Блажіївка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Блажіївка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Козятинський
Рада/громада Дубовомахаринецька сільська рада
Код КОАТУУ 0521481606
Облікова картка Блажіївка 
Основні дані
Засноване 1756
Населення 461
Площа 1,29 км²
Густота населення 357,36 осіб/км²
Поштовий індекс 22152
Телефонний код +380 4342
Катойконіми блажіївський, блажіївці, блажіївщани[1]
Географічні дані
Географічні координати 49°36′39″ пн. ш. 28°57′19″ сх. д. / 49.61083° пн. ш. 28.95528° сх. д. / 49.61083; 28.95528Координати: 49°36′39″ пн. ш. 28°57′19″ сх. д. / 49.61083° пн. ш. 28.95528° сх. д. / 49.61083; 28.95528
Середня висота
над рівнем моря
281 м
Водойми р. Роставиця
Місцева влада
Адреса ради 22150, с. Дубові Махаринці, вул. Центральна, 3; тел. 3-24-45
Карта
Блажіївка. Карта розташування: Україна
Блажіївка
Блажіївка
Блажіївка. Карта розташування: Вінницька область
Блажіївка
Блажіївка

Блажі́ївка — село в Україні, в Козятинському районі Вінницької області. Населення становить 461 осіб.

Названо в честь Ружинського старости Блажея Бурчак-Абрамовича (1750-?) — сина власника села Кордишівка польського шляхтича, підчашого Гостинінського Якуба Бурчак-Абрамовича (1720—1764).

У 1774 Блажей Бурчак — Абрамович побудував церкву з дубових колод.

Географія[ред. | ред. код]

У селі бере початок річка Фоса, права притока Роставиці.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Село Блажіївка своєю назвою зобов'язана колишньому господареві села Блажен Яковичу Бурчак-Абрамовичу, старості Ружинському. Який опікувався людьми села, згуртовував їх, на його честь і назвали населений пункт. Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Дубово-Махаринецької волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 565 осіб, налічувалось 48 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млин[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 965 осіб (464 чоловічої статі та 501 — жіночої), з яких 930 — православної віри[3].

27 грудня 2018 року парафія Свято-Покровського храму УПЦ МП приєдналася до Української Помісної Церкви[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В. О. Горпинич. Назви жителів в українській мові, — К., Головне видавництво видавничого об'єднання «Вища школа», 1979, стор. 124
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-79)
  4. Парафія у Козятинському районі приєдналася до ПЦУ