Лексична картотека

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лексична картотека — сукупність лексичних карток із заголовними словами, під якими наведено тексти (одне чи кілька речень), що ілюструють їх вжиток у відповідному значенні, разом із джерелами цих текстів.

Лексичні картотеки використовуються у лексикографії. Велику лексичну картотеку української мови має Інститут української мови НАН України.

Лексична картотека Інституту української мови[ред.ред. код]

Організацію першої лексичної картотеки української мови, яка стала основою для картотеки Інституту української мови, розпочала 1920 року Комісія для складання словника української живої мови при УАН на чолі з Агатангелом Кримським. За 5 років було зібрано понад 700 000 карток. Під час німецької окупації 1941—1943 велику частину картотеки було втрачено. По війні зусиллями мовознавців її відновлено, а згодом — істотно розширено. На кінець 1967 в лексичній картотеці вже налічувалося близько 4 млн карток, у 2000 — близько 6,5 млн.

На основі лексичної картотеки Інституту української мови було укладено одинадцятитомний «Словник української мови» (1970—1980).

Джерелом комплектування лексичної картотеки Інституту української мови були й залишаються переважно твори української художньої літератури від Котляревського до наших днів, а також підручники, посібники, науково-популярна та суспільно-політична література, твори усної народної творчості, преса тощо.

За принципом поповнення картотеки, вона мусить мати кожне слово української мови незалежно від частоти його вживання, тому поряд із загальновживаною лексикою у ній наявні й архаїзми, діалектизми, неологізми тощо.

Ілюстрації розкривають усі випадки вживання слова в українській мові — прямі й переносні, їхні відтінки, випадки емоційного та образного використання, функціонування слова в стійких словосполуках і фразеологізмах тощо.

Картотека відбиває також особливості вживання граматичних форм, синтаксичних конструкцій, правопису тощо.

Див. також[ред.ред. код]

Джерело[ред.ред. код]

  • Лексична картотека // Українська мова: Енциклопедія. Редкол.: Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с.: іл. ISBN 966-7492-19-2