Бакалавра. Кваліфікація — Фахівець з Міжнародного Права.

Професійний та громадський досвід[ред. | ред. код]

До 2020 року був співзасновником і членом правління ГО "Склик"[5], виконавчим директором ГО "Ініціатива реальних дій",[6] Головою правління ГО «Центр політико-правових досліджень».[7]

У 2016 році став переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади заступника голови – керівника апарату Одеської обласної державної адміністрації.[8]

  • 2021-2021 - Заступник міністра економіки України [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] [1]
  • 2020-2021 - Голова Державного космічного агентства України.[9]
  • 2020-2021 - перший заступник Голови Державного космічного агентства України.[10]
  • 2017-2020 - Голова правління ГО «Центр політико-правових досліджень ».[7][11]
  • 2015-2017 - Голова Саратської районної державної адміністрації Одеської області.[4]
  • 2012-2013 - Помічник-консультант народного депутата України.
  • 2012-2020 - Адвокатська діяльність.
  • 2007-2012 - Юридична практика в приватному секторі.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Велика політична реформа[ред. | ред. код]

7 вересня 2017 року на брифінгу у Верховній Раді України було оголошено про створення суспільно-політичного руху (ГО) «Ініціатива реальних дій», виконавчим директором якої став Михайло Лев.[12]

За ініціативи ГО «Ініціатива реальних дій», спільно з партнерами з інших громадських організацій, які лобіювали прийняття закону про Антикорупційний суд та проведення виборчої реформи, було вирішено провести 17 жовтня акцію, яка отримала назву «Велика політична реформа», та включала три ключові вимоги:

  • Обмеження депутатської недоторканності (законопроєкт № 6773);
  • Відкриті виборчі списки (законопроєкт № 1068-2);
  • Створення Антикорупційного суду.[13]

У рамках акції також були проведені зустрічі у містах України.

Результати кампанії:

  • 3 жовтня 2017 року на погоджувальній раді у ВРУ вдалося добитися внесення законопроєкту про обмеження депутатської недоторканності (№6773) та про створення антикорупційного суду (№6011) до порядку денного сесії.[14]
  • 17 жовтня, під час самої акції, голова ВРУ Андрій Парубій дав доручення профільному комітету терміново розглянути законопроєкти про обмеження депутатської недоторканості.[15]
  • 19 жовтня ВРУ 328 голосами направила законопроєкт про обмеження депутатської недоторканності (№6773) згідно процедури в Конституційний суд України для отримання висновку відповідності Конституції України, як того вимагає процедура.[16]

На сьогоднішній день, усі три вимоги були реалізовані владою України.[17][18][19]

Коаліція національної єдності SPILNO[ред. | ред. код]

Створена у грудні 2018 року громадська ініціатива «Коаліція національної єдності SPILNO» (членом якої був Михайло Олександрович Лев), мала на меті надати комунікаційний майданчик для демократичних лідерів та підтримати того, хто зможе перемогти на президентських виборах 2019 року.[20]

Однією з ключових ініціатив було підписання меморандуму, згідно з яким після проведення соціологічного дослідження буде визначено оптимального кандидата для участі у президентських виборах. Решта з тих, хто підписав меморандум та поступатиметься рейтингом – знімали свої кандидатури з виборів.[21]

У процесі виборчої кампанії на користь Анатолія Гриценка кандидатури зняли Андрій Садовий,[22] Дмитро Гнап,[23] Віктор Чумак,[24] Мішель Терещенко,[25] Дмитро Добродомов [26] та інші.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Голова Саратської районної державної адміністрації[ред. | ред. код]

Основні досягнення:

  • Збільшення зведеного бюджету району на 70%;[27]
  • Відновлення присутності збройних сил України в Бессарабському регіоні: підрозділів сухопутних військ та берегової оборони ВМСУ;[27]
  • Після проведеної інвентаризація с/г земель в бюджети міських рад додано більше 18.5млн. грн.на рік;[27]
  • Створення нового ЦНАПу;[27]
  • Збільшення в 7 разів фінансування ремонтних робіт у медичних закладах у порівнянні з 2015 р.;[27]
  • Придбання обладнання для медичних закладів району у 3,7 разів більше ніж за аналогічний період 2015 р.;[27]
  • Збільшення в 3 рази фінансування ремонтних робіт у закладах освіти у порівнянні з 2015 р.;[27]
  • Покращення матеріально-технічної бази закладів освіти району - у 11,3 рази збільшено фінансування;[27]
  • Збільшено в 26 разів фінансування ремонтних робіт у закладах культури у порівнянні з 2015 р.;[27]
  • Придбання обладнання для закладів культури району у 21 разів більше ніж за аналогічний період 2015 р.;[27]
  • Інформатизація бібліотек району, поповнення книжкового фонду.[27]

Наукові публікації[ред. | ред. код]

Публікація у науковому віснику Ужгородського національного університету. Тема: «Теоретичні концепції визнання та виконання іноземних судових рішень». Серія «Право», Вип.21. – Ч. ІІ, Том 1. – Ужгород: 2013. – С. 224-228.[28]

Публікація у часописі Київського університету права. На тему: «До питання розуміння визнання іноземного судового рішення в міжнародному приватному праві». Київ. – 2013/2. – С. 378-381[29]

Примітки[ред. | ред. код]

