Лизогуб Олександр Іванович

Олександр Іванович Лизогуб
Народження	1790(1790) Російська імперія
Смерть	1839(1839)
Приналежність	Російська імперія
Освіта	Пажеський корпус
Звання	генерал-майор
Командування	Серпухівський уланський полк, 1-а бригада 1-ї уланської дивізії
Війни / битви	Франко-російська війна 1812, Закордонні походи 1813—1814 років, Польська кампанія 1831 року
Рід	Лизогуби
Нагороди

Олекса́ндр Іва́нович Лизогу́б (*1790 — †1839) — генерал-майор, учасник Наполеонівських війн; піаніст і композитор.

Виходець із козацько-старшинського роду, що був на Чернігівщині та Полтавщині. Один із зачинателів української фортепіанної музики. Син Івана Лизогуба. Брат Андрія Лизогуба.

Творчість

Серед творів для фортепіано — ноктюрни, мазурки, варіації на теми народних пісень («Ой у полі криниченька», «Та була в мене жінка», «Ой ти, дівчино», «Ой не ходи, Грицю»); романси — «Смерть на чужині» (сл. О. Полонинського, видані 1855 року) та інші.

Див. також

• Лизогуби

Література

• Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С.364.
• Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — ISBN 966-8259-08-4.