Лобода Ольга Павлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лобода Ольга Павлівна
Народилася 8 червня 1960(1960-06-08) (63 роки)
Мокіївка, Роменський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність шкільна учителька, журналістка
Alma mater Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора державний університет ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією (1984)
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (листопад 2020)
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (листопад 2020)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лобода.

Лобода Ольга Павлівна (8 червня 1960, с. Мокіївка, Роменський район, Сумська область) — педагогиня, краєзнавиця. Відмінник освіти України, член Національної спілки журналістів України.

Біографія[ред. | ред. код]

Лобода Ольга Павлівна закінчила Великобубнівську середню школу (1977), філологічний факультет Дніпропетровського державного університету (1984). Близько сорока років працює учителем Хмелівського навчально-виховного комплексу. Керівник районного методичного об'єднання вчителів зарубіжної літератури Роменського району.

Керівник гуртка «Юний журналіст» Роменського районного центру дитячої та юнацької творчості, координатор Всеукраїнського експерименту з утвердження медіаграмотності «Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику».

Голова правління громадської молодіжної організації «Ромен-сенсація», авторка низки проєктів, спрямованих на формування у молоді шанобливого ставлення до історії та культури рідної землі[1].

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Переможець Всеукраїнського конкурсу «Вчитель зарубіжної літератури сільської школи» (1996)
  • лауреат Пушкінської премії Російської Федерації (2002)
  • лауреат Всеукраїнського огляду «Панорама творчих уроків» (2003 р.), кращий автор газети «Зарубіжна література» (Видавництво «Шкільний світ») за 2003 р.
  • фіналіст Всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2008».
  • нагороджена відзнаками переможця обласних конкурсів «Золоте серце»(2011) та «Сузір'я на ім'я Вчитель» (2016).
  • відзначена Подякою за підготовку переможців та лауреатів Всеукраїнського конкурсу учнівських творчих робіт «Я — журналіст!» 2019 року[2].

Друковані твори[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • Стежками героїв, ЗАТ «ІСА-Інтерпапір», 2006
  • Роменські виднокраї, ЗАТ «ІСА-Інтерпапір», 2007
  • Вернісаж. Життєписи художників Роменщини, ЗАТ «ІСА-Інтерпапір», 2008
  • Зосенко. ЗАТ «ІСА-Інтерпапір», 2008
  • Кам'яна симфонія, ТОВ Торговий дім «Папірус», 2011
  • Авторська програма «Людинотворення». — Суми: СОІППО, вид. РВВ, 2002. — 80 с.

Літературознавство[ред. | ред. код]

  • Лобода О. П. «Єдине, що важливо — бути людиною…» // Майстер-клас учителя зарубіжної літератури. — Київ : Шкільний світ, 2005. — С. 107—114.
  • Компаративістика на уроках зарубіжної літератури. — Ромни, 2006. — 44 с.
  • Мистецтво запитань : методичні рекомендації. — Ромни, 2006. — 68 с.
  • Складники дитячого щастя // Зарубіжна література. — 2001. — № 7. — С. 1—2.
  • «Ішов стежками правди я незмінно…» // Зарубіжна література. — 1997. — № 36. — С. 4.
  • «Повертаймось до Шекспіра…» // Зарубіжна література. — 2001. — № 39. — С. 3.
  • «А я про все на світі з тобою забуваю…» або Як викладати зарубіжну літературу // Зарубіжна література. — 1999. — № 33—34. — С. 4.
  • «Нас рятує любов». Урок за романом Генріка Сенкевича «Камо грядеші?» // Зарубіжна література. — 1998. — № 4. — С. 3.
  • «Дав-бо смертним я почесний дар…» До вивчення трагедї Есхіла «Прометей закутий» // Зарубіжна література в навчальних закладах. — 2002. — № 6. — С. 12—13.
  • Гранослов. Постмодерністська лірика Йосифа Бродського // Зарубіжна література. — 2002. — № 15. — С. 20—23.
  • О. Генрі: гумор і людяність (Новели «Останній листок», «Дари волхвів», «Жертви любові») // Зарубіжна література. — 2003. — № 7. — С. 7-8.
  • Рецензія на книгу Ігоря Мойсеїва. // Зарубіжна література. — 2003. — № 43. — С. 1.
  • Урок за романом Альбера Камю «Чума» // Зарубіжна література в навчальних закладах. — 2002. — № 6. — С. 13.
  • Система уроків за творчістю М. Лермонтова // Зарубіжна література в навчальних закладах. — 2003. — № 4.
  • Дві години з Гербертом Веллсом // Зарубіжна література в навчальних закладах. — 2003. — № 2. — С. 17.
  • Чи доцільно бути богом? // Зарубіжна література. — 2000. — № 13. — С. 2.
  • Примарне і справжнє щастя Мідаса // Зарубіжна література в навчальних закладах. — 2000. — № 8. — С. 37—40.
  • Урок-портрет Гюстава Флобера // Зарубіжна література. — 2000. — № 36. — С. 2.
  • «Єдине, що важливо — бути Людиною» // Зарубіжна література. — 2003. — № 8. — С. 3.
  • «І житиму, гартований вогнем, я вічно». Паломництво до генія італійського Відродження // Зарубіжна література. — 2002. — № 35. — С. 7.
  • У гостині Стратфордського генія. Інтелектуальна гра // Зарубіжна література в навчальних закладах. — 1999. — № 11. — С. 17—20.
  • Дослідницька експедиція в Країну балад // Зарубіжна література в навчальних закладах. — 2002. — № 6. — С. 46-49.
  • «Он одарен всевышним Богом…» : літературний салон, присвячений ювілею російського поета М. Лермонтова // Зарубіжна література. — 2003, № 45. — С. 11.
  • Цикл запитань до уроків зарубіжної літератури // Зарубіжна література. — 2003. — № 29— 46 ; 2004. — № *
  • Урок завдовжки в Різдвяну ніч // Зарубіжна література. — 2006. — № 43. — С. 2.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Лобода Ольга Павлівна, учитель-методист світової літератури Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Роменської районної ради Сумської області. Процитовано 14 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ Переможці конкурсу «Я — журналіст!» 2019 року. Національна спілка журналістів України. 26 грудня 2019. Процитовано 14 лютого 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лобода_Ольга_Павлівна&oldid=42386550