Леон-Ґюстав Шлюмберже
| Леон-Ґюстав Шлюмберже | |
|---|---|
| фр. Gustave Schlumberger | |
 | |
| Народився |
17 жовтня 1844[1][4][…] Гебвіллер |
| Помер |
9 травня 1929[1][2][3] (84 роки) Париж |
| Поховання | Цвинтар Пассі |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | нумізмат, візантолог, історик |
| Знання мов | французька[1] |
| Членство | Баварська академія наук, Академія наук СРСР, Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Академія надписів та красного письменства (1929)[5], Російська академія наук, Société nationale des Antiquaires de Franced і Académie de Béarnd |
| Посада | президент[d] і президент[d] |
| Рід | Schlumberger familyd |
| Батько | Pierre Schlumbergerd |
| Мати | Louise Berthoudd |
| Нагороди |
 |
Леон-Ґюстав Шлюмберже (фр. Gustave-Léon Schlumberger; 1844—1929) — французький історик, археолог, великий фахівець в галузі нумізматики та візантійської сигілографії.
Спочатку займався медициною (з 1872 р. доктор медицини), потім повністю перейшов до історичних досліджень.
Його головні роботи присвячені історії Візантії. Вони багаті на фактичний матеріал, відрізняються блискучим стилем, цікавістю викладу; для періоду хрестових походів використано східні джерела. Його твори відіграли значну роль у популяризації історії Візантії у широких читацьких колах.
Член Академії надписів (1884). Член-кореспондент Російської Академії наук з 06.12.1924 р. — відділення історичних наук і філології, за розрядом історичних наук (історія, археологія)[6].
Праці[ред. | ред. код]
- 1878—1882: Numismatique de l'Orient Latin (Paris)
- 1884: Les îles des Princes (Calmann Lévy, Paris)
- 1890: Німецький бізон (Paris)
- 1896—1905: L'Épopée byzantine a la fin du dixième siècle (Hachette, Paris, 3 volumes)
- 1898: Renaud de Châtillon, prince d'Antioche, seigneur de la terre d'Outre-Jourdain (Plon, Paris)
- 1906: Campagnes du roi Amaury Ier de Jerusalem en Égypte, au XIIe siècle
- 1914: Prise de Saint-Jean-d'Acre, en l'an 1291
- 1922—1923: Récits de Byzance et des Croisades (Plon, Paris)
- 1927: Byzance et les croisades (Lib. Paul Geuthner, Paris)
- 1934: Mes Souvenirs 1844—1928 (Plon, Paris — posthume)
- 1962: Lettres De Deux Amis (Institut Français, Athènes — correspondance)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в GeneaStar
- ↑ а б Annuaire prosopographique : la France savante
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- ↑ Персональна сторінка Леона-Гюстава Шлюмберже на офіційному сайті РАН (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Klaus-Peter Todt. SCHLUMBERGER, Gustave // Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon. — Herzberg : Verlag Traugott Bautz, 1995. — Т. 9. — С. 314–316. — ISBN 3-88309-058-1. (нім.)
|
