Лизогуб Олександр Іванович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Олександр Іванович Лизогуб | |||||
| Народився | 1790 |
||||
| Помер | 1839 |
||||
| Приналежність |  Російська імперія |
||||
| Звання | генерал-майор | ||||
| Командування | Серпухівський уланський полк, 1-а бригада 1-ої уланської дивізії | ||||
| Війни/битви | Франко-російська війна 1812, Закордонні походи 1813–1814 років, Польська кампанія 1831 року | ||||
| Нагороди |
|
||||
Олекса́ндр Іва́нович Лизогу́б (*1790 — †1839) — генерал-майор, учасник Наполеонівських війн; піаніст і композитор.
Виходець із козацько-старшинського роду, що був на Чернігівщині та Полтавщині. Один із зачинателів української фортепіанної музики. Син Івана Лизогуба. Брат Андрія Лизогуба.
Творчість[ред. • ред. код]
Серед творів для фортепіано — ноктюрни, мазурки, варіації на теми народних пісень («Ой у полі криниченька», «Та була в мене жінка», «Ой ти, дівчино», «Ой не ходи, Грицю»); романси — «Смерть на чужині» (сл. О. Полонинського, видані 1855 року) та інші.
Див. також[ред. • ред. код]
Література[ред. • ред. код]
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С.364.
- Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — ISBN 966-8259-08-4.
 |
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
