Ловать

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ловать
Lovat reka.jpg

Ловать біля міста Великі Луки, Псковська область, Росія
58°12′42″ пн. ш. 31°26′39″ сх. д. / 58.211666666667000° пн. ш. 31.44444444444399878° сх. д. / 58.211666666667000; 31.44444444444399878
Витік Валдайська височина (Росія)
Гирло озеро Ільмень
Басейн Q8985951?
Країни басейну Білорусь Білорусь
Росія Росія
Площа басейну, км² 21 900 км²
Довжина, км 530 км
Середньорічний стік 169 м³/с
Притоки Праві

Ліві

Водойми у руслі Ільмень
ідентифікатори та зовнішні посилання
код ДВР Росії 01040200312102000022592
У проекті OpenStreetMap пошук у номінатім
CMNS: Ловать на Вікісховищі

Ло́вать (давньорус. Ловоть) — річка у Вітебській області Білорусі, Псковській і Новгородській областях Росії.

Довжина — 530 км, площа басейну — 21,9 тис. км², середня витрата води в гирлі — 169 м³/с. Належить до басейну Балтійського моря.

На річці розташовані міста Великі Луки, Холм і селище міського типу Парфіно.

Фізична географія[ред.ред. код]

Річка витікає з Городокської височини, з озера Ловатець поблизу кордону Росії і Білорусі, впадає в озеро Ільмень, утворюючи разом з річкою Пола дельту площею близько 400 км².

Притоки: Насва, Локня, Редья, Полість (зліва); Кунья (справа). Найбільша притока — Кунья впадає в Ловать в межах міста Холм.

У верхів'ях Ловать проходить через декілька озер (Завесно, Задратьє, Межа, Сосно, Чернявське, Сесіто, Цаство).

Течія річки звивиста, багато заболочених ділянок і стариць (особливо після Великих Лук). Ширина — 10-15 м. Після гирла Насви річка тече в лісистій долині з високими і місцями обривистими берегами.

У середній течії річка утворює багаточисельні перекати і пороги (основні — в районі гирла Локні і нижче за Холмом). Ширина — близько 50-60 м, після впадання Куньї — понад 100 м.

На Прільмінській низовині берега річки знижуються. За 22 км від гирла Ловать з'єднується протокою з Полою. Навесні заливні луки, які лежать в спільній дельті річок між чисельних рукавів, затоплюються на глибину 2-3 м.

Ловать судноплавна в низинах (70 км). У верхній і середній течії користується популярністю у туристів-водників.

В давнину по Ловаті проходив Волзьський торговельний шлях і «Шлях із варягів у греки», вона мала важливе значення для зв'язку між Києвом і Великим Новгородом.

Політична географія[ред.ред. код]

Флора[ред.ред. код]

Фауна[ред.ред. код]

Екологія[ред.ред. код]

Ловать в культурі[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Блакітная кніга Беларусі. — Мн.:БелЭн, 1994.
  • Природа Белоруссии: Попул. энцикл./ БелСЭ; Редкол.: И.П. Шамякин и др. — Минск: БелСЭ, 1986. — 599 с. — 40 илл.
  • Ресурсы поверхностных вод СССР. Описание рек и озёр и расчёты основных характеристик их режима. — Т. 5. — Белоруссия и Верхнее Поднепровье. — Ч. 1–2. — Л., 1971.


Білорусь Це незавершена стаття з географії Білорусі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.