Михайло Лев
у соціальних мережах
Михайло Лев на сайті Facebook
  1. ↑ а б ShieldSquare Captcha. www.kmu.gov.ua (англ.). Процитовано 21 вересня 2023.
  2. ↑ ShieldSquare Captcha. www.kmu.gov.ua (англ.). Процитовано 21 вересня 2023.
  3. ↑ Розпорядження Президента України №26/2017-рп «Про звільнення М.Лева з посади голови Саратської районної державної адміністрації Одеської області». Президент України. 6 лютого 2017. Архів оригіналу за 29 травня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023.
  4. ↑ а б Розпорядження президента України №718/2015-рп Про призначення М.Лева головою Саратської районної державної адміністрації Одеської області. Офіційний Сайт Президента України. 24.09.2015. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018.
  5. ↑ ГО "Склик". Аналітична система YouControl. Архів оригіналу за 29 листопада 2018.
  6. ↑ ГО Ініціатива реальних дій". Аналітична система YouControl. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018.
  7. ↑ а б ГО ЦЕНТР ПОЛІТИКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Аналітична система YouControl.
  8. ↑ Інформація про результати конкурсу на посаду керівника апарату Одеської обласної державної адміністрації. 25.03.2016.
  9. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 р. № 1433-р Про тимчасове покладення виконання обов’язків Голови Державного космічного агентства України на Лева М. О. Офіційний сайт кабінету Міністрів України. 16.11.2020. Архів оригіналу за 16 грудня 2020.
  10. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2020 р. № 1330-р Про призначення Лева М.О. першим заступником Голови Державного космічного агентства України. Офіційний сайт Верховної Ради. 26.10.2020.
  11. ↑ Центр Політико-Правових Досліджень. Центр Політико-Правових Досліджень. Архів оригіналу за 21 липня 2019.
  12. ↑ Брифінг народного депутата України Мустафи Найєма. YouTube (Українська) . Телеканал РАДА. 07.09.2017. Архів оригіналу за 14 січня 2021.
  13. ↑ Велика політична реформа. Велика політична реформа (Українська) . Архів оригіналу за 30 грудня 2018.
  14. ↑ ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про порядок денний сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Офіційний сайт Верховної Ради України. Верховна Рада України. 03.10.2017. Архів оригіналу за 14 січня 2021.
  15. ↑ Кізілов, Євген (17.10.2017). Парубій доручив комітету терміново розглянути закони про недоторканість. Українська Правда (Українська) . Архів оригіналу за 13 січня 2021.
  16. ↑ ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про включення до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання законопроєкту про внесення змін до Конституції України (в частині скасування депутатської недоторканності) і про його направлення до Конституційного Суду України. Офіційний сайт Верховної Ради України (Українська) . 19.10.2017. Архів оригіналу за 13 січня 2021.
  17. ↑ ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України). Офіційний сайт Верховної Ради україни (Українська) . Архів оригіналу за 14 січня 2021.
  18. ↑ ВИБОРЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Офіційний сайт Верховної Ради України. Архів оригіналу за 13 січня 2021.
  19. ↑ ЗАКОН УКРАЇНИ Про Вищий антикорупційний суд. Офіційний сайт Верховної Ради України. Архів оригіналу за 14 січня 2021.
  20. ↑ Презентували громадську ініціативу «Коаліція національної єдності SPILNO». Український кризовий медіа-центр. 19.12.2018. Архів оригіналу за 14 січня 2021.
  21. ↑ Коаліція національної єдності #SPILNO започаткувала співпрацю з народними депутатами. український кризовий медіа-центр. 11.01.2019. Архів оригіналу за 14 січня 2021.
  22. ↑ Объединение кандидатов и скандальное решение Конституционного суда - Свобода слова. Телеканал ICTV. 04.02.19. Архів оригіналу за 19 січня 2021.
  23. ↑ Дмитро Гнап: хочу побачити дебати між Гриценком та Порошенком. 7 Телеканал. Архів оригіналу за 22 січня 2021.
  24. ↑ Народний депутат Чумак очолив виборчий штаб Гриценка. Радіо Свобода. 10.12.2018. Архів оригіналу за 14 січня 2021.
  25. ↑ Мішель Терещенко зробив ставку на Садового. AgroPolit.com. 07.01.2019. Архів оригіналу за 14 січня 2021.
  26. ↑ Калашник, Павло (07.03.2019). Кандидат у президенти Добродомов знявся з виборів на користь Гриценка. Hromadske. Архів оригіналу за 13 січня 2021.
  27. ↑ а б в г д е ж и к л м Звіт про роботу за 2016 рік на посаді голови Саратської районної державної адміністрації Лева М.О. та голови Саратської районної ради Райнова Б.І. Саратська районна державна адміністрація. 08.02.2017. Архів оригіналу за 14 січня 2021.
  28. ↑ Лев, Михайло (2013). Теоретичні концепції визнання та виконання іноземних судових рішень (PDF). Онлайн-репозитарій Ужгородського національного університету (Українська) .
  29. ↑ Лев, Михайло (2013). ДО ПИТАННЯ РОЗУМІННЯ ВИЗНАННЯ ІНОЗЕМНОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ (PDF). Київський університет права (Українська) . Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лев_Михайло_Олександрович&oldid=41852962