Координати: 49°34′3″ пн. ш. 28°45′41″ сх. д. / 49.56750° пн. ш. 28.76139° сх. д. / 49.56750; 28.76139
Очікує на перевірку

Лопатин (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лопатин
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Хмільницький район Хмільницький район
Тер. громада Самгородоцька сільська громада
Код КАТОТТГ UA05120130140045076
Облікова картка Лопатин 
Основні дані
Засноване 1860
Населення 284
Площа 1,26 км²
Густота населення 270,63 осіб/км²
Поштовий індекс 22161
Телефонний код +380 4342
Географічні дані
Географічні координати 49°34′3″ пн. ш. 28°45′41″ сх. д. / 49.56750° пн. ш. 28.76139° сх. д. / 49.56750; 28.76139
Середня висота
над рівнем моря
295 м
Місцева влада
Адреса ради 22163, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Самгородок, вул. Миру, буд. 48
Карта
Лопатин. Карта розташування: Україна
Лопатин
Лопатин
Лопатин. Карта розташування: Вінницька область
Лопатин
Лопатин
Мапа
Мапа

CMNS: Лопатин у Вікісховищі

Лопа́тин — село в Україні, у Самгородоцькій сільській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 284 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Постіл, права притока Десни.

Історія

[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Самгородської волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 329 осіб, налічувалось 38 дворових господарств, існували каплиця, постоялий будинок і водяний млин[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 923 осіб (452 чоловічої статі та 471 — жіночої), з яких 518 — православної віри, 347 — римо-католицької[2].

1890 року графом Бжезовським було побудовано палац в неоготському стилі, на подобу середньовічного замку. Будівля розграбована та спалена російськими більшовиками 1918 року[джерело?].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-83. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Микола́ївка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.331

Посилання

[ред. | ред. код]